Провадження № 2/641/1410/2024 Справа № 641/1625/24
11 грудня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Маньковської О.О.,
за участю за участю представника позивача - адвоката Бережного Г.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - Почерніної А.Д.,
при розгляді у відкритому судовому засіданні цивільної справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ спільного сумісного майна подружжя,
Представник позивача - адвокат Бережний Г.В. звернувся в інтересах ОСОБА_2 до суду з позовом, в якому просить визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у пропорції частина на кожного, визнати автомобіль марки - AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 (вартість якого складає 663190 грн. 00 коп.) спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 331595 грн. 00 коп., що складають частину від вартості автомобіля, стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Позивач була зареєстрована у шлюбі з Відповідачем з 10 серпня 2013 року. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2023 року шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, актовий запис №169 від 10.08.2013 року, розірвано. У 2014 році, у шлюбі, була придбана за договором купівлі-продажу квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 15.12.2021 року за спільні гроші сім'ї було придбано транспортний засіб з аукціону США, марки - AUDI A6 (C7) PREMIUM PLUS 3.0, 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_1 - за 6888 (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) доларів США. Даний автомобіль придбався з аукціону з пошкодженнями, які було полагоджено в Україні. Загальна сума ремонту ТЗ складає - 80990 грн. 00 коп., загальні витрати за купівлю та ремонт ТЗ складають - 268 858 грн. 13 коп. Вподальшому, 10.05.2023 року, автомобіль був перереєстрований за договором купівлі-продажу на третю особу в цій справі - ОСОБА_4 , без згоди позивача. Відповідно до Висновку експерта №00124 від 03.02.2024 року, вартість автомобіля марки - AUDI A6 складає 663190 грн. 00 коп., 1/2 частина спільного сумісного майна подружжя складає - 331595 грн. 00 коп. Представник позивача вказав, що, оскільки, майно було придбане позивачем та відповідачем в період шлюбу, воно належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності. Відповідачем подано заяву, в якій останній визнав позовні вимоги позивача ОСОБА_2 в частині визнання квартири за адресою: АДРЕСА_1 - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в пропорції 1/2 частина кожного, та проти задоволення позовної заяви в цій частині не заперечував.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій просив позовну заяву ОСОБА_2 в частині визнання автомобіля AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя та стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 331 595 грн залишити без задоволення.
В обґрунтування зазначив, що 12.12.2021р. відповідач ОСОБА_1 і ОСОБА_3 уклали договір, за яким відповідач зобов'язався надати послуги з пошуку, підбору, придбанню, доставці на територію України, митному оформленню, реєстрацію транспортного засобу на власне ім'я, з подальшою передачею права власності на транспортний засіб ОСОБА_3 . Уклавши договір, відповідач відразу того ж дня отримав винагороду в повному обсязі в розмірі 20 000 грн. В подальшому ці кошти були витрачені відповідачем та Позивачем на сімейні потреби. На виконання умов даного договору, відповідачем здійснено пошук та підбір автомобіля. З запропонованих варіантів, з наданням характеристик, комплектації, фотографій та описом пошкоджень, ОСОБА_3 обрано автомобіль AUDI A6 (C7) PREMIUM PLUS 3.0, VIN: НОМЕР_1 та в усній формі погоджено його придбання та доставлення на територію України. 20.12.2021 відповідачем з фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір, предметом якого було доставлення на територію України вже підібраного автомобіля AUDI A6 (C7) PREMIUM PLUS 3.0, VIN: НОМЕР_1 , оскільки відповідач не мав досвіду співпраці з іноземними компаніями, що надають послуги з логістики. 21.12.2021 відповідач отримав від ОСОБА_3 кошти в сумі 7 000 доларів США, що було еквівалентом 197 890 грн, в якості перерахування плати за придбання з аукціону вищезазначеного автомобіля. Даний факт отримання належних ОСОБА_3 коштів підтверджено розпискою від 21.12.2021р., а факт сплати коштів за придбання автомобіля 24.12.2021р. підтверджується відповідними чеками. На підтвердження виконання наданих послуг відповідачем та ОСОБА_3 складено та підписано 24.12.2021р. акт № 1 приймання-передачі наданих послуг. 