Головуючий І інстанції: Мар'єнко Л.М.
27 грудня 2024 р. Справа № 520/27694/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) щодо застосування усередненого показника середньої заробітної плати за 2023 рік у розмірі 7405,03 грн;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області зробити обчислення пенсії, виходячи з розміру усередненого показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, який становить 12444,64 грн.
В обґрунтування вимог позовних вимог позивачка зазначає, що в серпні 2023 звернулась до територіального управління пенсійного фонду із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Під час призначення пенсії за віком, відповідачем взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні у розмірі 7405,03 грн, замість визначеного Законом № 1058-IV показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 12444,64 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову у відзиві відповідач зазначає, що позивач з 01.01.2010 отримував пенсію за вислугу років як медичний працівник, відповідно до Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійнне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). В подальшому, з 23.08.2023 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Згідно ст. 45 Закону № 1058-IV перерахунок пенсії здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. Перерахунок пенсії за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Таким чином, оскільки позивачу вже було призначено пенсію в 2010 році, то вимоги застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року зверненню є безпідставними та такими що суперечать вимогам чинного законодавства, так як показник середньої заробітної плати, який застосовується при обчисленні пенсії особи, є незмінною величиною.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 (справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження) задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 .
Висновок суду вмотивований тим, що позивач з 01.01.2010 по 20.08.2023 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до нормами Закону № 1788-ХІІ, призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV з 21.08.2023 відбулося вперше.
Зазначає, що при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки, є протиправними.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Аргументи, наведені пенсійним органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та з 01.01.2010 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 1788-XII, яку обчислено за нормами Закону № 1058-IV.
Згідно із заявою від 21.08.2023, ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до норм Закону № 1058-IV (а.с. 12-17).
Листом від 07.09.2023 № 24711-28076/Д-03/8-2000/23 ГУ ПФУ в Харківській області, на звернення позивача щодо складових призначеної пенсії за віком, з посиланням на ст. 40 та 45 Закону № 1058-IV, повідомило, що при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком пенсію обчислено при загальному страховому стажі 37 років 11 місяців 28 днів із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2010. Коефіцієнт страхового стажу дорівнює 0,37917. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 7145,34 грн (із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7405,03 грн (3764,40*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197). Індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати - 0,96493. Виплати пенсії провадиться як непрацюючій особі. Розмір пенсії за віком з 21.08.2023 становить 3065,11 грн, в тому числі: 2709,30 грн - розмір пенсії за віком (7145,34*0,37917), 355,81 грн - доплата за понаднормовий стаж (17 років). Проводити розрахунок з урахуванням норм статті 45 Закону (перехід з пенсії за вислугу років згідно з Законом № 1788-XII на пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV) із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2018 недоцільно, оскільки розмір пенсії за віком буде менше (індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати становить 0,82010), що є меншим за 0,96493 за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2010 (а.с. 27-28).
Не погоджуючись з таким розрахунком пенсії, вважаючи, що при розрахунку пенсії необхідно застосовувати середній показник заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022, позивач звернулась з даним позовом до суду за захистом своїх прав на достатнє пенсійне забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом № 1058-IV.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
З аналізу наведених норм Закону № 1058-IV випливає, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 336/372/16-а.
У постановах від 18.11.2020 у справі № 522/1916/17, від 21.10.2021 у справі № 2-а-2430/11, від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 18.05.2022 у справі № 560/19830/21, Верховний Суд, які в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для врахування судом при вирішенні даної справи, вказав на те, що за змістом частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення. Тому, під час здійснення такого перерахунку, у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Отже, перерахунок пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV здійснюється зі застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині 2 статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що визначена частиною 2 статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач вважає, що при призначенні їй пенсії за віком пенсійним органом має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески у 2020, 2021, 2022 роках, тобто, за три роки, що передують року призначення пенсії за віком.
У свою чергу, відповідач посилається на те, що позивач вже отримувала пенсію за вислугу років, обчислену за нормами Закону № 1058-IV, тому підстави для повторного призначення пенсії згідно Закону № 1058-ІV та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком відсутні. Переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не є призначенням пенсії, а фактично є перерахунком пенсії, а тому, величина середньої заробітної плати (доходу) підлягає врахуванню у визначеному при призначенні пенсії (перерахунку) розмірі, у спірному випадку за 2014-2016 роки.
Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визначення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, при призначенні пенсії згідно Закону № 1058-ІV, у разі коли особа попередньо отримувала пенсію за вислугу років згідно Закону № 1788-XII, вже було неодноразово предметом розгляду Верховного Суду.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а визначила, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Водночас, ВСУ вказав на те, що Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Питання щодо наявності підстав для відступу від наведеної позиції Верховного Суду України було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 876/5312/17.
В постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що позивачу було призначено пенсію за вислугу відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а для призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
З огляду на викладене, ВП ВС дійшла висновку, що у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
ВП ВС визнано, що Верховний Суд України в постанові від 29.11.2016 по справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 по справі № 133/476/15-а.
В постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону 1058-IV, а тому позиція суду касаційної інстанції, що пенсія за вислугу років призначається Законом № 1058-IV, є необґрунтованою.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.09.2018 у справі 127/16610/17, від 13.02.2019 у справі № 334/917/17(2-а/334/267/17), від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 28.09.2022 у справі № 184/886/17, від 29.03.2023 по справі № 240/4170/19 та від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23.
Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведені висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, оскільки ОСОБА_1 в 2010 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII (ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася вперше в 2023 році, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV, а тому доводи апелянта є безпідставними.
А відтак, у позивача наявне право на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції.
З урахуванням наведено вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області, та не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова