27 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/10045/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до суду з заявою, в якій просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі №620/10045/24; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 620/10045/24.
Заява мотивована тим, що рішення суду від 06.09.2024 по справі №620/10045/24 відповідачем не виконано, пенсія позивачу виплачується з обмеженням максимальним розміром.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 призначено до розгляду вказану заяву в письмовому провадженні.
Відповідачем надані пояснення, в яких зазначає, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі №620/10045/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 проіндексованої на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду у справі №620/10045/24 пенсію позивачу встановлено без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок (01.04.2019).
Дослідивши матеріали справи, заяви, судом встановлено таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №620/10045/24, яке набрало законної сили 08.10.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 пенсії шляхом обмеження її максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 620/1045/21 та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 620/2321/23; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, проіндексованої на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 № 185, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, а саме перерахунків пенсії позивача пенсія останньому виплачується з урахуванням максимального розміру (а.с.87-93).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Суд зазначає, що з самого визначення поняття “пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Отже, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання доплати до пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Суд звертає увагу, що розмір, підстави, порядок виплати пенсії можуть змінюватися, зокрема, у зв'язку з проведенням перерахунку на підставі додатково поданих документів самим одержувачем пенсії.
Водночас суд зазначає, що при проведенні наступних перерахунків пенсії відповідному пенсіонерові мають враховуватись рішення судів, прийняті у справах, що стосуються його пенсії.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, “Ромашов проти України» від 27.07.2004, “Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 620/10045/24, яке набрало законної сили 08.10.2024, залишається не виконаним, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Враховуючи викладене, заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі № 620/10045/24 підлягає задоволенню шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом шістдесяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі №620/10045/24.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом шістдесяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі №620/10045/24.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 27.12.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО