Номер провадження: 11-кп/813/1261/24
Справа № 490/541/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12022230000000039 від 28.01.2022 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мартіти, Корткероського району, республіки Комі, російської федерації, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, який не має місця реєстрації на території України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого востаннє
- 23.05.2017 року Первомайським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, звільнився 27.08.2021 року по відбуттю покарання;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, -
установив
Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, та йому призначене покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна;
- за п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 вирішено обчислювати з моменту затримання, а саме: з 29.01.2022 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили,залишений у виді тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Держави судові витрати по справі за проведення судових експертиз у загальному розмірі 80 658,76 грн.
Також вказаним вироком вирішені питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Не погодившись із зазначеним вироком, обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких порушили питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що суд першої інстанції ухвалив вирок без його особистої участі, а копія оскарженого вироку отримана ним 26.12.2023 року.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 в обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.01.2024 року їй була повернута апеляційна скарга, оскільки вона не долучила до неї копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року та просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотань і просив залишити їх без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Пунктом 8 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується забезпечення права на оскарження судових рішень.
Згідно до положень ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник ОСОБА_7 участі у кримінальному провадженні у суді першої інстанції не приймала, та відповідно до ордеру, долученого до апеляційної скарги, здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8 лише з 04 січня 2024 року, у той час як оскаржений вирок ухвалений 24 листопада 2023 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження вироку суду.
Як пояснила захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні, договір про надання правової допомоги з обвинуваченим ОСОБА_8 був укладений 26 грудня 2023 року, разом з тим, договір у матеріалах справи відсутній і до апеляційної скарги захисником не долучений.
З огляду на викладене, апеляційний суд звертає увагу на правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який у постанові від 7 листопада 2023 року у справі №317/1651/23, вказав на те, що укладення із захисником договору про надання правової допомоги після проголошення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що адвокат ОСОБА_7 не є особою, яка у даному випадку має процесуальне право звертатись з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, адже у відведений законом строк на подачу апеляційної скарги адвокат ОСОБА_7 не мала процесуального права на звернення із апеляційною скаргою, а тому у неї відсутнє право на поновлення такого строку.
Відповідно до припису п.4 ч.3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, враховуючи викладені обставини у всій сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволені клопотання адвоката ОСОБА_7 про поновлення процесуального строку на оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року необхідно відмовити, оскільки вона не є особою, яка має процесуальне право звертатись з таким клопотанням.
Так, з матеріалів кримінального провадження, що повний текст вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року був направлений для вручення обвинуваченому ОСОБА_8 27.12.2023 року на адресу ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (т.3 а.с.220).
Разом з тим, як убачається із журналу судового засідання від 24 листопада 2023 року, обвинувачений ОСОБА_8 утримувався під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Між тим, будь-які відомості про отримання обвинуваченим копії оскарженого вироку в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Апеляційний суд зазначає, що статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні по справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до п.1) ст.6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі «Зубак проти Хорватії» ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_8 на доступ до суду, яке випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» і є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, апеляційний суд визнає поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження обвинуваченим та вважає за необхідне поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року.
Керуючись статтями 117, 350, 395, 396, 399, 401, 418, 419 КПК України апеляційний суд, -
ухвалив
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року.
Надати копію апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 учасникам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022230000000039 від 28.01.2022 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, встановити строк для подачі заперечень до 31 березня 2025 року.
Призначити розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 рокуна 08 квітня 2025 року о 14 годині 30 хвилин в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24А.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2023 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 повернути особі, що її подала.
Ухвала апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в частині відмови у задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4