Справа № 761/28042/24
Провадження № 2/761/8707/2024
(заочне)
09 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.,
з участю секретаря Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
встановив:
У серпні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електродний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість, в розмірі 58 364,91 грн., що складається з: - заборгованості за основним боргом в сумі 32 171,28 грн.; - заборгованість за нарахованими несплаченими відсотками в сумі 15675,19 грн., - інфляційні втрати в сумі 8023,57 грн., - три проценти річних в сумі 2494,87 грн., а також стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 29.05.2019 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (далі Страховий агент) уклали договір кредиту та страхування №Z62.00610.005316083, що є змішаним договором відповідно до ст. 628 ЦК України та поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування. Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 вказаного договору Позичальник акцептував Публічну пропозицію Банку про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО), що з моменту його акцептування є невід'ємною складовою Договір кредиту та страхування. Таким чином, обидва дані договори у сукупності визначають правове регулювання та регламентують взаємовідносини Банку та Позичальника в рамках кредитних правовідносин про що зазначено у п. 6 Кредитного договору. Договір кредиту та страхування був підписаний Позичальником власноручно.
У позовній заяві вказано, що відповідно до п. 1.7. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на власні потреби в розмірі 38871,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж в розмірі 5070,13 грн., а Позивальник відповідно до п. 9.9. та п. 9.14.2. ДКБОФО зобов'язується повернути кредит разом з процентами до дня/числа кожного місяця згідно з Графіком. У пунктах 1.4. та 1.6. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 12 місяців і датою повернення кредиту є 29.05.2020. Згідно з п.1.3. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 15 % річних змінювана. Згідно до п. 9.12, 9.13 ДКБОФО нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.
Позивачем вказано, що після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 38871,00 гривень, з яких також за рахунок суми кредиту сплатив на користь ПрАТ "Страхова компанія «Уніка життя» страховий платіж від імені Позивальника в сумі 5070,13 гривень
У подальшому позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно з випискою по рахунку позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом позичальник сплатив Банку лише 9723,58 гривень. Останній платіж проведено 02.12.2019. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 29.05.2020.
Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку із зазначеним, станом на 29.05.2020 сформувалася наступна заборгованість відповідача перед Банком за Договором: заборгованість за основним боргом в сумі 32 171,28 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 15675,19 гривень, що разом становить 47 846,47 гривень. Станом на 16.11.2023 року розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився.
Позивачем вказано, що 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу, видана згідно з рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України №21/1311 від 11.09.2020 року. Отже, відступлення права вимоги відбулось законно з урахуванням ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00610.005316083 від 29.05.2019 року. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
На переконання позивача ОСОБА_1 , прострочивши узгоджені строки платежів за кредитним договором №Z62.00610.005316083 від 29.05.2019, порушив зобов'язання, повинен нести відповідальність та сплатити на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем вказано, що беручи до уваги приписи п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, поточний кредитор має право правомірно нарахувати і вимагати сплати індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період починаючи з наступного дня з дати закінчення строку дії кредитного договору 30.05.2020 і до 23.02.2022 включно. Таким чином, додатково до суми боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору відповідно до його умов, ОСОБА_1 має також сплатити: інфляційні втрати в сумі 8023,57 гривень; три проценти річних в сумі 2494,87 гривень. Детальний розрахунок вказаних сум є додатком до позовної заяви.
У зв'язку із викладеним, позивач просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.09.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 18.11.2024 до суду надійшла заява представника позивача у якій він просить розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
29.05.2019 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» був укладений договір кредиту та страхування №Z62.00610.005316083 (а.с. 51).
Відповідно до п.п. 3.2, 3.4 Договору нанесенням власноручного підпису під цим Договором Позичальник погодився з тим, що ДКБОФО, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього договору та зобов'язується виконувати їх умови; акцептує Публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО АТ «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті Банку www.ideabank.ua.
Таким чином, обидва дані договори у сукупності визначають правове регулювання та регламентують взаємовідносини Банку та Позичальника в рамках кредитних правовідносин про що зазначено у п. 6 Кредитного договору.
Договір кредиту та страхування був підписаний Позичальником власноручно.
Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на власні потреби в розмірі 38871,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж в розмірі 5070,13 грн., а Позивальник відповідно до п. 9.9. та п. 9.14.2. ДКБОФО зобов'язується повернути кредит разом з процентами до дня/числа кожного місяця згідно з Графіком.
У пунктах 1.4. та 1.6. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 12 місяців і датою повернення кредиту є 29.05.2020.
Згідно з п.1.3. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 15 % змінювана. Згідно до п. 9.12, 9.13 ДКБОФО нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.
Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору повернення заборгованості за договором здійснюється відповідно до Графіку, що міститься у Додатку №1 до Кредитного договору.
Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 5070,13 гривень. Вигодонабувачем за договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п. 1.7 та відповідно до п. 9.31 ДКБОФО Позивальник доручає, а Банк бере на себе зобов'язання сплатити за рахунок наданого Кредиту та від імені Позичальника страховий платіж за таким договором страхування в день надання Кредиту.
У пункті 3.12. Кредитного договору сторони погодили, що Банк відкриває позивальнику банківський поточний рахунок. У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом Позичальника під текстом Договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту (додаток №1 до Кредитного договору).
Відповідно до копії Паспорта споживчого кредиту та Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, відповідач ознайомився про умови кредитування, про, що свідчить його підпис (а.с. 52).
Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.05.2019 по 16.11.2023 позичальник отримав кредитні кошти згідно умовами кредитного договору, однак відповідач сплатив банку лише 9723,58 грн. гривень, останній платіж проведено 02.12.2019 року.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00610.005316083 від 29.05.2019 року, станом на 16.11.2023 року заборгованість відповідача становить 68844,47 грн. (32171,28 грн. заборгованості за основним боргом, 15675,19 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками). Крім того, згідно вказаної довідки позивачу нараховано 20998,00 грн. заборгованості за несплаченими комісіями, які позивач не просить стягнути в позовній заяві, а тому суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог, та не бере до уваги вказану заборгованість (а.с. 34).
Всі нарахування по заборгованості, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Судом встановлено, що 16 листопада 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) укладений Договiр факторингу № 16/11-23, відповідно до якого до ТОВ «ФК «СОНАТІ» перейшло право грошової вимоги до боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № Z62.00610.005316083 від 29.05.2019 року.
29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» (Клієнт) та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) було укладено Договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників №1 до Договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2024, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № Z62.00610.005316083 від 29.05.2019 року на загальну суму заборгованості 68 844,47 грн., що складається з заборгованості за основним боргом - 15675,19 грн., заборгованості за відсотками - 15675,19 грн., заборгованості за комісіями - 20998,00 грн. (а.с. 32).
Розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних здійснений позивачем за період з 30.05.2020 (перший день після закінчення строку кредитування за кредитним договором) по 23.02.2022 (з першого дня після закінчення строку дії кредитного договору до дня введення в Україні воєнного стану), розмір інфляційних втрат склав 8023,57 грн., 3% річних -2494,87 грн (а.с. 36).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Усилу статей 525,526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052,1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором,банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за Договором № Z62.00610.005316083 від 29.05.2019 року належним чином не виконав.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.
За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України,кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Оскільки ОСОБА_1 порушив зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших узгоджених договором платежів, то на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № Z62.00610.005316083 від 29.05.2019 року за основною сумою боргу у розмірі 32 171,28 грн. та 15675,19 грнзаборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками. Нарахована ПАТ «Ідея Банк» комісія позивачем до стягнення не заявлена.
Статтею 625 ЦК унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та N 646/14523/15-ц.
Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за межами строку дії кредитного договору ґрунтуються на ч. 2 ст. 625 ЦК України та підлягають задоволенню, оскільки відповідач дійсно протягом тривалого часу не сплачував заборгованість за кредитним договором ні первісному кредитору, ні його правонаступникам. Строк нарахування індексу інфляції та 3% річних позивач обмежив датою введення воєнного стану у країні, розрахунок індексу інфляції () відповідає показникам інфляції в Україні, наявним у відкритих джерелах протягом зазначеного позивачем періоду.
Згідно наданого позивачем розрахунку, який перевірено судом, за період з 30.05.2020 (перший день після закінчення строку кредитування за кредитним договором) по 23.02.2022 (з першого дня після закінчення строку дії кредитного договору до дня введення в Україні воєнного стану), із розрахунку загальної суми заборгованості за кредитним договором 47 846,47 грн., розмір інфляційних втрат становить 8023,57 грн., 3% річних - 2494,87 грн. (а.с. 36)
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 58 364,91 грн., що складається із: - заборгованості за основним боргом в сумі 32 171,28 грн.; - заборгованість за нарахованими несплаченими відсотками в сумі 15675,19 грн., - інфляційні втрати в сумі 8023,57 грн., - три проценти річних в сумі 2494,87 грн.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з вимогами ч.5, 6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01 квітня 2024 року; копію акту приймання передачі послуг з правничої допомоги №2 від 10 червня 2024 року в якому зазначено загальну суму 7 200,00 грн.
Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретних обставин справи, а також відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, суд вважає, що з нього на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.
Вимога позивача про стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, задоволенню не підлягає, оскільки вказані витрати не охоплюються положеннями ст. 133 ЦПК України, а поштове відправлення примірника позовної заяви відповідачу передує відкриттю провадження у справі та є процесуальним обов'язком позивача. До того ж розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку матеріали справи не містять.
Також, згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути у в користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 207,525, 526, 530, 625, 629, 634,638, 1054 ЦК України,ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141,229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 282, 284, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість у загальному розмірі 58 364,91 грн., що складається із: - заборгованості за основним боргом в сумі 32 171,28 грн.; - заборгованість за нарахованими несплаченими відсотками в сумі 15675,19 грн., - інфляційні втрати в сумі 8023,57 грн., - три проценти річних в сумі 2494,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 7 200,00 грн. витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43575686, адреса місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний 09.12.2024.
Суддя: