Єдиний унікальний номер справи 185/5798/24
Провадження № 1-кп/185/879/24
19 грудня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046400000066 від 09 травня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, утриманців не має, який був учасником бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
- 15 листопада 2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України з призначенням покарання у вигляді арешту строком на 5 місяців;
- 24 березня 2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 407 КК України з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі 75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік;
- 08 грудня 2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 407 КК України з призначенням покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 15 листопада 2021 року більш суворим покаранням призначеним за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарань призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року з покаранням призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки. Покарання не відбув;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
До суду з Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, при наступних обставинах: 30 квітня 2024 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в кухні будинку АДРЕСА_2 помітив у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi 5 Plus» 4/64 Gb Black, чорного кольору вартістю 1706 гривень 67 копійок. В той момент ОСОБА_3 , визначив вказаний мобільний телефон предметом свого злочинного посягання, внаслідок чого у нього виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи умисно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і свідомо бажаючи їх настання, попросив у ОСОБА_5 , передати йому вказаний мобільний телефон під вигаданим приводом здійснення дзвінка, при цьому пообіцяв повернути телефон одразу після телефонної розмови. Потерпіла ОСОБА_5 , не будучи обізнаною про дійсні злочинні наміри ОСОБА_3 , будучи введеною в оману та не маючи сумнівів у правдивості його слів, погодилася та добровільно передала ОСОБА_3 , свій мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi 5 Plus» 4/64 Gb Black, чорного кольору, вартістю 1706 гривень 67 копійок. Далі, ОСОБА_3 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, вийшов з приміщення вказаного будинку, та впевнившись що за ним ніхто не спостерігає, з території домоволодіння АДРЕСА_2 Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 , заволодівши чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто отримавши від ОСОБА_5 , вищевказаний мобільний телефон, заздалегідь не маючи наміру повертати мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi 5 Plus» 4/64 Gb Black чорного кольору потерпілій зник з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1706, 67 гривень.
Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
В судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про можливість закриття кримінального провадження, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за пред'явленим обвинуваченням.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, зазначив, що на даний час втратив чинності закон, яким встановлювалась кримінальна відповідальність за пред'явленим обвинуваченням.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження з огляду на наступне.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18 липня 2024 року (надалі Закон №3886-ІХ), яким було посилено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що передбачена ст. 51 КУпАП.
Тобто для настання кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст.185, 190, 191 КК України, вартість майна, що було предметом вказаних кримінальних правопорушень,на момент вчинення має перевищувати 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.
Відповідно до висновку, що викладений в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року по справі №278/1566/21,Закон №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, у урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-ІХ, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратить чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 0306/7567/12 та постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі №345/3522/18.
ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні 30 квітня 2024 року, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), на загальну суму 1706, 67 грн.
Оскільки з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць складає 3028 грн., то в 2024 році для норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума в 1514 грн.
Станом на час вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 протиправних дій в 2024 році вартість чужого майна, яким заволоділа особа шляхом зловживання довірою (шахрайство) для настання кримінальної відповідальності, виходячи із змінами законодавства вказаними вище, дорівнювала 3028 грн. (1514 грн. х 2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян).
Пункт 4-1 частини 1 статті 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до вимог ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні погодився закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, судом встановлено, що на час проведення судового засідання втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння обвинуваченого ОСОБА_3 , останній погодився на закриття кримінального провадження, тому є всі підстави для закриття кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
З урахуванням викладеного, процесуальні витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1514 грн. 67 коп. слід віднести на рахунок держави.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обиралась.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 479-2 КПК України, суд -
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046400000066 від 09 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирається.
Судові витрати у сумі 1514 (п'ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн. 44 коп. віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5 Plus» 4/64 Gb Black, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 за належністю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1