Справа № 199/10842/24
(1-кс/199/1042/24)
26.12.2024
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУ Національної поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052230000562від 23.12.2024 р., за ознаками ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, про арешт майна,
23.12.2024 р. до ЧЧ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від лікаря про те, що 22.12.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлено медичним підрозділом МОАС кулеметника 2 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти НОМЕР_1 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 21.12.2024 близько 21:00 годин скоїв спробу самогубства шляхом нанесення собі проникаючого ножового поранення у живіт за місцем дислокування за адресою: Донецька область, Покровський район, поблизу с. Криворіжжя (ЄО № 9753 від 23.12.2024).
За даним фактом 23.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12024052230000562від 23.12.2024 р. з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
23.12.2024 р. в період часу з 16:23 год. по 17:20 год., в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: ноутбук чорного кольору марки «ASUS», розташований на робочому столі, який було поміщено до сейф-пакету №SUD4031311 з пояснювальним написом та підписами всіх учасників, 1 предмет, схожий на кухонний ніж, з чорною рукояткою та металевим клинком, який було поміщено до паперового конверту з пояснювальним написом та підписами усіх учасників.
24.12.2024 р. постановою слідчого вищевказані предмети було визнано речовими доказами.
Слідчий у клопотанні просить суд накласти арешт на вилучені предмети під час огляду місця події є предметами, які були використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі його сліди, з метою збереження речових доказів, наявні всі підстави для накладення арешту на майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Розглянув клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя погоджується із слушністю доводів слідчого щодо наявності правової підстави для арешту майна (майно відповідає вимогам ст. 98 КПК, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження), а тому враховує можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України), розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства (п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України), наслідки арешту майна для власника цього майна (забезпечується унеможливлення знищення вказаного майна) тощо (п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Наявні підстави з огляду на вищенаведене для застосування заборони користування та розпорядження зазначеним вище майном.
Керуючись ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 131, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 98, ч. 1 та ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУ Національної поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052230000562від 23.12.2024 р., за ознаками ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України, про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно: ноутбук чорного кольору марки «ASUS», який було поміщено до сейф-пакету №SUD4031311, один предмет, схожий на кухонний ніж, з чорною рукояткою та металевим клинком, які належать ОСОБА_4 , заборонив користуватися, розпоряджатися та відчужувати це майно.
Фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, копію ухвали надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала набирає чинності негайно та підлягає обов'язковому виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1