Провадження № 1-кс/742/1997/24
Єдиний унікальний № 742/3995/23
26 грудня 2024 року м.Прилуки
Слідча суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власниці майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -
10.12.2024 до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власниці майна ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 04.08.2023 на автомобіль марки «ВАЗ» модель «21150» д.р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу України серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , у зв'язку з відсутністю потреби, в якому також просив визначити місцем зберігання автомобіля за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати слідчого СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області або відповідальну особу з числа працівників РВП негайно повернути даний автомобіль законній власниці.
Клопотання мотивовано тим, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12023270330001039, було встановлено, що 03.08.2023 близько 16 год. 20 хв. в с.Єгорівка Прилуцького району Чернігівської області по вул.Героїв Війни, неподалік буд.39, трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21150», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , котрий рухаючись по вул.Героїв Війни, а саме: зі сторони с.Дідівці в сторону м.Прилуки Чернігівської області, здійснив наїзд на велосипед чорного кольору під керуванням малолітнього ОСОБА_6 , 2015 року народження, котрий рухався в зустрічному для авто напрямку та здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедиста ОСОБА_6 було доставлено до Прилуцької ЦМЛ де при обстеженні виявлено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМП, СГМ. забійні рани обличчя.
За результатами проведених слідчих експериментів з учасниками ДТП було призначено судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод», оглянуто автомобіль експертами трасологами та призначено трасологічну експертизу, оглянуто та призначено експертизу технічного стану автомобіля.
Результатами проведених експертиз було встановлено що, транспортний засіб на момент ДТП перебував у технічно справному стані, а сам водій своїми односторонніми діями не мав технічної змоги уникнути зіткнення з велосипедистом, який порушуючи ПДР створив аварійну ситуацію. Так, було неодноразово проведено судові інженерно-транспортні експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», які проводились у різних наукових закладах, але їх висновки залишились незмінними.
Враховуючи те, що процесуальний статус власниці арештованого майна ОСОБА_4 на даний час по кримінальному провадженню відсутній, цивільні позови ні до власника ні до водія автомобіля не подано, та санкція ч.1 ст.286 КК України не передбачає конфіскації, а основною підставою, яка стала вирішальною при прийнятті рішення про арешт майна та зберігання його у Прилуцькому ВП ГУНП була необхідність збереження речових доказів, яка на момент клопотання відсутня, у зв'язку з чим представник власниці майна і звернувся до суду з відповідним клопотанням.
У судове засідання власниця майна ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_3 не з'явилися, проте останній завчасно подав до суду письмову заяву, в якій заявлене клопотання підтримав та просив провести розгляд справи без участі сторони заявника (а.п.24).
Слідчий Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 та прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися також, хоча про час, день та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином та вчасно, проте подали заяви до суду, в яких просили провести розгляд клопотання без їхньої участі та при вирішенні даного питання поклалися на розсуд суду (а.п.25, 26).
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч.4 ст.107 КПК України).
Вивчивши клопотання та докази на його обґрунтування, слідча суддя дійшла висновку, що таке підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою слідчої судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_9 від 04.08.2023, у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023270330001039 від 03.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, був накладений арешт на автомобіль марки «ВАЗ» модель «21150», д.р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу України серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , а перебуває у фактичному користуванні у ОСОБА_5 , який був вилучений під час огляду місця події 03.08.2023 під керуванням ОСОБА_5 (а.п.6).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії «ВАЗ» модель «21150», д.р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.10).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі й збереження речових доказів.
При цьому, у відповідності до ст.174 КПК України підозрюваний, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.2, 3 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України .
Речовим доказом у розумінні ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.1 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується під час ухвалення судового рішення: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).
Порядок зберігання речових доказів визначений ст.100 КПК України, при цьому п.1 ч.6 ст.100 КПК України чітко визначає порядок дій при зберіганні таких доказів: «Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження»
Окрім цього, пунктами п.19 «Інструкції» чітко визначено що «Зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової Міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи».
Тож, зважаючи на те, що в провадженні Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ще перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023270330001039 від 03.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, де автомобіль марки «ВАЗ» модель «21150», д.р.н. НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом та на такий накладено арешт, проте беручи до уваги, що кримінальне провадження ще не завершене, тому слідча суддя вважає, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню в частині передачі вказаного майна його власниці на відповідальне зберігання за місцем проживання ОСОБА_4 , але перебування його під арештом є цілком співмірним з втручанням у право на володіння ним до ухвалення судового рішення після з'ясування всіх обставин справи, тому в частині зняття арешту з вказаного майна необхідно відмовити.
Керуючись ст.98, 100, 170, 174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власниці майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Автомобіль марки «ВАЗ», модель «21150», д.р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - передати на відповідальне зберігання його власниці ОСОБА_4 .
Зобов'язати ОСОБА_4 надавати доступ до автомобіля марки «ВАЗ», модель «21150», д.р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , слідчому чи прокурору на першу вимогу.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2024.
Слідча суддя ОСОБА_10