Єдиний унікальний номер справи 185/6888/24
Провадження № 1-кп/185/960/24
13 грудня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046370000251 від 26 травня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Андіжанської області Джалалкудукського району м. Ахунбабаєва, корейця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого 8 ВГРЗ на посаді помічника командира взводу, розлучений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
Між обвинуваченим ОСОБА_3 і потерпілим ОСОБА_5 склалися стійкі неприязні відносини через жінку, з якою ОСОБА_5 перебував, а ОСОБА_3 перебуває на даний час в шлюбних відносинах.
25 травня 2024 року о 16 годині 43 хвилини ОСОБА_3 , знаходячись біля автомийки ФОП « ОСОБА_6 », що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи виниклий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, підійшов до ОСОБА_5 , та стоячи позаду нього, умисно наніс один удар кулаком правої руки в області правої скроні потерпілого та один удар лівою рукою в область лівої щоки потерпілого ОСОБА_5 .
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лобно-скроневої ділянки справа, садна лівої підочної ділянки, які утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету), з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день).
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, відповідають тим, що мали місце. Потерпілий - це колишній хлопець його дружини. 25 травня 2024 року приблизно о 16 год. 40 хв. біля магазину «Варус» по вул. Дніпровській в м. Павлоград до його вагітної дружини підійшов ОСОБА_5 та почав її ображати. Дружина сказала, що ОСОБА_5 ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. Він вийшов з машини та наніс ОСОБА_5 два удари, один удар кулаком правої руки в області правої скроні та один удар лівою рукою в область лівої щоки потерпілого ОСОБА_5 .
Винність обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що раніше він був у відносинах з ОСОБА_7 , яка на даний час проживає з ОСОБА_3 . У березні 2024 року він побачив її вагітною, вона постійно його переслідувала. 25 травня 2024 року він побачив її в магазині «Варус», підійшов до неї і вони поспілкувалися. Коли він вийшов з магазину, стояв біля проїзної частини, відчув удар в голову і обличчя , які наніс йому обвинувачений. Внаслідок дій ОСОБА_3 були пошкоджені його особисті речі, крім того він знаходився на лікарняному з 25 травня 2024 року по 19 червня 2024 року та був тимчасово непрацездатний. Після лікарняного він відновлювався ще місяць, не міг нормально працювати. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, просить задовольнити у повному обсязі.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у фактично скоєному також повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке що готується від 25 травня 2024 року ОСОБА_5 заявив про те, що 25 травня 2024 року близько о 15 год. 40 хв. за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Дніпровській, неподалік АЗС «ОККО» та магазину «Варус» невстановлена особа на ґрунті неприязних стосунків спричинила йому тілесні ушкодження.
Згідно протоколу огляду місця події від 13 червня 2024 року, огляд почато о 09 год. 30 хв., закінчено о 10 год. 00 хв. в присутності понятих, з фото таблицею до нього, встановлено: оглядом місця події являє собою ділянка місцевості, що розташована біля авто мийки ФОП « ОСОБА_6 », яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з правої сторони знаходиться авто мийка, в якій знаходиться одне приміщення та три бокси для мийки автомобілів, за авто мийкою розташований пішохідна ділянка де відбулося місце вчинення кримінального проступку, з правої сторони знаходиться проїжджа частина для транспортних засобів. З лівої сторони від ділянки місцевості знаходиться пішохідний перехід до заправки «ОККО», що розташована навпроти авто мийки ФОП « ОСОБА_6 ». В ході огляду будь яких слідів та предметів виявлено не було.
Згідно висновку експерта від 27 червня 2024 року № 387, згідно наданої медичної документації та об'єктивних даних огляду у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лобно-скроневої ділянки справа, садна лівої підочної ділянки, які утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету), з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті та обставинам вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 25 травня 2024 року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, малоймовірне їх спричинення при падінні з висоти власного зросту.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 12 червня 2024 року з відеозаписом до нього, розпочатий о 15 год. 36 хв., закінчений 15 год. 55 хв. Слідчий експеримент проводився на третьому поверсі Павлоградського РВП. В ході слідчого експерименту бере участь в якості потерпілого ОСОБА_5 , який розповів обставини, які трапилися за його участю біля авто мийки, що розташована по вул. Калініна навпроти заправки «ОККО». 25 травня 2024 року малознайома йому людина на ім'я ОСОБА_8 стоячи позаду нього наніс один удар правою рукою в якій тримав твердий предмет в область правого скроні та другий удар лівою рукою кулаком в область лівої щоки. В ході слідчого експерименту було встановлено механізм нанесення тілесних ушкоджень, які були спричиненні потерпілому.
