10.12.2024
Справа № 646/11513/24
Провадження № 3/646/4769/2024
іменем України
10.12.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі судді Глоби М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Солтанівка Васильківського району Київської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
14.10.2024 року о 19 год. 44 хв., ОСОБА_1 керував в районі домоволодіння № 46 по вул. Сеньківська в м. Куп'янську Харківської області, транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz ML 270», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820 ARLH - 0152, за результатом якого у нього було встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі 1,58 %, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся про час та місце їх проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань щодо розгляду справи за його відсутністю до суду не надав.
Судом, з метою непорушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, неодноразово відкладались судові засідання.
ОСОБА_1 протягом тривалого часу не надав будь-яких пояснень по суті правопорушення та доказів на спростування своєї винуватості, з огляду на те, що суд, неодноразово відкладаючи судові засідання, тим самим надавав йому таку можливість.
Положеннями ст. 268 КУпАП, не передбачено обов'язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, враховуючи положення ч. 6 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , який за думкою суду зловживає своїми процесуальними правами, ухиляється від явки до суду з метою уникнення відповідальності через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Таким чином, суд вважає за необхідне проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 839015 від 14.10.2024 року, згідно якого 14.10.2024 року о 19 год. 44 хв., ОСОБА_1 керував в районі домоволодіння № 46 по вул. Сеньківська в м. Куп'янську Харківської області, транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz ML 270», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820 ARLH - 0152, за результатом якого у нього було встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі 1,58 %, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України (а.с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз'яснені положення ст. 63 Конституції України.
Крім того, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.10.2024 року (а.с. 4).
Даними акту щодо огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результату вимірювання кількості алкоголю у ОСОБА_1 у видихаємому повітрі із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 ARLH - 0152, становить 1,58 % (а.с. 2,3).
Даними рапортів від 14.10.2024 року (а.с. 7, 8).
Також провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується даними відеозапису подій від 14.10.2024 року, згідно якого відносно ОСОБА_1 був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820 ARLH - 0152, за результатом якого у нього було встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі 1,58 % (а.с. 10).
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водію заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року(далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Отже, керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.9 «а» ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» п. 2.9 ПДР України, а водій відповідно до п. 2.5 ПДР України повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені ст. 266 КУпАП, п. п. 6, 7 Розд. 1, Розд. П та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (далі - Інструкція).
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. ч. 2-6 ст. 266 КУпАП).
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. п 2-7 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2021 року у справі № 720/49/19 зауважив, що за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів, визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин виявленого порушення в діях ОСОБА_1 міститься порушення п. 2.9 «а» ПДР України.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Як встановлено судом, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 на керування транспортними засобами (а.с. 12, 13).
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є водієм, в розумінні ПДР України, а тому вважає за можливе призначити йому, як особі, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння - адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, військовослужбовці.
Таким чином,ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору, як військовослужбовця.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiв обл/21081300, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37874947, рахунок одержувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Суддя