Справа № 308/18908/24
25.12.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: захисника ОСОБА_5 , прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/834/24, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024071030002199, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2024 року за ч. 1 ст. 121 КК України відносно: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Застосовано відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, тимчасово не працюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 14.11.2023 по справі №308/17678/23 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_10 обчислювати з моменту фактичного затримання з 21 год. 52 хв. 25 листопада 2024 року.
Встановлено строк дії ухвали до 21 січня 2025 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено підозрюваному ОСОБА_10 , достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80х3028).
Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_10 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_10 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України поклаено наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - Закарпатська область, м. Ужгород, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; - здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 21 січня 2025 року включно.
Із клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 вбачається , що 25 листопада 2024 року у період з 05 год. 05 хв. по 05 год. 08 хв., ОСОБА_10 , перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходився потерпілий ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , наніс останньому один удар ногою в область обличчя, чим надав тілу потерпілого прискорення, в результаті чого ОСОБА_11 упав на землю де задньою частиною голови вдарився в підлягаючу тверду поверхню асфальтобетонного покриття. Після нанесення потерпілому вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_10 покинув місце вчинення злочину у невідомому напрямку.
У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_11 отримав тілесне ушкодження у вигляді ЗЧМТ, субдурального корововиливу у лівій гемісфері головного мозку з дислокацією серединних структур, набряк головного мозку.
26.11.2024 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Слідчий у клопотанні вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий також вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, враховуючи, що злочин, який інкримінують ОСОБА_10 є тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також ОСОБА_10 може здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Крім цього, ОСОБА_10 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, які будуть встановлені, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Окрім цього, у зв'язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_10 , може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів для досудового розслідування.
Будучи на волі, ОСОБА_10 , й надалі матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, як самостійно, так із іншими співучасниками у провадженні, оскільки ОСОБА_10 є раніше судимим та вказане кримінальне правопорушення вчинив відбуваючи умовний термін покарання.
З урахуванням вказаних обставин, слідчий вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030002199 від 25.11.2024 року, в ході якого досліджуються обставини нанесення потерпілому ОСОБА_11 умисних тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 листопада 2024 року ОСОБА_10 був затриманий працівниками СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області 25 листопада 2024 року о 21 год. 52 хв. в порядку ст. 208 КПК України. Підставою затримання зазначено - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
26 листопада 2024 року, ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Слідчий суддя в ухвалі вказує, що ОСОБА_10 підозрівається у вчиненні тяжкого злочину може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_10 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи під іспитовим строком, має постійне місце проживання, молодий за віком.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 242240,00 грн.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_10 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, захисника - ОСОБА_5 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, приходить до наступного висновку.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_10 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_10 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених 193 КПК України.
Обґрунтованим є висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України кримінального правопорушення.
Вказаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами) та іншими матеріалами кримінального провадження.
Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про те, що вчинене ОСОБА_10 діяння підпадають під ознаки передбаченого ч.1 ст.121 КК України кримінального правопорушення.
Погоджуючись з вказаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).
При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджує обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які на даний момент можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний причетний до вчинення кримінального правопорушення.
Тому, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри ОСОБА_10 апеляційний суд відхиляє. При цьому, береться до уваги те, що сторона захисту не посилається на будь-які обставини та докази у підтвердження цих доводів.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Погоджуючись з вказаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_10 , у разі визнання його винуватим за ч.1 ст. 121 КК України, якою визначено покарання у виді позбавлення волі на п'яти до восьми років, та даними про особу підозрюваного повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
Колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_10 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищезазначеним ризикам.
Доводи апеляційної скарги про те, що ризики, вказані у клопотанні слідчого нічим не доведені, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Апеляційний суд вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя взяв до уваги і положення ст. 183 КПК України.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, однак, обставини, за яких вчинено кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_10 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави, оскільки існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, зокрема передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід, у тому числі цілодобовий домашній арешт чи домашній арешт, не зможе запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обгрунтовано взяв до уваги і положення ст. 183 КПК України, та визначив розмір застави у кримінальному провадженні, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, що становить - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн., оскільки, на думку суду саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Строк тримання ОСОБА_10 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та відповідає вимогам ст.370 КПК
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді