Справа № 199/10888/24
(1-кп/199/1041/24)
іменем України
27 грудня 2024 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024047220000091, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України,
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її в посаді водія 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , в січні місяці 2024 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, в порушення положень Закону України «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), а саме уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складення теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, за допомогою мережі «Інтернет», маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, придбав у невстановленої дізнанням особи за винагороду у сумі 5000,00 грн., завідомо підроблене посвідчення водія категорій «А», «В», «С», «D», «С1Е», «СЕ» із серійним номером НОМЕР_2 , видане 05 січня 2024 року ТСЦ 8041 на ім'я « ОСОБА_3 21.04.1975», яке не відповідає за способом друку та відсутністю елементів захисту, зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, з метою його подальшого використання для керування транспортними засобами.
В подальшому, 12 грудня 2024 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Sprinter» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , та рухаючись по автодорозі вздовж Донецького шосе в адміністративно-територіальних межах м. Дніпра, поблизу будинку № 1-К по вул. Донецьке шосе в м. Дніпрі був зупинений працівниками УШІ в Дніпропетровській області ДПП, які відповідно до ч. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» попросили надати документ, що підтверджує його особу, на що ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, з метою уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, на вимогу інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області надав останньому завідомо підроблений документ, а саме - завідомо підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 категорій «А», «В», «С», «D», «С1Е», «СЕ», видане 05 січня 2024 року ТСЦ 8041 на ім'я « ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке не відповідає за способом друку та відсутністю елементів захисту, зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, тим самим умисно та протиправно, використав завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого.
Останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має статус учасника бойових дій.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами є покарання у виді штрафу в межах санкції відповідної частини статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 3812-382 КПК України,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Речовий доказ: підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий:
27.12.2024