. 24 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11980/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
ТОВ "АКТИВБУД-М" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2 прийняте Полтавською митницею;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2024/000092 від 28.08.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність спірних рішень. Зазначив, що наявні у ТОВ "АКТИВБУД-М" документи, якими обґрунтовано заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товару - ціною договору, дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Стверджував, що вказані у спірних рішеннях митного органа про коригування митної вартості товарів підстави для коригування митної вартості не відповідають вимогам Митного кодексу України, оскільки подані позивачем документи дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.10.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що подані для митного оформлення документи не є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару.
У відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач наполягав на хибності висновків контролюючого органа та стверджував про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ТОВ "АКТИВБУД-М" зареєстроване у встановленому законом порядку та здійснює фінансово-господарську діяльність, зокрема, у сфері оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Позивач є платником ПДВ.
18.07.2024 між ТОВ "АКТИВБУД-М" (Покупець) та "SUPERBІА" Limited liability company (Продавець) укладений контракт № 1807-24AL, відповідно до умов якого (пункт 1 Контракту) Продавець продає, а Покупець купує і оплачує товар - дизельні генератори. Найменування, кількість, загальна ціна за одиницю товару зазначаються в інвойсах на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно пункту 2 Контракту ціна на товар встановлюється в ЄВРО. Валютою платежу є ЄВРО. Загальна вартість контракту складає суму всіх виставлених інвойсів в ЄВРО.
Пунктом 3.1. Контракту погоджено, що товар постачається на умовах 100% передоплати.
За змістом пункту 3.5 Контракту товар постачається на територію України на умовах Incoterms FCA - митний склад продавця Durres, Albania.
Відповідно до Додатку №1 1807-24AL погоджена Специфікація товару №1, згідно з якою купуються:
- Дизельний генератор Wirman 70 КВа / 70 KVa Wirman Diesel genest в кількості 8 шт. за ціною одного (одиниці) 5 050, 00 ЄВРО. Загальна вартість - 40400, 00 ЄВРО.
- Дизельний генератор Genpower 350 КВа / 350 KVa Genpower Diesel genest в кількості 1 шт. за ціною 17 500, 00 ЄВРО. Загальна вартість - 17500, 00 ЄВРО.
На виконання умов Контракту та відповідно до Проформи-інвойсу від 25.07.2024 та Інвойсу №17 від 16.08.2024 Покупець замовив у Продавця: Дизельний генератор Wirman 70 КВа / 70 KVa Wirman Diesel genest в кількості 4 шт. за ціною одного (одиниці) 5050,00 ЄВРО. Загальна вартість - 20200,00 ЄВРО та дизельний генератор Genpower 350 КВа / 350 KVa Genpower Diesel genest в кількості 1 шт. за ціною 17500,00 ЄВРО. Загальна вартість - 17500,00 ЄВРО.
ТОВ "АКТИВБУД-М" здійснило оплату згідно до проформи-інвойсу від 25.07.2024 за Товар в сумі 17500,00 ЄВРО (Платіжна інструкція в іноземній валюті №59 від 25.07.2024) та в сумі 20200,00 ЄВРО (Платіжна інструкція в іноземній валюті №60 від 07.08.2024), що підтверджується виписками з особового рахунку клієнта ТОВ "АКТИВБУД-М" за 25.07.2024 та 07.08.2024, наданих AT "ОТП Банк".
26.08.2024 ТОВ "АКТИВБУД-М" здійснювало митне оформлення придбаних дизельних генераторів в режимі імпорту товару за контрактом № 1807-24AL від 18.07.2024 шляхом подання митної декларації №24UA806070005568U0 від 26.08.2024 з відповідними підтверджуючими і документами, в яких митну вартість товару визначено декларантом за першим методом - ціною договору.