Згідно висновку експерта від 28 червня 2024 року № 388-Д, згідно наданої медичної документації та об'єктивних даних огляду у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лобно-скроневої ділянки справа, садна лівої підочної ділянки, які утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету), з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті та обставинам вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 25 травня 2024 року. На наданому відеозаписі проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 на статисті показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, тобто тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_5 могли утворитись, як показує потерпілий при проведенні слідчого експерименту від 12 червня 2024 року за його участю.
Згідно протоколу огляду від 23 червня 2024 року, огляд розпочато о 14 год. 20 хв., огляд закінчено о 15 год. 25 хв., з відеозаписом до нього. Проведеним оглядом встановлено: що місцем огляду є приміщення службового кабінету № 305 Павлоградського РВП за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченко, буд. № 51, предметом огляду є DVD-R - диск. «Verbatim, 4.7 Gb, 16х. 120 min. DVD+R, RW». Зазначений диск з метою перегляду наявної на ньому інформації вставляється у дисковід системного блоку «Lenovo» та перегляд інформації яка міститься на диску здійснюється на моніторі «LG». При відтворенні диска відкривається вікно на якому знаходяться відео-файл з назвою: 00010002462000201. При відкритті відео-файлу «00010002462000201» встановлено, що відео триває 46 хвилини 55 секунд, відео з камер відеоспостереження АЗС «ОККО», що розташований за адресою: Дніпропетровська обл.,м. Павлоград вул. Дніпровська 156. В ході відеозапису було встановлено дату 25 травня 2024 року та зазначено точний час поді, які мали місце біля автомийки, що розташована навпроти АЗС «ОККО», яка розташована за вищевказаною адресою. 25 травня 2024 року о 16 годині 38 хвилини 40 секунд було встановлено, що з правої сторони за автомийкою знаходяться потерпілий ОСОБА_5 який був одягнутий в чорній футболці, чорні штани та на якому на спині був чорний рюкзак до якого під'їжджає автомобіль марки «Мерседес» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть до 16 годині 41 хвилину 02 секунди. Через деякий час о 16 годині 43 хвилини 42 секунди до потерпілого під'їжджає Опель з д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору. О 16 годині 43 хвилини 54 секунди до потерпіло позаду підходить ОСОБА № 1, який був одягнутий в синій шортах та білій футболці та наносить один удар правою рукою в області обличчя. Після нанесеного удару ОСОБА_5 , починає бігти у бік заправки «ОККО» за яким біжить ОСОБА № 1, яка нанесла один удар та ОСОБА № 2 яка виходить з вищевказаного автомобіля марки Опель та ОСОБА № 2 була одягнута в червоні кросівки, чорні штани, різнокольорова футболка та в чорних окулярах. Жінка яка вийшла з вищевказаного автомобіля залишилась стояти біля автомобіля марки Опель.
О 16 годині 44 хвилини 35 секунд дві вищевказані особи повертаються до місця вчинення правопорушення де ОСОБА № 2 сідає в вищевказаний автомобіль марки Опель разом з жінкою, ОСОБА № 1 підходить до автомийки де бачить чорний рюкзак та починає буцати рюкзак правою ногою. О 16 годині 45 хвилин 43 секунди потерпіли ОСОБА_5 , повертається до місця вчинення кримінального простушку де переходячи пішохідний перехід вищевказаний автомобіль марки «Мерседес» на швидкості під'їжджає до потерпілого, який починає бігти у бік магазину «Варус», від ОСОБИ № 1, яка вийшла з автомобіля марки «Мерселес». О 16 голині 46 хвилин 27 секунди вищевказані автомобілі їдуть у бік магазину «Варус», в якому знаходиться потерпілий, який вибігає через вхідні двері та біжить у бік будівельних матеріалів. Вищевказаний автомобіль марки «Опель» розвертається та рухається у бік потерпілого. Автомобіль марки «Мерседес» виїжджає з паркування та рухається у невідомому напрямку за яким автомобіль марки «Опель» о 16 годині 47 хвилин 29 секунд виїжджає з паркування та починає рух у невідомому напрямку. Під час перегляду відеозапису в судовому засіданні були встановлені аналогічні обставини, що викладені в протоколі проведення огляду.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 25 червня 2024 року з відеозаписом до нього, розпочатий о 11 год. 28 хв., закінчений 11 год. 31 хв. Слідчий експеримент проводився на третьому поверсі Павлоградського РВП. В ході слідчого експерименту бере участь підозрюваний ОСОБА_3 , який пояснив обставини, що трапилися за його участю 25 травня 2024 року, а саме перебуваючи біля авто мийки ФОП « ОСОБА_6 », що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , він став позаду потерпілого ОСОБА_5 та наніс один удар правою рукою в область правої скроні та один удар лівою рукою кулаком в область лівої щоки потерпілого. В ході слідчого експерименту було встановлено механізм нанесення тілесних ушкоджень, які були спричиненні потерпілому ОСОБА_5 .
Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження були встановлені та підтверджені об'єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, перебіг обставин вчинення зазначеного злочину, ступінь реалізації злочинних намірів обвинуваченого та наслідки їх вчинення.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, його винуватість доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, вважає доведеною.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 доведена «поза розумним сумнівом», оскільки наведені у вироку докази винуватості обвинуваченого є очевидними і безсумнівними.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.
За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку.
Обставин, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, не встановлено. ОСОБА_3 повністю визнав вину, але щирого каяття не виявляв.
Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, відсутні.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Таким чином, покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді пробаційного нагляду.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обираласьта до набрання вироком законної чинності не обирається.
У справі пред'явлено цивільний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Приймаючи рішення за позовними вимогами суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частина 3 ст. 23 ЦК передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Потерпілий ОСОБА_5 звернувся до суду з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_3 та просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 3400 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 30000 грн. 00 коп., та упущену вигоду в розмірі 20000 грн. 00 год., обґрунтовуючи позов наступним.
Так, в позовній заяві вказано, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , були пошкоджені речі: рюкзак вартістю - 1500 грн., спортивні штани вартістю - 1200 грн., футболка вартістю - 700 грн., які не підлягають відновленню. Загальний розмір матеріальної шкоди становить 3400 гривень 00 коп. Крім того, перебуваючи на лікарняному з 25 травня 2024 року по 19 червня 2024 року, та отримуючи допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до страхового стажу, яка суттєво відрізняється від середнього заробітку, внаслідок злочину був позбавлений отримувати свій повний середній заробіток, тому обвинувачений зобов'язаний компенсувати упущену вигоду в розмірі 20000 грн. 00 коп. Моральна шкода полягає в постійних переживаннях, тривозі, душевному та фізичному болю, страху, тривоги за власну безпеку, розгубленості, а також страху через прояв неврологічних розладів, був вимушений змінити свій звичний спосіб життя та роботи.
Аналізуючи наведені норми права та враховуючи обставини справи, суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню.
На підтвердження цивільного позову позивачем надані копії наступних документів: електронне направлення № 4767-5239-1325-6352 від 06 червня 2024 року, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, епікриз від 06 червня 2024 року, висновок за результатами комп'ютерної томографії головного мозку від 25 травня 2024 року, довідка № 5733 від 25 травня 2024 року, медичний висновок від 25 травня 2024 року, діагноз заключний клінічний, розрахункові листки з травня по вересень.
Протиправність поведінки ОСОБА_3 , його вина, а також причинний зв'язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою, підтверджені вищезазначеними доказами, які підтверджують обставини вчиненого кримінального правопорушення.
В ході розгляду справи, судом не встановлено, та потерпілим ОСОБА_5 не надано належних та допустимих доказів які б підтверджували розмір матеріальної шкоди на суму 3400 грн., суду не надані фіскальні чеки чи квитанції, які б підтверджували понесені витрати на дану суму, а тому суд приходить до висновку, що у зв'язку з недоведеністю така вимоги до задоволення не підлягає.
Суд визнає доведеною наявність моральної шкоди, спричиненої потерпілому ОСОБА_5 незаконними діями обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки він зазнав душевних страждань та сильного фізичного болю у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, змінився звичайний уклад його життя.
Однак, з огляду на наведене, суд вважає, що розмір моральної шкоди спричиненої діями обвинуваченого ОСОБА_3 , визначений потерпілим в розмірі 30000 грн., є завищеними, оскільки не підтверджений належними доказами, отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 5000 грн., що відповідає принципу розумності і справедливості.
Частинами першою та другою статті 22ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Одним з різновидів збитку є упущена вигода, яка уявляє собою недотриманий обґрунтовано очікуваний і запланований прибуток, який би особа отримала у разі, якби не виникли певні обставини, від неї незалежні.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій. Позивач також має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Оскільки ОСОБА_5 належними та допустимими доказами не доведено існування упущеної вигоди, не надано розрахунків такої вигоди з урахуванням отриманого допомоги по тимчасовій непрацездатності, не доведено реальної можливості отримання прибутків в сумі 20000 грн, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
У відповідності до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілій та представнику потерпілої.
Суддя: ОСОБА_1