25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2851/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року
у справі №280/2851/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.09.2023 № 456 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 20% з пенсії ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з грудня 2023 до повного погашення;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повернути кошти, утримані з пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 на підставі рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 28.09.2023 № 456 про утримання надміру виплачених сум пенсії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №280/2851/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Судом зазначено, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Оскільки позивачка у законний строк та спосіб повідомила відповідача про поновлення на посаді на підставі рішення суду, тобто у повному обсязі виконала покладений на неї обов'язок, то підстави для утримання надміру виплачених сум пенсій відсутні. Також судом зазначено, що період, протягом якого особа була незаконно звільненою, у випадку поновлення її на роботі за судовим рішенням, не може вважатись працевлаштуванням цієї особи протягом усього проміжку часу, коли відповідна справа розглядалась судом і до моменту фактичного виконання судового рішення. Такий період є вимушеним прогулом, тобто, часом, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 280/2851/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що позов до Запорізької обласної прокуратури про поновлення на роботі на посаді прокурора подано саме позивачкою, а отже, вона усвідомлювала, що у разі поновлення її на роботі у судовому порядку, права на отримання пенсії у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1697 у неї не буде. Вважає, що поновлення виплати пенсії позивачки у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1697 відбулося внаслідок зловживань з боку пенсіонера, а саме приховування факту про те, що питання про її звільнення з посади прокурора не було вирішено остаточно.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 11.02.2019 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивачці призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), яку обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), з урахуванням обмежень, встановлених частиною 15 статті 86 Закону № 1697-VII, як особі, яка продовжувала працювати в органах прокуратури.
30.04.2020 позивачку звільнено з посади та з органів прокуратури Запорізької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України “Про прокуратуру» (наказ прокурора Запорізької області від 29.04.2020 №743к), у заявку із чим позивачці з 01.05.2020 поновлено виплату пенсії відповідно до Закону № 1697-VII.
В подальшому у зв'язку із працевлаштуванням 02.11.2020 в органи прокуратури на посаду головного спеціаліста відділу в статусі державного службовця, позивачка 14.01.2021 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із працевлаштуванням, надавши трудову книжку, та з 03.11.2022 обчислено пенсію в розмірі, відповідно до положень Закону України №1058-ІV.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2020 залишено без змін.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 280/3542/20 наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 02.02.2022 № 66к позивачку поновлено на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області з 30.04.2020.
Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 13.12.2022 № 1399к позивачку переведено на посаду прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання публічного обвинувачення в суді Запорізької обласної прокуратури.
Як свідчить зміст позовної заяви та не заперечується відповідачем, позивачка інформувала відповідача про вищезазначені обставини шляхом направлення заяв від 08.02.2022 та 14.12.2022, із долученням копій вказаних наказів.
28 вересня 2023 року відповідачем винесено рішення №456 про утримання надміру виплачених сум пенсій. З рішення вбачається, що позивачка одержує пенсію за вислугу років в розмірі 7454 грн 92 коп. на місяць. Відповідачем установлено, що сума переплати 77283 грн 26 коп. згідно з протоколом відділу опрацювання пенсійної документації № 1 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області утворилася за період з 01.05.2020 по 28.02.2022.
На переконання відповідача, у зв'язку з неповідомленням позивачкою про її працевлаштування, сума переплати 77283 грн 26 коп. підлягає поверненню. Відповідно до частини першої статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20 % з пенсії щомісячно, починаючи з грудня 2023 до повного погашення.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивачка звернулась з позовною заявою до суду.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058).
У відповідності до ст.50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до ст. 103 Закону України “Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (надалі - Порядок №6-4).
Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови встановлення зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Згідно ст.1215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Таким чином, законодавець встановив наступні підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу:
- зловживання з боку пенсіонера;
- подання страхувальником недостовірних даних.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
Правильність виконаних розрахунків, за якими проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Дана позиція суду узгоджується із викладеними висновками у постановах Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14, від 22.01.2014 року у справі № 6-151цс13, від 03.10.2019 року у справі № 487/3380/16-а.
Таким чином, за відсутності факту зловживань з боку пенсіонера, а в даній справі таких фактів не встановлено та відповідачем не зазначено, суми переплат не можуть бути стягнуті, тим більше у випадку скасування в судовому порядку наказу роботодавця про звільнення позивачки з роботи, яке в свою чергу слугувало законною підставою для обчислення пенсії позивачки в період з 01.05.2020 по 28.02.2022 року у визначеному розмірі.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивачки допущено не було, такі зловживання відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, а отже підстави для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера у суб'єкта владних повноважень відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою не повідомлено про оскарження в судовому порядку наказу про її звільнення з посади прокурора, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними, оскільки таке оскарження не може бути підставою для припинення виплати пенсії на підставі Закону України "Про прокуратуру". Крім того, результатом розгляду такої справи мого бути рішення, яким позивачці відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період, протягом якого особа була незаконно звільненою, у випадку поновлення її на роботі за судовим рішенням, не може вважатись працевлаштуванням цієї особи протягом усього проміжку часу, коли відповідна справа розглядалась судом і до моменту фактичного виконання судового рішення. Такий період є вимушеним прогулом, тобто, часом, протягом якого працівник з вини уповноваженого органу був позбавлений можливості працювати.
Таким чином, за результатами перегляду рішення суду першої інстанції , з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому оскаржуване судове рішення є таким, що залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №280/2851/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко