Житомирський апеляційний суд
Справа №286/2573/24 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Номер провадження №33/4805/1349/24
Категорія ст. 173 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
26 грудня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 119 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 605,60 грн судового збору в дохід держави.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 11.06.2024 близько 16 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Центральній, 152 в с. Заріччя в громадському місці вчинив дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 та погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, провадження в справі закрити, посилаючись на неповний розгляді справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що громадським місцем не є подвір'я до якого його запросила сама ОСОБА_2 , яка є його дівчиною. Крім того, поліцією не було з'ясовано чи проживають вони разом, що свідчить про відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 втретє в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, причини неявки суду не повідомив. При цьому, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, натомість до Овруцького районного суду Житомирської області також не з'явився.
Враховуючи наведене, з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 .
На переконання апеляційного суду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надано більш ніж необхідний термін для захисту своїх прав в розумні строки, як і можливість особистої участі при розгляді справи, а тому розгляд справи можливо проводити без його участі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.
За змістом статтей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею місцевого суду зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, 11.06.2024 близько 16 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Центральній, 152 в с. Заріччя в громадському місці вчинив дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 та погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП (а.с. 23).
Окрім, дослідження протоколу серії ВАД № 113045 від 11.06.2024, судом першої інстанції також було досліджено долучені письмові матеріали.
Так, судом першої інстанції було досліджено письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.06.2024 вбачається, що 11 червня 2024 року близько 16-30 на її мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 та сказав, щоб вона вийшла до нього на вулицю для розмови. Вона сказала, що не вийде, так як було чутно, що він п'яний, а вона його боїться. Через декілька хвилин він почав стукати у двері їхнього будинку, виражався словами нецензурної лайки та погрожував їй та її матері-фізичною розправою, вона сказала, що викличе поліцію, то він пішов (а.с. 4).
Як вбачається із змісту рапорту інспектора ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 11.06.2024 (а.с. 3), що зареєстроване в ЄО за №3624 від 11.06.2024 за зверненням ОСОБА_2 , що 11.06.2024 о 16:32 за адресою: АДРЕСА_1 житель села Шваб ОСОБА_5 погрожує фізичною розправою.
З письмових пояснень, рапорту поліцейського, досліджених місцевим судом вбачається, що вони відповідають за змістом адміністративним протоколам, наданим суду першої інстанції, є послідовними та взаємоузгодженими.
Твердження апелянта, на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є такими, що не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються дослідженими судом доказами, яким надана належна оцінка.
Також не є слушними твердження апелянта, що в його діях був відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи наявні достатні докази об'єктивного характеру, які підтверджують в діях ОСОБА_1 наявність ознак, передбачених диспозицією статті 173 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь