Житомирський апеляційний суд
Справа №295/17428/21 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія 8 Доповідач Трояновська Г. С.
26 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 - Вірьовкіна Олександра Ігоровича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №295/17428/21 за позовом першого заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання усунути перешкоди у використанні шляхом повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації, винесення споруди за межі прибережної захисної смуги
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 07 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Полонця С.М. у м. Житомирі,
25.10.2024 представник боржника ОСОБА_1 адвокат Вірьовкін Олександр Ігорович звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме виконавчого листа № 295/17428/21, виданого Богунським районним судом м. Житомира 21.12.2023.
На обґрунтування заяви вказав, що 02.02.2024 державним виконавцем Богунського відділу ДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження №73725490 по примусовому виконанню виконавчого листа №295/17428/21 з метою примусового виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 07.12.2023 у справі №295/17428/21, за якою ОСОБА_1 зобов'язано винести будинок тривалого відпочинку загальною площею 215,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 560407418101, за межі прибережної захисної смуги річки Тетерів.
Зазначив, що рішення суду щодо винесення будинку за межі прибережної захисної смуги річки Тетерів неможливо виконати, оскільки не існує технічної можливості це зробити та відсутні правові механізми щодо виконання рішення суду, а саме перенесення капітального будинку без завдання шкоди його конструкції.
Відтак, виконавчий лист № 295/17428/21 реально не може бути виконано боржником.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.11.2024 у задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 адвоката Вірьовкіна Олександра Ігоровича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
В апеляційній скарзі представник боржника просить скасувати цю ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити в повному обсязі. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що виконавчий лист №295/17428/21, який був виданий на виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 07.12.2023, за якою ОСОБА_1 зобов'язано винести будинок тривалого відпочинку за межі прибережної захисної смуги річки Тетерів, нею не може бути виконаний, оскільки не існує технічної можливості винести будинок тривалого відпочинку за межі прибережної захисної смуги річки Тетерів.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В апеляційному суді представник ОСОБА_1 адвокат Вірьовкін О.І. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі. Додатково вказав, що згідно висновку судово-будівельної експертизи від 03.12.2024 перенесення у просторі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без його знецінення та втрати первісного цільового призначення є технічно неможливим.
Прокурор Пустовіт М.Л. проти доводів апеляційної скарги заперечила, пояснила, що чинним законодавством не передбачено визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у випадку зазначеному представником боржника. В такому разі рішення суду не буде виконано взагалі.
Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, із таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні заяви, місцевий суд виходив із недоведеності та необґрунтованості її доводів.
Колегія суддів погоджується із цим висновком через його відповідність обставинам справи, нормам процесуального та матеріального закону, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, під іншими причинами, про які йдеться в частині другій статті 432 ЦПК України, належить розуміти не припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а наприклад, коли в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містить глава 50 розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, в загальному позиція представника боржника зводиться до того, що ОСОБА_1 не може реально виконати рішення суду щодо перенесення згаданої будівлі через відсутність відповідної технічної можливості та без завдання шкоди цьому нерухомому майну.
Однак, звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник був зобов'язаний вказати передбачені процесуальним законом підстави, для того щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Зокрема, це могло б бути посилання на відсутність повністю чи частково обов'язку боржника виконувати рішення суду щодо перенесення будівлі, добровільним виконанням тощо.
Проте, у заяві не наведено жодних доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у своїй постанові від 06 листопада 2019 р. (справа № 593/841/14) дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Таким чином, законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Посилання представника заявника на те, що боржник з технічних причин без знецінення та втрати первісного цільового призначення житлового будинку реально не може виконати рішення суду, не може слугувати підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
У спірних правовідносинах не встановлюється можливість чи неможливість боржника виконувати рішення суду, а натомість судом установлюється факт наявності чи відсутності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, однак жодних таких доводів ні відповідна заява, ні апеляційна скарга не містить.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.
Керуючись ст. 268, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, 381 - 384, 390-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Вірьовкіна Олександра Ігоровича залишити без задоволення.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 07.11.2024 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27.12.2024.
Головуючий: Судді: