ЄУН 387/468/24
Номер провадження по справі 2/387/284/24
17 грудня 2024 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,-
І. Описова частина.
Стислий виклад позовних вимог позивача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 12.04.2024 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на свою користь суму боргу за договором позики у розмірі 39 000 гривень00 копійок та судові витрати у розмірі 1211 гривень 20 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень 00 копійок.
Свій позов сторона позивача обґрунтовує тим, що 07.02.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 надала відповідачці ОСОБА_2 готівкові кошти в сумі 39 000,00 гривень, а відповідачка зобов'язалася повернути вказані грошові кошти до 31.03.2024. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, однак відповідачка на момент звернення до суду з цим позовом ухиляється від повернення коштів. За таких обставин сторона позивача вважає, що має право вимагати стягнення з відповідачів суми боргу в розмірі 39 000,00 гривень, що спонукало позивача звернутися до суду з цим позовом .
Представник позивач та позивач в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять розглядати справу без їх участі.
Відповідачка в судове засідання в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, належним чином. Доказів про наявність поважних причин своєї неявки, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву не надала .
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2024 відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) учасників справи та призначено судове засідання.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідачка у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подавала, про причини неподання суду відзиву не повідомляла, зустрічного позову не пред'являла, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Мотивувальна частина.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 07.02.2024 ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 39 000 гривень 00 копійок до 31.03.2024 ( а.с.5).
З вимоги про погашення заборгованості від 30.03.2024 встановлено, що ОСОБА_2 направлялась вимога про погашення заборгованості в сумі 39 000 гривень 00 копійок, в якому просили погасити заборгованість до 07 квітня 2024 року ( а.с.8).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частини 1-2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 08.06.2016 ухвалив постанову у справі №6-1103цс16, предметом якої був спір стягнення боргу за договорами позики і зробив правовий висновок про те, що відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13.12.2017 ухвалив постанову у справі №6-996цс17, предметом якої був спір стягнення боргу за договорами позики і зробив правовий висновок про те, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 464/3790/16-ц від 16.01.2019 року.
За змістом розписки підписаної ОСОБА_2 , 07.02.2024, передбачено, що відповідачка зобов'язалась повернути позику в розмірі 39 000 гривень 00 копійок ОСОБА_1 , до 31.03.2024. Кошти отримала 07.02.2024 (а. с.5).
Зазначений документ підтверджує факт передачі позивачем предмету позики відповідачеві. Факт знаходження оригіналу розписки в розпорядженні позивача підтверджує існування по день розгляду спору цивільно-правових відносин між сторонами, які виникли з договору позики .
Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13; від 02 липня 2014 року № 6-79цс14.
Враховуючи зазначене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача суму боргу у розмірі 39 000 гривень 00 копійок.
Що стосується витрат на професійну правову допомогу адвоката.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правової допомоги від 25.02.2024 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; прибутковий касовий ордер №4 від 25.02.2024 до договору на суму 10 000 гривень; акт виконання робіт від 17.12.2024; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії від 08.04.2024.
Отже суд враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, доходить до висновку, що у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Оскільки позов задовольняється, суд у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України стягує з відповідачки на користь позивача, понесені нею судові витрати у справі, у вигляді судового збору.
Враховуючи зазначене, на підставі ст.ст. 526, 530, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 07.02.2024 в розмірі 39 000 ( тридцять дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 ( одну тисячу двісті одинадцять гривень) 00 копійок
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Бобринець Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Новолутківка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.