Справа № 991/13347/24
Провадження №11-сс/991/984/24
27 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2024 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_5 звернувся до уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України з заявою, в якій зазначав про передачу неправомірної вигоди службовими особами Міністерства внутрішніх справ України, працівникам Збройних Сил України, Національної гвардії, суддям (у тому числі Харківського апеляційного суду) з використанням чужих паспортів, а також вчинення шахрайства, відмивання бюджетних коштів.
Стверджує, що він є захисником у кримінальних провадженнях за фактами незаконного обігу наркотиків, із яких йому стало відомо про ознаки організованої злочинної діяльності за участю працівників поліції зі збуту наркотичних речовин. У таких провадженнях не здійснено ряд слідчих дій, що, на його переконання, свідчить про причетність поліцейських до наркоторгівлі та систематичного приховування її організаторів. Учасниками злочинної групи можуть бути особи, прізвища яких подібні до прізвища заявника ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 або з іншим з співзвучним прізвищем), а також знайомі підзахисних заявника. Кошти з продажу наркотиків відмиваються через підконтрольних осіб, які використовують викрадені паспорти, шляхом заміни у них фото та подальшого випуску за такими паспортами банківських карток у національній або іноземній установі. З метою приховання протиправної діяльності можуть використовуватись документи осіб, які згідно сайту МВС України перебувають в розшуку, зникли без вісті, зокрема, зниклих в один і той же проміжок часу осіб з подібними прізвищами, паспорти яких вилучені працівниками поліції або військовими, які їх затримували під приводом можливого перебування в розшуку.
Крім того, у заяві зазначається, що таким же способом за підробленими документами отримуються кредити в мікрофінансових установах, за рахунок яких збагачуються працівники, керівники поліції та інші особи.
Зазначає, що учасник злочинної групи одного з викрадених мобільних телефонів заявника, зателефонував до банківської установив та без відома заявника підвищив ліміти та зняття грошових коштів, намагався внести зміни до контактних даних картки заявника, у той час, раніше таким же чином були викрадені кошти близьких родичів заявника. Також зазначає, що у нього та його близьких родичів неодноразово викрадались документи та речі, які можуть бути використані для підробки копій паспортів, подальшого випуску банківських карт для відмивання коштів, шахрайства з кредитами, нерухомістю.
Заявник зазначає, що шахрайство з кредитами, крадіжки з квартир є основним джерелом фінансування названих ним груп злочинців, за рахунок чого незаконно збагачуються працівники поліції, прокуратури, судді, які приймають незаконні рішення щодо проведення НСРД.
ОСОБА_5 зазначав про те, що після звільнення від окупантів територій України правоохоронні органи широко використовують спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, прилади системи оперативно-розшукових заходів на базових станціях мобільного зв'язку, за допомогою яких спричиняють смерті громадянам дією електромагнітних полів з метою незаконного збагачення за рахунок перерозподілу звільненого житла за хабарі керівникам місцевих органів влади.
Оскільки відомості про кримінальні правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_5 оскаржив бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України до слідчого судді та просив зобов'язати їх вчинити відповідні дії.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024 відмовлено в задоволенні вказаної скарги.
Ухвала мотивована тим, що заява про кримінальне правопорушення не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення корупційних кримінальних правопорушень. Враховуючи, що така заява не є повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення у розумінні ст.214 КПК України, слідчий не наділений обов'язком вносити відомості по ній до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги скарги. Зазначає, що відповідно до ст. 214 КПК України внесенню до реєстру підлягають відомості, які можуть свідчити, а не свідчать про вчинення кримінального правопорушення. За твердженням заявника, уповноваженими особами Національного бюро України не вчинено дій з розгляду заяви, чим допущено бездіяльність. Вважає, що слідчим суддею не взято до уваги обставини вчинення суддями кримінального правопорушення, викладені у його заяві та безпідставно відмовлено в задоволенні скарги.
Прокурор та ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів постановила здійснювати апеляційний розгляд за їх відсутності.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування може бути оскаржено, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи з наведених положень закону, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України з заявою вчинення шахрайства, відмивання бюджетних коштів та передачу службовими особами Міністерства внутрішніх справ України неправомірної вигоди працівникам Збройних Сил України, Національної гвардії, суддям.
При цьому, у заяві відсутні посилання на конкретні обставини, які свідчать про можливу передачу працівниками Міністерства внутрішніх справ неправомірної вигоди (коли і кому вони передали неправомірну вигоду, за що, в якому розмірі, тощо). Також відсутні відомості щодо заволодіння чужим майном, завданої шкоди, відмивання бюджетних коштів.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що заява ОСОБА_5 не містить відомостей про обставини, які б вказували на ймовірність вчинення службовими особами Міністерства внутрішніх справ корупційних кримінальних правопорушень. Інші доводи, викладені у заяві ОСОБА_5 не вказують на ознаки корупційних кримінальних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024 в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись статтями 214, 303, 407, 418 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3