Так разом із митною декларацією відповідачу подано такі документи: пакувальний лист №17 від 16.08.2024; рахунок-фактура (інвойс) №17 від 16.08.2024; міжнародна автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 15.08.2024; декларація про походження товару №17 від 16.08.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція № 59) від 25.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція № 60) від 07.08.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від № 17 від 20.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1807-24AL від 18.07.2024; додаток №1 до контракту від 18.07.2024; заявка на надання послуг з перевезення від 08.08.2024; договір про надання послуг митного брокера № 38 від 18.11.2022; заява від декларанта, що товару, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю; інші документи: акт фізичного огляду № 21/2/08 від 21.08.2024; лист продавця № 2308-24AL від 23.08.2024; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів UA806070/10094 від 21.08.2024; копія митної декларації країни відправника 24AL140000113168R2 від 16.08.2024. Крім того контролюючому органу подано документи на Товар: сертифікат якості, договір на перевезення № 07-08-2024/1 від 07.08.2024; рахунок № 17 від 20.08.2024 (транспортні витрати); оферта (комерційна пропозиція продавця) б/н від 10.07.2024; рахунок-проформа № 1807-24AL від 18.07.2024 (для проведення передплати за товар); та рахунок № LLCCG71/24 від 14.08.2024 про факт купівлі товару продавцем "SUPERBIA" Limited liability company у виробника товару.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Полтавською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2, яким скориговано митну вартість Товару із визначенням вартості за одиницю 7010,94 ЄВРО за один дизельний генератор Wirman 70 КВа / 70 KVa Wirman Diesel genest (всього на 7010,94 ЄВРО x 4 = 28043,76 ЄВРО) на підставі раніше визнаній митній вартості відповідно до вартості ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100380331475U4, що на думку Полтавської митниці має максимально наближений опис (генератори дизельні), призначенню, країна походження Китай та час митного оформлення товарів.
В обґрунтування свого рішення № UA806000/2024/000024/2 від 28.08.2024 року про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:
- відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження, доставку товару до аеропорту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- не надана проформа-інвойс, відповідно до якої була здійснена оплата за поставлений товар;
- в наданих документах щодо перевезення товару маються розбіжності в даті отримання товару, відсутні відомості про нарахування штрафу за несвоєчасне подання автотранспорту;
- вартість генераторів вказана як 20200,00 ЄВРО, а в графі 46 та 47 експортної декларації зазначена вартість 2, 024, 444 євро;
- відсутня калькуляція транспортних витрат.
Відтак відповідач визначив митну вартість товару на підставі раніше визначеної митної вартості відповідно до ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100380331475U4 - 7010,94 ЄВРО та прийняв рішення про коригування митної вартості від 28.08.2024 № UA806000/2024/000024/2.
Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI /далі МК України/.
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.
Так, згідно з частинами першою третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.
Із вищенаведеного випливає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як свідчать матеріали справи, при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження митної вартості товару за №24UA806070005568U0 від 26.08.2024, митним органом встановлено низку недоліків:
- відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження, доставку товару до аеропорту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- не надана проформа-інвойс, відповідно до якої була здійснена оплата за поставлений товар;
- в наданих документах щодо перевезення товару маються розбіжності в даті отримання товару, відсутні відомості про нарахування штрафу за несвоєчасне подання автотранспорту;
- вартість генераторів вказана як 20200,00 ЄВРО, а в графі 46 та 47 експортної декларації зазначена вартість 2, 024, 444 євро;
- відсутня калькуляція транспортних витрат.
Надаючи оцінку встановленим порушенням, суд зазначає наступне.
Щодо зауважень контролюючого органа до відомостей про витрати на навантаження, вивантаження, доставку товару до аеропорту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Як вже зазначалось, за контрактом № 1807-24AL від 18.07.2024 поставка товару на територію України здійснювалась на умовах Incoterms FCA - митний склад продавця Durres, Albania (пункт 3.5).
У розумінні положень Incoterms 2010 термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця)) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.
З огляду на умови поставки FCA суд вважає хибними доводи відповідача, що зазначені в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, щодо відсутності в поданих документах інформації про включення витрат продавця на навантаження та перевезення з огляду на те, що умови поставки FCA (Incoterms) передбачають передачу покупцю товару, витрати на навантаження/розвантаження якого вже включені в його ціну. З наявної в матеріалах справи копії CMR встановлено, що навантаження відбулось 15.08.2024 на складі "SUPERBIA" Lle в м. Тірана, Албанія.
Оскільки поставка відбувалась на умовах FCA, то обов'язок щодо понесення витрат на завантаження товару належить продавцю, а тому такі складові митної вартості товару у дослідженому випадку не потребують додаткового підтвердження.
Щодо тверджень контролюючого органа про наявність розбіжностей у наданих для митного оформлення документах на перевезення товару.
Судом встановлено, що між ТОВ "АКТИВБУД-М" та ФОП ОСОБА_1 07.08.2024 укладено Договір № 07-08-2024/1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.
За умовами п. 2.1.1 цього договору Замовник зобов'язується скласти заявку з зазначенням об'єму (обсягу) перевезення. В пункті 2.1.2 визначені вимоги до Заявки.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог зазначеного договору позивачем надано перевізнику ФОП ОСОБА_1 Заявку на надання послуг з доставки за договором № 07-08-2024/1 із зазначенням маршруту Durres, ALBANIA - м. Кременчук, Україна; у заявці вказано місце завантаження - "SUPERBIA" Limited liability company, Lle Tirana, Albania, загальну вартість перевезення (45000,00 грн без ПДВ).
Як пояснив представник позивача у додаткових поясненнях, подача авто для завантаження включена у вартість перевезення за умовами Договору.
У дослідженому судом випадку транспортний засіб подано перевізником для завантаження не 13.08.2024, а 15.08.2024 про що зазначено у CMR, а тому завантаження товару фактично відбулось 15.08.2024.
ФОП ОСОБА_1 листом від 28.08.2024 пояснила позивачу, що несвоєчасна подача транспорту відбулась через затримку водія у попередньому рейсі через несправність вантажівки.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт відсутності простою, а відтак і підстав для нарахування та сплати пов'язаних із цим додаткових витрат.
Позивач пояснив, що факт несвоєчасного завантаження товару жодним чином не вплинув на вартість перевезення.
Довідкою про транспортні витрати від 20.08.2024 № 24/08, виданою ФОП ОСОБА_1 підтверджено, що вартість транспортування вантажу згідно договору № 07-08-2024/1 від 07.08.2024 за маршрутом м. Тірана (Албанія) - митний пункт пропуску Дяково (Україна) становить 25000,00 грн, митний пункт пропуску Дяково, Україна - м. Кременчук, Україна, становить 20000,00 грн (1010 км); загальна вартість перевезення по маршруту Тірана (Албанія) - м. Кременчук (Україна) складає 45000,00грн; страхування вантажу не здійснювалось.
Позивачу виставлено рахунок-фактуру на оплату № 17 від 20.08.2024 на суму 45000,00 грн, з яких міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Тірана (Албанія) - митний пункт пропуску Дяково (Україна) склала 25000,00 грн.
Актом надання послуг від 22.08.2024 № 17 підтверджено надання ФОП ОСОБА_1 позивачу міжнародних транспортних послуг на загальну суму 45000,00 грн, з яких міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Тірана (Албанія) - митний пункт пропуску Дяково (Україна) склала 25000,00 грн.
Оплата за поставлені послуги здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.08.2024 № 14228614 на суму 45000,00 грн, яка прийнята до виконання 26.08.2024.
Довідкою від 20.08.2024 про транспортні витрати, виданою ФОП ОСОБА_1 , також підтверджується надання послуг з доставки за договором № 07-08-2024/1 від 07.08.2024 по CMR від 15.08.2024.
Відтак, суд вважає спростованими доводи відповідача про наявність у наданих документах щодо перевезення товару розбіжностей та неточностей.
Суд також зважає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за резервним методом, митний орган використовував ЕМД від 06.08.2024 № 24UА100380331475U4 - 7010,94 евро за штуку, що визнана митним органом.
Полтавська митниця в обґрунтування спірного рішення вказала, що максимально наближеним за описом дизельним генератором, країна походження кого Китай, є саме дизельний генератор, який розмитнений за ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100380331475U4 - 7010, 94 евро за один генератор.
Позивач на спростування таких висновків відповідача зауважив, що не зважаючи на те, що країною походження дизельних генераторів Wirman 70 КВа / 70 KVa вказано Китай, їх фактична збірка відбувається у Республіці Сербія (чим у свою чергу пояснюється поставка саме з Албанії), а тому вартість таких генераторів, від генераторів зібраних виключно в Китаї, буде відрізнятись. Зазначені обставини унеможливлюють справедливе порівняння ціни таких товарів з метою їх розмитнення.
У свою чергу митним органом не надано жодних доказів, які б свідчили про ідентичність за своїми фізичними характеристиками товару за ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100380331475U4 та товару задекларованого Позивачем згідно митної декларації №24UA806070005568U0 від 26.08.2024.
Крім того суд зважає, що для визначення митної вартості за резервним методом при винесенні рішення про коригування митної вартості від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2 використано рівень митної вартості на раніше визначеній митній вартості схожого товару, митне оформлення якого вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів.
На переконання суду наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 у справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 у справі № 809/4367/15).
Окрім цього, відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних /аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні.
Разом із тим у спірному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик заявленого позивачем в МД товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі № 804/7761/16.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають змогу підтвердити митну вартість товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об'єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прийняті без урахування обставин, які мали значення для їх прийняття, за відсутності підстав для їх винесення, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Враховуючи, що спірні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з тих самих підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів, зважаючи на аналіз судом обставин, пов'язаних із визначенням митної вартості товару, суд дійшов висновку, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також є необґрунтованими, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (вул. Цісик Квітки, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 44678428) до Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2024/000092 від 28.08.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (вул. Цісик Квітки, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 44678428) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 43997576).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова