Справа № 761/1202/22
Провадження № 6/761/307/2024
18 грудня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.,
за участю секретаря Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для пред'явлення його до виконання, -
У вересня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для пред'явлення його до виконання, згідно з якою просить суд: видати дублікат виконавчого листа по справі 2-4013/10-ц, яким стягнено з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №ZZZ742831 від 08.01.2008 в розмірі 129100,73 грн. та судові витрати в розмірі 1411 грн., а всього 130511,73 грн., стосовно боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та поновити строку для пред'явлення до примусового виконання дубліката вказаного виконавчого листа.
Заяву мотивовано тим, що 26.03.2010 р. Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення у справі № 2-4013/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким даний позов задоволено. Вказане рішення набрало законної сили, за яким стягувачу були видані виконавчі листи. Ухвалою від 02.06.2022 р. замінено стягувача у виконавчих листах, а саме ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».
У заяві зазначено, що адвокатом 28.03.2024 на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було направлено адвокатський запит, щодо надання інформацію стосовно примусового виконання виконавчих листів по справі №2-4013/10 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №ZZZ742831 від 08.01.2008 в розмірі 129100,73 грн. та судові витрати в розмірі 1411 грн., а всього 130511,73 грн. 11.04.2023 надійшов до заявник лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому зазначено, що згідно інформації отриманої з АСДС встановлено, що на виконанні у Шевченківському ВДВС Чернівецького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: - виконавче провадження №30624981з примусового виконання виконавчого листа від 11.11.2011 №2-4013 Шевченківського районного суду м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 130511,73 грн. та судових витрат у розмірі 1411,00 грн. на користь ПАТ КБ «Надра». 30.06.2014 державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувача керуючись п. 7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з не виявленням у боржника майна протягом року з дня оголошення розшуку.
Разом з тим, заявник, посилаючись на те, що строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів пропущено з об'єктивних причин, при цьому оригінали цих виконавчих листів були втрачені під час листування органу ДВС з первісним стягувачем, представник заявника просить суд поновити зазначений строк та видати дублікати виконавчих листів.
Заявник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, однак у поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» просив заяву розглянути без участі заявника, заяву підтримує у повному обсязі.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
На підставі зазначеного та враховуючи скорочені строки розгляду заяви, а також те, що заінтересовані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, суд прийшов до висновку про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2010 року по справі №2-4013/10 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № ZZZ742831 від 08.01.2008 року в розмірі 129100,73 грн. та судові витрати в розмірі 1411 грн., а всього 130511,73 грн.
Вказане рішення набрало законної сили, за яким 11.11.2011 р. стягувачу були видані виконавчі листи.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Так, за умовами ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, за приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд поновляє пропущений строк з причин, визначених судом поважними.
Тобто, підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважні, об'єктивні причин пропуску такого строку.
Аналогічне положення містить ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
В свою чергу, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, у відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Варто зауважити, що заявник, мав право дізнатись про вказаний виконавчий лист до закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання шляхом надсилання запитів.
Однак, всупереч вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, заявник не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску пред'явлення для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а обставини на які заявник посилається, як на поважні, в даному конкретному випадку такими не являються.
Також, суд вважає за необхідне вказати заявнику на те, що якщо законом визначений порядок та, зокрема, строки для вчинення певних дій, такі строки в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинні дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та підлягають доведенню в силу принципів змагальності та диспозитивності, визначених положеннями ст.ст. 12, 13, 82 ЦПК України.
Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тобто, підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважні, об'єктивні причин пропуску такого строку, а заявником взагалі обставини, пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та не надано жодного доказу поважності причин пропуску.
Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред'явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв'язку.
З'ясування вказаних обставин відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 20.01.2016 р. в справі № 6-711цс15.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Звертаючись до суду в даною заявою, представник заявника, як на підставу для її задоволення, посилається на те, що строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів пропущено з об'єктивних причин, оскільки лише 31.03.2023 р. заявник дізнався про наявність виконавчих проваджень та їх завершення з винесенням відповідних постанов від 30.06.2014 р. про повернення виконавчого листа.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представник первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» отримавши виконавчі листи ще 11.11.2011 р., пред'явив їх до примусового виконання, однак 26.06.2014 року державними виконавцями винесені постанови про повернення цих виконавчих листів стягувачу, що підтверджується листом від 31.03.2023 р. №150/08.2-05/23.
При цьому, відступлення прав вимоги від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке є правонаступником ПАТ «КБ «Надра», до ТОВ «Брайт Інвестмент» відбулось 18.12.2020 р., тобто на цей час попередній стягувач з врахуванням переривання строку вже втратив право пред'явлення виконавчих листів до виконання, у зв'язку із чим новий стягувач, купуючи права вимоги повинен був це усвідомлювати.
Таким чином, вказане свідчить про те, що заявник прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчих провадженнях первісним та попереднім стягувачами до їх заміни правонаступником.
Водночас, ПАТ «КБ «Надра», ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» є юридичними особами, мають у штаті працівників, які були зобов'язані забезпечувати контроль за виконанням судових рішень в органах ДВС.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним та попереднім стягувачами своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від них дій, спрямованих на забезпечення контролю за виконанням судових рішень, представником заявника не надано, як й не підтверджено існування обставин, які об'єктивно цьому перешкоджали.
Окрім того матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Брайт Інвестмент» з запитами до первісного стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» щодо наявності виконавчого листа по справі 2-4013/10-ц, яким стягнено з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №ZZZ742831 від 08.01.2008 в розмірі 129100,73 грн., який було повергнуто виконавчої службою.
Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання не є поважними, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, умовою для видачі дубліката виконавчого листа є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 2-836/11, провадження № 14-308цс19).
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає, що заявника не доведено поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, що свідчить про відсутність підстав для видачі їх дублікатів, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 260-261, 353, 431, 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для пред'явлення його до виконання, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Повний текст виготовлено 18.12.2024 року.
Суддя: