Справа № 496/2759/24
Провадження № 2/496/1804/24
05 листопада 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Дягилева В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «Бізнес позика» Цюпа О.В. звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором № 353521-КС-001 про надання кредиту від 12.07.2021 року у розмірі 56732 грн 12 к. та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 к.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.07.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 353521-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про -електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 12.07.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 353521-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. 12.07.2021 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) до укладення Договору № 353521-КС-001 про надання кредиту, на умовах зазначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачці, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3558, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 12.07.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 353521-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0.86454777 процентів за кожен день користування кредитом. Договором визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . До теперішнього часу відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором № 353521-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, станом на 10.04.2024 року утворилась заборгованість за договором № 353521-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 56732 грн 12 к, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21500 грн; суми прострочених платежів по процентах - 31932 грн 12 к.; суми прострочених платежів за комісією - 3300 грн., яка до теперішнього час не погашена, через що представник позивача змушений був звернутись до суду з вказаним позовом.
Представник ТОВ «БІЗПОЗИКА» в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.
Відповідачка до судового засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про дату та час судового засідання належним чином, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 12.07.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір № 353521-КС-001 про надання кредиту, згідно умов якого останній було надано фінансовий кредит у розмірі 22000 грн., шляхом перерахування коштів на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 -8032-3140-3028, на строк 24 тижні, під фіксовану стандартну процентну ставку 0,86454777% в день (а.с. 24-25), що підтверджується Пропозицією укласти Договір (офертою) № 353521-КС-001 про надання кредиту від 12.07.2021 року (а.с. 22-23), прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору № 353521-КС-001 про надання кредиту від 12.07.2021 року (а.с. 13-14), паспортом споживчого кредиту (а.с.15-17).
Вказаний Договір укладений з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом направлення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора G-3558, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений відповідачкою у своїй анкеті в особистому кабінеті (а.с. 21).
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття З Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене вище, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей Договору № 353521-КС-001 від 21.02.2023 року, його було укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 22000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_4 (а.с. 26).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за договором № 353521-КС-001 становить 56732 грн 12 к, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21500 грн; суми прострочених платежів по процентах - 31932 грн 12 к.; суми прострочених платежів за комісією - 3300 грн. (а.с. 27-34)
Відповідно до довідки АТ «Державний ощадний банк України» від 23.07.2024 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 (а.с. 55)
Згідно виписку за договором по рахункам, відкритим на ім'я відповідачки, за період з 11.07.2021 року - 27.12.2021 рік вбачається користування відповідачкою кредитними коштами (а.с. 56).
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Враховуючи те, що відповідачка не виконує умови кредитного договору, кредитні кошти не повертає та не сплачує нараховані проценти, а тому суд вважає можливим стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 56732 грн 12 к, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21500 грн; суми прострочених платежів по процентах - 31932 грн 12 к.; суми прострочених платежів за комісією - 3300 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 к., що підтверджується платіжною інструкцією № 2431 від 11.04.2024 року.
Тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 2422 грн 40 к.
Керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 536, 628, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_5 виданий 19.03.2021 року органом 5127, РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м.Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором №353521-КС-001 від 12.07.2021 в розмірі 56732 грн 12 к, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21500 грн; суми прострочених платежів по процентах - 31932 грн 12 к.; суми прострочених платежів за комісією - 3300 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_5 виданий 19.03.2021 року органом 5127, РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м.Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 2422 грн 40 к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту через Біляївський районний суд Одеської області.
Повний текст рішення складено 05 листопада 2024 року.
Суддя Л.О. Пендюра