26 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 309/254/22
провадження № 61-17000ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.
27 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 14 вересня
2023 заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задоволено та призначено судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
27 березня 2024 року Закарпатське відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслало висновок експерта. У висновку зазначено, що підпис поставлений у заповіті від 22 березня 2017 року не належить ОСОБА_4 .
13 серпня 2024 року ОСОБА_3 подала клопотання про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 13 серпня
2024 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, клопотання ОСОБА_3 задоволено частково.
Залучено до матеріалів справи клопотання ОСОБА_3 про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи від 12 серпня 2024 року разом із доданими документами.
Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним комісійну судову почеркознавчу експертизу для вирішення питань, що потребують спеціальних знань.
На вирішення експертам поставлено наступне питання: Чи виконано підпис, який складається з рукописного тексту « ОСОБА_4 » в заповіті
від 22 березня 2017 року, посвідченому приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованому в реєстрі за
№ 188 громадянкою ОСОБА_4 чи іншою особою?
Проведення експертизи доручено Закарпатському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за адресою: вул. Гойди, 8 у м. Ужгороді Закарпатської області 88000.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України про завідомо неправдивий експертний висновок; за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Витрати з оплати вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_3 .
Для виконання ухвали в розпорядження експертів направлено матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, оригінали пенсійної та спадкової справи
ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , примірник заповіту
від 22 жовтня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за
№ 1559, які витребувано у їх володільців.
13 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункти 12 частини першої статті 353 ЦПК України)
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції після перегляду ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи не підлягає касаційному оскарженню.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, ухвала Хустського районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2024 року та постанова Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року не підлягають касаційному оскарженню у зв'язку з відсутністю пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України у переліку оскаржуваних ухвал за пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 13 серпня
2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська