Справа № 462/9737/24
провадження 1-кс/462/2241/24
27 грудня 2024 року Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
20.12.2024 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141390001209 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, покликаючись на те, що 19.12.2024 до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшла ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 29.11. 2024 у справі №462/8990/24 провадження 1-кс/462/2111/24 про зобов'язання уповноваженої особи ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Будучи допитаною як представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 повідомила наступне, що до неї як адвоката звернувся за юридичною допомогою ОСОБА_6 , щодо незаконного заволодіння його автомобілем марки «Mazda-6» номерний знак НОМЕР_1 . Згідно із показами ОСОБА_5 встановлено, що їй від ОСОБА_6 , відомо, що він з 2018 проживає у Чеській Республіці, та до цього у АДРЕСА_1 , та мав у своєму володінні користуванні та розпорядженні автомобіль марки «Mazda-6» номерний знак НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 сірого кольору, 2004 року випуску. Після того як ОСОБА_6 виїхав за кордон даним автомобілем користувалася його дружина ОСОБА_7 , яка з початком повномасштабної війни в лютому 2022 разом з дітьми виїхала до нього в Чеську Республіку, де перебуває і сьогодні. Виїжджаючи з України дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , залишила, належний йому автомобіль у м. Краматорську, Донецької області, поруч із будинком, де вона проживала - по АДРЕСА_2 . У даному автомобілі ОСОБА_7 , було залишено свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля, серії НОМЕР_3 від 26.10.2011, однак сам автомобіль був зачинений на сигналізацію, та під нагляд нікому не залишався. Також з'ясовано що в м. Краматорську залишилась проживати мама ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , яка в останнє бачила належний синові автомобіль в березні 2022 року, в подальшому даного авто на місці, де його залишила ОСОБА_7 не спостерігалося. Станом на 2022 і в подальшому ніхто в правоохоронні органи з приводу зазначеного автомобіля не звертався, так як вважали що можливо автомобіль використовується ЗСУ. 04.11.2024 в застосунку «Дія», ОСОБА_6 , було відображено порушення ПДР його автомобілем у м. Києві північний міст на правий берег, яке мало місце 03.11.2024 перевищення швидкості на 20 км., зафіксований в автоматичному режимі та згідно з постанови; АВ 08209333 від 04.11.2024 притягнуто ОСОБА_6 , до відповідальності як власника до штрафу у розмірі 170 гривень, який останній сплатив. Крім цього повторно 07.11.2024 ситуація повторилась в застосунку «Дія», ОСОБА_6 , було відображено знову порушення ПДР його а/м на трасі Р01 Київ ОБУХІВ 3+441, перевищення швидкості на 20 км., зафіксований в автоматичному режимі та згідно з постанови; АВ 08264257 від 07.11.2024 та було притягнуто ОСОБА_6 , до відповідальності, як власника до штрафу у розмірі 170 гривень, який останній сплатив знову.
25.12.2024 року автомобіль марки «Mazda-6» номерний знак НОМЕР_1 , було виявлено у м. Києві по вул. Щербаківського, 52, та в подальшому його вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспорту, що за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20Б. Також, було виявлено та вилучено ключі від вказаного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Враховуючи, що на даний час в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що транспортний засіб марки «Mazda-6» номерний знак НОМЕР_1 , незаконно вибув із володіння у ОСОБА_6 , а тому являється предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, у зв'язку із чим старшим слідчим СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 було винесено постанову про визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141390001209.
На даний час власником вказаного транспортного засобу «Mazda-6», номерний знак НОМЕР_1 являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову чи можуть настати інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а тому просить накласти арешт на вказані речі.
Слідчий суддя постановив провести розгляд клопотання без старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , який подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності та безвласника майна ОСОБА_6 , який подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду такого.
Оглянувши матеріали клопотання, вважаю, що його слід задовольнити, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024141390001209 від 20.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
З протоколу допита представника потерпілого- адвоката ОСОБА_5 від 24.12.2024 року вбачається, що ОСОБА_6 на праві власності належить автомобіль «Mazda-6», номерний знак НОМЕР_1 , який без будь-яких правових вибув із його володіння.
Постановою старшого слідчого ОСОБА_3 від 25.12.2024 року автомобіль марки «Mazda-6», номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024141390001209.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на вилучені під час обшуку речі та документи з метою запобігання подальшого відчуження майна, що може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Беручи до уваги, що автомобіль «Mazda-6», номерний знак НОМЕР_1 відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України, а також, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що старший слідчий у клопотанні довів необхідність арешту вказаного автомобіля.
ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує на тому, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення ЄСПЛ у справі «Прессос компанія ОСОБА_9 » та інші проти Бельгії»).
Рішенням ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) та рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» визначено, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання. Будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також вважає доведеним розумність та співрозмірність обмеження права власника майна ОСОБА_6 , наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги. На думку слідчого судді, арешт автомобіля не матиме негативних наслідків для третіх осіб, оскільки ОСОБА_6 був одноосібним його власником та не здійснював ніяких дій щодо відчуження вказаного транспортного засобу. При цьому, не накладення арешту на транспортний засіб може мати невідворотні негативні наслідки для ОСОБА_6 , який буде позбавлений можливості відновити майнові права на транспортний засіб, який без його згоди вибув з його власності.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні №12024141390001209 від 20.12.2024 року, а саме: автомобіль марки «Mazda-6», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання заборони на відчуження, розпорядження та/або користування зазначеним транспортним засобом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя:
Оригінал ухвали.