26 грудня 2024 року
м. Київ
справа №200/30/24
адміністративне провадження №К/990/44030/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Євдокімова Олексія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №200/30/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо порушення вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та обмеження позивачу в отриманні мінімального розміру пенсії на підставі обмеження розміру виплаченої з 01.03.2023 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» розміром 1 500 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500 грн. та без обмеження пенсії мінімальним розміром, передбаченим ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та виплатити позивачу різницю.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 03.01.2024 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.03.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951250140980 від 25.02.2023 в частині обмеження розміру пенсії позивачу;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500 грн. та без обмеження пенсії мінімальним розміром, передбаченим ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та виплатити позивачу різницю.
У решті заявлених вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України задоволено, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.03.2024 у справі № 200/30/24 - скасовано, позивачу відмовлено у задоволенні позову.
17.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Євдокімова Олексія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій представник скаржника просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №200/30/24 та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.03.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2024 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
В установлений судом строк скаржник подав заяву про усунення недоліків указаних в ухвалі Верховного Суду від 05.12.2024.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №560/5084/22, від 26.01.2023 у справі №560/4983/22, від 16.01.2023 у справі №460/25814/22, від 08.11.2022 у справі №380/14567/21.
На обґрунтування касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості будь яких обмежень чи зменшень мінімальної пенсії шахтарів гарантованої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія. На думку скаржника, саме за відсутності таких висновків судом апеляційної інстанції було ухвалено оскаржуване рішення, яким по суті скасовано законе та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №200/30/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №200/30/24.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме про необхідність відступу від висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.
З приводу зазначеного Суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 вказала, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, тощо.
До того ж, відповідно до сталої практики ЄСПЛ відступ від раніше сформованої правової позиції повинен мати реальне підґрунтя, про що йдеться, зокрема, у пункті 70 рішення "Chapman v. the United Kingdom" (заява №27238/95).
Таким чином, необхідність відступу має виникати з певних визначених об'єктивних причин, такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані. Причинами для відступу можуть бути лише вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі не навів належних обґрунтувань можливості відступлення від висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, а фактично висловив незгоду з вказаною правовою позицією мотивуючи це потребою здійснити правову переоцінку Верховним Судом спірних правовідносин.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Євдокімова Олексія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №200/30/24.
Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу №200/30/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
С.М. Чиркін