Ухвала від 26.12.2024 по справі 363/2500/24

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 363/2500/24

провадження № 61-16952ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Автомагістраль» про стягнення заборгованості з заробітної плати у розмірі 58 868,04 грн та середнього заробітку у розмірі 98 027,10 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Автомагістраль» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Автомагістраль» про стягнення заборгованості з заробітної плати закрито. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 вересня 2023 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 16 грудня 2024 року до Верховного Суду ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,просить скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року в частині стягнення середнього заробітку у розмірі 98 027,10 грн, ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, сприяти суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Ціна позову у цій справі складає 156 895,14 грн (58 868,04 грн + 98 027,10 грн), що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року (250 х 3 028,00 грн = 757 000 грн). Оспорювана заявником у касаційному порядку сума складає 98 027,10 грн.

Суди розглянули справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Колегія суддів враховує мотиви судових рішеньта правову оцінку наявних у матеріалах справи доказів, на підставі яких відмовлено у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині. Незгода відповідача з ухваленими судовими рішеннями у цій справі не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для заявника або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на ціну й предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягали б касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович

Попередній документ
124085012
Наступний документ
124085014
Інформація про рішення:
№ рішення: 124085013
№ справи: 363/2500/24
Дата рішення: 26.12.2024
Дата публікації: 27.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.01.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 17.01.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку
Розклад засідань:
15.07.2024 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
06.09.2024 11:00 Вишгородський районний суд Київської області