06.02.2022р. відповідач отримав від ОСОБА_3 кошти в сумі 2 000 доларів США, що було еквівалентом 56 540 грн, в якості перерахування плати за транспортування з порту Нью-Йорк (Сполучені штати Америки) до порту Одеса (Україна) автомобіля AUDI A6 (C7), що підтверджується розпискою від 06.02.2022р. Дані кошти були передані відповідачем за призначенням ОСОБА_5 , що підтверджено розпискою про передачу-отримання коштів від 07.02.2022р.. 18.08.2022р. відповідач отримав від ОСОБА_3 кошти в сумі 92 280 грн, в якості здійснення доплати за транспортування (зміна маршруту прямування), в зв'язку з введенням на території України воєнного стану (маршрут змінено з порту м. Стамбул (Туреччина), куди було доставлено морський контейнер з автомобілем до м. Гдиня (Польща)); оформлення документів, в тому числі транзитної декларації Т1; вивантаження автомобіля з контейнеру; зберігання автомобіля на майданчику; завантаження автомобіля на автовоз та транспортування його до м. Львова; демередж морського контейнера. Факт отримання належних ОСОБА_3 коштів, підтверджено розпискою від 18.08.2022р. За результатом наданих послуг та сплати зазначеної суми, між відповідачем та ОСОБА_3 складено та підписано 20.08.2022р. акт № 2 приймання-передачі наданих послуг. 25.08.2022р. відповідач отримав від ОСОБА_3 кошти в сумі 140 500 грн, в якості плати за митне оформлення документів на ввезення на територію України автомобіля Audi A6 C7, що підтверджено розпискою від 25.08.2022р. За результатом наданих послуг та сплати зазначеної суми, між відповідачем та ОСОБА_3 складено та підписано 25.08.2022р. акт № 3 приймання-передачі наданих послуг. 04.10.2022р. відповідач отримав від ОСОБА_3 кошти в сумі 15 120 грн, в якості плати за: проходження та отримання сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що пов'язано з першою державною реєстрацією автомобіля; проведення експертного дослідження в територіальному сервісному центрі МВС України; здійснення державної реєстрації автомобіля на своє ім'я. За результатом наданих послуг та сплати зазначеної суми, між відповідачем та ОСОБА_3 складено та підписано 05.10.2022р. акт № 4 приймання-передачі наданих послуг. В подальшому організаційними питаннями відновлення технічного стану автомобіля займався безпосередньо ОСОБА_3 . Наскільки відповідачу відомо, після реєстрації права власності на його ім'я, не дивлячись на те, що автомобіль можливо було використовувати, для безпечної його експлуатації вимагалась заміна деяких вузлів та агрегатів, а також встановлення відповідного програмного забезпечення. В зв'язку з призовом 18.04.2022р. ОСОБА_3 на військову службу під час мобілізації в військовий час та направлення його для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_2 (Сумська область), даний факт перешкоджав його явці, як військовослужбовця, до іншої області (Полтавської), в зв'язку з чим дата передачі автомобіля відтерміновувалась і він до 15.05.2023р. знаходився у володінні відповідача, однак ним останній практично не користувався. Оскільки передача автомобіля та перереєстрація на ОСОБА_3 затягувались через неможливість його явки, то перереєстрація здійснена шляхом надання ОСОБА_3 доручення і відповідач особисто відігнав автомобіль до м. Охтирка. 15.05.2023р. відповідачем на виконання п. 3.1.3 договору про надання послуг від 12.12.2021р. передано ОСОБА_3 у власність автомобіль Audi A6 (C7), VIN: НОМЕР_1 , про що між відповідачем та ОСОБА_3 15.05.2023р. складено та підписано акт № 5 приймання-передачі наданих послуг. Кошти після 18.04.2022р. передавались відповідачу близькими родичами ОСОБА_3 , оскільки він проходив службу в Національній Гвардії України, а відповідач, відповідно, складав розписки про отримання цих коштів. Акти виконаних робіт надсилались відповідачем поштою, або передавались, а після підписання ОСОБА_3 повертались відповідачу. Таким чином, фактично джерелом придбання даного автомобіля були особисті кошти ОСОБА_3 , а цільовим їх призначенням - плата за пошук, підбір, придбання, доставку на територію України, митне оформлення, реєстрацію транспортного засобу та набуття, як кінцева мета, ОСОБА_3 права власності на автомобіль Audi A6 (C7). А спільним набутим відповідачем та Позивачем майном були кошти в розмірі 20 000 грн., отримані відповідачем в якості винагороди за надані послуги. В зв'язку з цими обставинами, неможливо в даному випадку застосовувати презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу.
Третьою особою ОСОБА_3 подано письмові пояснення, в яких останній просив позовну заяву ОСОБА_2 в частині визнання автомобіля AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя та стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 331 595 грн залишити без задоволення.
В обґрунтування зазначив, що 10 або 11 грудня 2021 року запропонував ОСОБА_1 , який знайомий з процедурою придбання, доставки та сплати необхідних платежів за участь в аукціоні, укласти угоду, за якою останній підібрав би автомобіль, придбав його на аукціоні, доставив на територію України та здійснив державну реєстрацію автомобіля. Вказав, що наступного дня або через день він та відповідач зустрілись для підписання договору та передачі грошей у сумі 20000 грн. Протягом 10 днів відповідач у мобільному додатку Вайбер надсилав ОСОБА_3 посилання на сайти, де проходили аукціони, після чого ОСОБА_3 обрав машину AUDI A6. Вподальшому, 21.12.2021 року ОСОБА_3 приїхав до м. Харків та передав відповідачу кошти в розмірі 7000 доларів США для придбання автомобіля з аукціону. Кошти в сумі 2000 доларів США ОСОБА_3 передані відповідачу 06.02.2022 року як плату за транспортування автомобіля з порту Нью-Йорк до порту м. Одеса. Через введення воєнного стану контейнер з автомобілем був відвантажений в м. Стамбул (Турція). 18.04.2022 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу, дії з доставки автомобіля зупинились. Коли ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що доставлення вантажів відновлено, 18.08.2022 року за проханням останнього відповідачу було передана сума коштів в розмірі 92280грн. для доставки автомобіля через Атлантичний океан, Балтійське море до Польщі. 25.08.2022 року дружина ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 140500 грн. в якості здійснення оплати митних платежів. 04.10.2022 року відповідачу передано 15120 грн. товаришем ОСОБА_3 для здійснення державної реєстрації автомобіля та оформлення права власності на ОСОБА_1 . У зв'язку із перебуванням на військовій службі ОСОБА_3 , останній не мав можливості забрати автомобіль, який тимчасово залишився у відповідача. 15.05.2023 року право власності на автомобіль було оформлено на ОСОБА_3 , шляхом надання доручення брату відповідача. Так, фактично з моменту придбання автомобіля і до його державної реєстрації автомобіль, на думку ОСОБА_3 , належав йому. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що поділ квартири, яка також є предметом розряду справи, його інтереси не порушує і з цього питання пояснення в нього відсутні.
Представником позивача - адвокатом Бережним Г.В. подано відповідь на відзив, в якій останній просив позовну заяву задовольнити, вказав, що відповідачем не спростовано презумпцію спільного сумісного права власності подружжя на майно, крім того, матеріали справи не містять підтвердження передачі третьою особою відповідачу коштів у розмірі 20 тис грн. та покази відповідача та третьої особи суперечать один одному.
Представником позивача - адвокатом Бережним Г.В. подано заперечення на додаткові пояснення третьої особи ОСОБА_3 , в яких вказав, шо пояснення третьої особи не містять копії паспорта останнього, у зв'язку із чим не можливо встановити його особу. Крім того, матеріали справи не містять підтвердження передачі третьою особою відповідачу коштів у розмірі 20 тис грн. та підтвердження сплати податків за виконання договору про надання послуг. Також, вказує, що у всіх розписках та актах стоїть підпис 3-ї особи із зазначенням, що саме він в цей день прийняв цю розписку від відповідача, проте, в поясненнях зазначає, що грошові кошти передавались відповідачу іншими особами.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому останній вказує, що доводи представника позивача є неспроможними, та відповідачем надані належні та допустимі докази на спростування презумпції права спільної сумісної власності подружжя на автомобіль.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бережний В.Г. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в частині визнання квартири за адресою: АДРЕСА_1 - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в пропорції 1/2 частина кожного. Заперечував проти позову в частині визнання автомобіля AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя та стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 331 595 грн.
В судове засідання позивач та третя особа не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені своєчасно і належним чином.
Таким чином, суд дійшов висновку про проведення розгляду справи, за відсутності позивача та третьої особи, повідомлених про місце, дату і час слухання справи.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 10.08.2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, актовий запис №169.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2023 року (справа № 554/4387/23) шлюб між сторонами розірвано (а.с.15-16).
Згідно з договором купівлі-продажу від 01.11.2014 року, продавець ОСОБА_6 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність квартиру АДРЕСА_2 , ринкова вартість - 385000,00 грн. (а.с. 19-20).
З витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майн про реєстрацію права власності від 02.11.2014, вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу власником квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 (а.с.21).
Так, у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач визнає позовні вимоги в частині визнання в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги, що таке визнання позову не суперечить закону, суд вважає встановленим та доведеним, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, оскільки придбана в період шлюбу, за їх спільні кошти, незалежно від того, що оформлена та зареєстрована за відповідачем, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання автомобіля марки - AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя та стягнення з відповідача грошової компенсації частини вартості автомобіля, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі справа № 725/1776/18 (провадження № 61-7911св19).
Як роз'яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.
Так, заперечуючи проти позову в частині визнання автомобіля Ауді 6 спільною сумісною власністю подружжя, відповідач стверджував, що, дійсно, під час шлюбу з позивачем ним був оформлений на своє ім'я автомобіль Ауді А6, проте, вказаний ТЗ був придбаний за кошти третьої особи в цій справі - ОСОБА_3 та в його інтересах, та є його приватною власністю, оскільки відповідачем 12.12.2021року з третьою особою - ОСОБА_3 , був укладений договір, на виконання якого відповідачем ОСОБА_1 був здійснений пошук, підбір, придбання та доставка автомобіля за власні кошти ОСОБА_3 . Крім того, відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір з фізичною особою ОСОБА_5 на доставку вже придбаного автомобіля на територію України також за грошові кошти ОСОБА_3 . Третя особа ОСОБА_3 надав аналогічні письмові пояснення, які узгоджуються з вказаними поясненнями відповідача.
Таким чином, зважаючи на вказані заперечення відповідача ОСОБА_1 та твердження третьої особи ОСОБА_3 щодо належності останньому спірного майна - автомобіля Ауді А6, судом досліджені обставини придбання вказаного ТЗ відповідачем ОСОБА_1 , що має суттєве значення при визначенні правового статусу даного майна, придбаного під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в судовому засіданні 29.10.2024 року відповідачем ОСОБА_1 надані пояснення обставин придбання спірного автомобіля Ауді А6, аналогічні викладеним в його письмовому відзиві на позов, а також аналогічні письмовим поясненням третьої особи в цій справі - ОСОБА_3 .
Проте, в судовому засіданні 11.12.2024року в додаткових поясненнях на запитання головуючого в справі щодо порядку проведення аукціону в США з купівлі автомобіля та детального опису процедури участі відповідача в аукціоні з придбання спірного автомобіля, відповідач ОСОБА_1 пояснив, що в проведенні аукціону особисто участі не приймав, оскільки в нього відсутні сертифіковані ключі та доступ до аукціону, а тому в аукціоні з придбання автомобіля AUDI A6 приймав участь ОСОБА_5 , й, для надання вказаних послуг останнім, відповідачем з ним був укладений договір 20.12.2021 року з пошуку, підбору та придбанню автомобіля .
Однак, дані пояснення відповідача ОСОБА_1 в тій частині, що він безпосередньої участі в проведенні аукціону не приймав, а в аукціоні приймала участь інша особа - фізична особа ОСОБА_5 - суперечать твердженням відповідача, викладеним у відзиві на позов та його первісним поясненням, наданим в судовому засіданні 29.10.2024року, коли останній вказав, що фізична особа ОСОБА_5 на виконання укладеного з ним договору, здійснив лише доставку вже придбаного автомобіля Ауді А6 на територію України, тоді як пошуком та підбором автомобіля для ОСОБА_3 займався сам відповідач.
Також, як вбачається з вказаного договору від 20.12.2021року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , сторонами було визначено, що замовник сплачує внесок у розмірі 500 доларів США, вартість доставлення ТЗ з аукціону до Одеси складає 2000 дол. США, вартість доставки по Україні - 250 дол. США.
Таким чином, договір між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 20.12.2021року, який найменований як Договір про надання послуг з підбору та покупки автомобіля на страховому аукціоні, не містить обов'язку виконавця ОСОБА_5 здійснити послуги з пошуку, підбору автомобіля та безпосередньої участі ОСОБА_7 в аукціоні, та не містить відомостей щодо вартості та оплати замовником ОСОБА_1 таких послуг.
При цьому слід зауважити, що, згідно договору від 12.12.2021року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , саме останнім взятий на себе обов'язок з пошуку, підбору, придбанню спірного автомобіля. Так, в договорі зазначено, що договір про надання послуг від 12.12.2021 року укладений між ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з пошуку, підбору, придбанню, доставці на територію України, митному оформленню, здійсненню в зв'язку з цим від свого імені всіх платежів (в тому числі, але не виключно вартість транспортного засобу, митних, його доставку), реєстрацію транспортного засобу на власне ім'я, з подальшою передачею права власності на транспортний засіб замовнику, а останній зобов'язався прийняти послуги та сплатити кошти за їх надання в порядку та на умовах, визначених договором.
Крім того, пояснення відповідача, надані в судовому засіданні 11.12.2024 року, в тій частині, що відповідачем був укладений договір з ОСОБА_5 для участі останнього в аукціоні - суд оцінює критично також з тих підстав, що вже 15.12.2021 року на ім'я ОСОБА_8 був складений рахунок для оплати останнім вартості автомобіля AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 - 6888 доларів США, номер лоту 31726611 (а.с.99 Т1), який співпадає з номером лоту даного автомобіля на фото з сайту аукціону при продажу даного автомобіля (а.с.92 Т1), тоді як договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , укладений з останнім, за твердженням ОСОБА_1 також для участі ОСОБА_5 в аукціоні - має дату лише 21.12.2021 року, й містить відомості про автомобіль AUDI A6 (C7) PREMIUM PLUS 3.0, VIN: НОМЕР_1 , вже визначений покупцем ОСОБА_1 станом на дату укладення договору (а.с.90-91). Таким чином, зазначені пояснення відповідача ОСОБА_1 суперечать письмовим доказам, ним наданим.
Також суд враховує, що, згідно договору, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 і ОСОБА_3 від 12.12.2021р., предметом договору є саме надання послуг з пошуку, підбору, придбанню, доставці на територію України, митному оформленню, реєстрації транспортного засобу з подальшою передачею права власності на транспортний засіб ОСОБА_3 й саме за надання даних послуг ОСОБА_3 здійснена, згідно розписки, плата ОСОБА_1 в розмірі 20000грн. Будь-яких відомостей щодо виконання робіт з пошуку, підбору, придбанню автомобіля іншою особою, зокрема, ОСОБА_5 ані даний договір, ані відзив відповідача, третьої особи - не містять.
Таким чином, твердження третьої особи ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_1 щодо здійснення останнім пошуку, підбору автомобіля на виконання умов договору, укладеного з ОСОБА_3 12.12.2021року, як і пояснення відповідача ОСОБА_1 щодо здійснення пошуку, підбору автомобіля та участі в аукціоні з придбання автомобіля фізичної особи ОСОБА_5 - судом оцінюються критично, як такі, що суперечать іншим наданим самим відповідачем письмовим доказам.
Крім того, суд піддає сумніву та вважає такими, що протирічать письмовим матеріалам справи пояснення відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 в тій частині, що з моменту укладення договору відповідача з ОСОБА_3 з підбору автомобіля від 12.12.2021 року й до моменту, коли замовник ОСОБА_3 визначився з конкретним автомобілем, що підлягав купівлі на аукціоні - пройшло близько 10 днів, при цьому, йому було запропоновано близько 10-15 варіантів. Дані твердження викликають сумнів, оскільки вже 15.12.2021 року на ім'я ОСОБА_8 був складений рахунок для оплати останнім вартості автомобіля AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 - 6888 доларів США, номер лоту 31726611 (а.с.99 Т1), який співпадає з номером лоту даного автомобіля на фото з сайту аукціону при продажу даного автомобіля (а.с.92 Т1), що також підтверджує невідповідність пояснень відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 письмовим доказам, наданим самим відповідачем.
Також, оцінюючи пояснення відповідача ОСОБА_1 в частині передачі останньому ОСОБА_3 грошових коштів, пов'язаних з витратами з придбання, транспортування, ремонту автомобіля Ауді А6, суд приймає до уваги, що, як вбачається з наданих суду письмових розписок, дані документи складені та підписані самим ОСОБА_3 , тоді як згідно письмових пояснень останнього та відзиву відповідача, грошові кошти передавались ОСОБА_3 не особисто, а через інших осіб.
Крім того, при оцінці наданих доказів, суд враховує, що договори, надані відповідачем в обгрунтування заперечень проти позову, не є завіреними нотаріально.
Таким чином, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , всупереч раніше наданих пояснень та викладеного в письмовому вигляді відзиву на позов, зазначив, що здійсненням участі в аукціоні займався не він, а фізична особа ОСОБА_5 . Проте, факт участі фізичної особи ОСОБА_5 в аукціоні з купівлі автомобіля Ауді А6 не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та такі твердженні відповідача суперечать іншим письмовим доказам.
Також, враховуючи невідповідність пояснень відповідача та третьої особи ОСОБА_3 письмовим доказам в частині терміну, який сплинув з моменту укладення договору з ОСОБА_3 до моменту остаточного вибору в подальшому придбаного ним автомобіля Ауді, суд дійшов висновку про необізнаність відповідача та третьої особи про суттєві обставини пошуку та придбання спірного автомобіля та піддає сумніву істинність їх тверджень в зазначеній частині.
Таким чином, суд піддає сумніву правдивість тверджень відповідача ОСОБА_1 та відповідність дійсності пояснень останнього щодо обставин купівлі спірного автомобіля AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 .
З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_1 в тій частині, що спірний автомобіль AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 був придбаний відповідачем ОСОБА_1 не за спільні сумісні грошові кошти подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а за особисті грошові кошти третьої особи - ОСОБА_3 , оскільки дані факти не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не доведені відповідачем в судовому засіданні, а тому суд дійшов висновку про те, що в даному випадку презумпція спільності права власності подружжя стосовно спірного автомобіля AUDI A6 VIN: НОМЕР_1 під час судового розгляду - відповідачем ОСОБА_1 не спростована.
Крім того, в судовому засіданні не підтверджено відповідачем ОСОБА_1 використання в інтересах сім'ї отриманих ним від ОСОБА_3 коштів в розмірі 20000 грн. як плату за надання послуг за договором від 12.12.2021 року.
У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що автомобіль придбаний ним на виконання договору про надання послуг від 12.12.2021 року, укладеного з ОСОБА_3 та за особисті кошти останнього, та неспростована презумпція спільності права власності подружжя на спірний автомобіль.
Суд вважає встановленим та доведеним, що спірний автомобіль марки - AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, оскільки придбаний в період шлюбу, за їх спільні кошти, незалежно від того, що оформлений та зареєстрований за третьою особою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання автомобіля марки - AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Крім того, позивач просила стягнути з відповідача на її користь в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя грошову компенсацію вартості частки автомобіля AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 , що становить 331595 (триста тридцять одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.
В обґрунтування вказала, що автомобіль був відчужений без її згоди та про таке відчуження остання дізналась після отримання довідки з ТСЦ МВС № 5943 від 20.01.2024 року.
Так, з відповіді на адвокатський запит від 20.01.2024 року № 31/18/5943-Б-2аз, вбачається, що, згідно облікових даних територіального сервісного центру № 5943 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області, автомобіль AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, 05.10.2022 року був зареєстрований за ОСОБА_1 10.05.2023 року даний ТЗ перереєстрований за договором купівлі-продажу за ОСОБА_3 (а.с.32).
Так, положенням ч. 3 ст. 61 СК України передбачено, що, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та враховує положення ч. 3 ст. 65 СК України, згідно якої, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Також, з правової позиції, викладеної в постанові ВСУ № 158/2229/16-ц від 30.01.2019 р., вбачається, що автомобіль є цінною річчю, а тому його продаж може здійснюватися лише за письмової згоди другого з подружжя.
Таким чином, як вбачається з вимог закону, автомобіль є цінною річчю, й його продаж може здійснюватися лише за письмової згоди другого з подружжя.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові ВСУ від 27 квітня 2016 року по справі №?6-486цс16 зазначено, що у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Крім того, ВСУ у рішеннях по аналогічних справах зазначає, що поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Факт використання коштів, отриманих від продажу спільного майна в інтересах сім'ї, повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого з подружжя (правові висновки Верховного Суду викладених в постановах від 30 січня 2019 року в справі №158/2229/16-ц, від 10 червня 2022 року в справі № 544/856/20, від 01 березня 2023 року в справі №359/10855/19, від 20 грудня 2023 року в справі №127/21002/21).
Оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що будь-яких підтверджуючих даних щодо обізнаності позивача про вчинену відповідачем угоду про продаж автомобіля, а також надання нею згоди на вчинення такого правочину, суду не надано. Також, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що отримані від продажу автомобіля кошти відповідач використав в інтересах сім'ї, останній суду не надав.
Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Так, з висновку судового експерта Ковтуна М.Є. № 00124 від 03.02.2024 року вбачається, що середня ринкова ціна автомобіля AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, станом на 25.12.2023 року складає 663190,00 грн (а.с.28-31).
Враховуючи, що відповідачем на спростування такого розміру ринкової вартості автомобіля, доказів суду не надано, із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи останній не звертався, суд приймає до уваги ринкову вартість автомобіля, викладену у даному висновку експерта.
Таким чином, беручи до уваги, що транспортний засіб було придбано в період перебування подружжя у шлюбі, він був об'єктом спільної сумісної власності, відповідач без згоди позивача відчужив цей автомобіль, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості частки автомобіля, що становить 331595 грн. 00 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.03.2024 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаної квартири.
Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 139, 141, 206, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити.
Визнати в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати автомобіль марки - AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя грошову компенсацію вартості частки автомобіля AUDI A6, VIN № НОМЕР_1 , що становить 331595 (триста тридцять одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 9026 (дев'ять тисяч двадцять шість) грн. 55 коп. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.03.2024 року, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані раніше за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 7 ст. 158 ЦПК України).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5
Повний текст рішення складений 20.12.2024 року.
Суддя О.О.Маньковська