вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" грудня 2024 р. Справа № 911/3386/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Слон"
2. Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ "Агро Слон" та Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області з вимогами про:
- визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Слон" (код ЄДРПОУ 45128630) з 30.08.2024 у зв?язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 К3пП;
- зобов?язання Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Слон" (код ЄДРПОУ 45128630), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, шляхом виключення даних про керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Слон" (код ЄДРПОУ 45128630) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Вказані вимоги мотивовано тим, що призначений згідно рішення зборів засновників ТОВ "Агро Слон", оформленого протоколом №1 від 12.07.2023, на посаду директора вказаного товариства позивач 18.06.2024 подав заяву про звільнення із цієї посади та, надалі, ініціював скликання та проведення 30.08.2024 загальних зборів товариства з метою вирішення вказаного питання.
Втім, за доводами позивача, 30.08.2024 загальні збори не відбулися, питання про звільнення його з посади директора ТОВ "Агро Слон" не вирішено.
В розрізі наведеного, посилаючись, зокрема, на зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23), позивач зауважив, що заявлені ним вимоги відповідають належним та ефективними способам захисту.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 4, 5 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно приписів ст. ст. 1, 4, ч.ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Однак, подаючи до суду позовну заяву до двох відповідачів, ОСОБА_1 у відповідній заяві не вказав зміст позовних вимог щодо другого відповідача - Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, та того, яке саме право та/або інтерес позивача порушено виконавчим комітетом та/або в силу яких обставин і норм права відповідні право чи інтерес можуть бути відновлені такою особою, як виконавчий комітет.
З урахуванням наведеного суд звертає увагу позивача на те, що:
- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
- питання наявності правових підстав для скасування певного реєстраційного запису не ставиться у виключну залежність від дотримання державним реєстратором визначеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядку та способу його дій.
Крім того в розрізі обраного позивачем способу захисту та його ефективності позивачу слід надати пояснення стосовно узгодженості сформульованої позовної вимоги про визнання припиненими трудових відносин на підставі ст. 38 К3пП з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23), відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі №911/719/21, в частині тверджень про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.
Відступаючи від таких висновків, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки Товариство не укладало трудового договору (контракту) з ОСОБА_3, між ним та Товариством не виник спір стосовно припинення такого правочину, а тому неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
З огляду наведеного та необхідності позивача надати відповідні пояснення суд зазначає, що:
- у прохальній частині ним здійснено посилання на статтю 38 КЗпП України;
- предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку;
- чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.
Згідно приписів ч. 1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ст. 96 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.
Однак, в порушення вказаних процесуальних норм, додані до позову паперові копії електронних доказів з електронної пошти та мобільного додатку, найменовані як «скріншоти», не засвідчено у передбаченому законом порядку.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставок судового збору слідує, що за подання у 2024 році до господарського суду судовий збір справляється, зокрема, з позовної заяви немайнового характеру, згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої вказаної статті - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 гривень.
Як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , ним заявлено дві вимоги немайнового характеру, а тому суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову належний до сплати розмір судового збору складає по 6 056,00 грн.
Натомість, як вбачається з доданої до позовної заяви квитанції від 30.08.2024, позивачем сплачено 3 028,00 грн судового збору, як наслідок сума недоплаченого судового збору складає 3 028,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивачок до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) письмових пояснень з викладенням змісту позовних вимог стосовно другого відповідача - Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, та того, яке саме право та/або інтерес позивача порушено виконавчим комітетом та/або в силу яких обставин і норм права відповідні право чи інтерес можуть бути відновлені такою особою, як виконавчий комітет;
2) письмових пояснень стосовно узгодженості сформульованої позивачем позовної вимоги про визнання припиненими трудових відносин на підставі статті 38 К3пП з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23);
3) засвідчених у передбаченому законом порядку доданих до позову паперових копій електронних доказів з електронної пошти та мобільного додатку, найменованих як «скріншоти»;
4) документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі, а саме 3028,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема