04 грудня 2024 року
м. Чернівці
cправа № 727/6661/24
провадження № 22-ц/822/950/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого ПоловінкіноїН.Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
учасники справи:
позивач Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго»
відповідач ОСОБА_1
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рожок Лідія Петрівна, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2024 року, головуючий у першій інстанції Танасійчук Н.М.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» у червні 2024 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії.
Зазначало, що Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуне-нерго» та ОСОБА_1 укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» надаються послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 опалювальною площею 43,60 кв.м.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
На підставі пункту 6 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року споживачами, які отримують послуги теплопостачання здійснюється плата за абонентське обслуговування.
ОСОБА_1 не виконано обов'язки з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року в сумі 13574 грн 03 коп. та абонентського обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2024 року в сумі 711 грн 96 коп.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії в сумі 13574 грн 03 коп., плату за абонентське обслуговування в сумі 711 грн 96 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2024 року позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії в сумі 13574 грн 03 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» плату за абонентське обслуговування в сумі 711 грн 96 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рожок Л.П., в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, перебування у власності ОСОБА_1 нежитлового приміщення 24 на АДРЕСА_2 .
Зазначає, що у приміщенні 24 на АДРЕСА_2 відсутні прилади централізованого опалення.
Між Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» та ОСОБА_1 відсутні договірні відносини з постачання теплової енергії до приміщення 24 на АДРЕСА_2 .
Тому відсутні підстави для покладення на ОСОБА_1 обов'язку з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії в сумі 13574 грн 03 коп., за абонентське обслуговування в сумі 711 грн 96 коп.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат РожокЛ.П., до суду не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат РожокЛ.П., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплоко-муненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для захисту права Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» на стягнення з ОСОБА_1 оплати послуг з постачання теплової енергії за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року в сумі 13574 грн 03 коп. та абонентського обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2024 року в сумі 711 грн 96 коп.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про надання Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» ОСОБА_1 послуг централізованого опалення до квартири АДРЕСА_1 , невиконання ОСОБА_1 обов'язку з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року в сумі 13574 грн 03 коп. та абонентського обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2024 року в сумі 711 грн 96 коп.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18 квітня 2024року № 374913212 встановлено право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення 24 на АДРЕСА_2 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 до приміщення АДРЕСА_1 має місце заборгованість за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року в сумі 13574 грн 03 коп.
Згідно із розрахунком заборгованості за надані абонентські послуги ОСОБА_1 до приміщення АДРЕСА_1 , має місце заборгованість за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2024 року в сумі 711 грн 96 коп.
Мотиви,з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом частини 2, 3 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підставі статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.
Відповідно до статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 643/5280/15-ц (провадження № 61-35750св18) та Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Згідно частини 5 статті 13Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відповідно до пункту 6 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачами, які отримують послуги теплопостачання здійснюється плата за абонентське обслуговування.
За змістом пункту 11 частини 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю послуги для відшкодування витрат виконавця пов'язаних із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами у багатоквартирному будинку та у випадках, визначених Законом, також і витрати на обслуговування лічильників теплової енергії.
На підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг» плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.
Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до пункту 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно зі частиною 1-2 статті 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18 квітня 2024 року № 374913212 встановлено право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення 24 на АДРЕСА_2 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 до приміщення АДРЕСА_1 має місце заборгованість за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року в сумі 13574 грн 03 коп.
Згідно із розрахунком заборгованості за надані абонентські послуги ОСОБА_1 до приміщення АДРЕСА_1 , має місце заборгованість за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2024 року в сумі 711 грн 96 коп.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що у приміщенні 24 на АДРЕСА_2 відсутні прилади централізованого опалення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно з пунктом 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах приміщення 24 на АДРЕСА_2 свідчить про виконання послуг Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго».
Отже, Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а ОСОБА_1 , незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги.
Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.
За змістом статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Пунктом 26 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).
При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).
Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року в справі № 554/946/18 (провадження № 61-44416св18) зроблено висновок, що «єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинним законодавством України не передбачено».
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.
У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 1706цс15 зазначено, що «відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
У матеріалах справи відсутній акт міжвідомчої комісії про надання дозволу на відключення житлового будинку на АДРЕСА_2 в цілому від централізованого опалення.
За обставин самовільного відключення приміщення 24 на АДРЕСА_2 від мережі централізованого теплопостачання суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для покладення на ОСОБА_1 обов'язку з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2024 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рожок Лідія Петрівна, залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 09 грудня 2024 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулянда
О. О. Одинак