Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" листопада 2010 р. Справа № 64/257-10
вх. № 7967/5-64
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Кулева О.В. за довіреністю від 02.01.2010р.;
відповідача - Мельник М.О. за довіреністю від 20.09.10.;
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Елакс", м. Одеса;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артекс Груп", м. Харків;
про стягнення 1299599,50 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Елакс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артекс Груп" грошові кошти у розмірі 1299599,50грн., з яких 355144,41грн., заборгованість за Контрактом на поставку лакофарбової продукції на 2009р. №85-юр від 16.02.2009р.; 440167,34грн. - борг за реалізовану, але не сплачену позивачу продукцію згідно Договору комісії №84к-юр від 16.02.2009р.; 504287,75грн. - заборгованість за Контрактом на поставку лакофарбової продукції на 2010р. №46-юр від 05.01.2010р.; 12996,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11 жовтня 2010 року позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вх.№19550) документи для долучення до матеріалів справи.
Окрім того, 11 жовтня 2010 року позивач надав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.№19549), в якому просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві у розмірі ціни позову та судових витрат.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.10. було відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, розгляд справи було відкладено на 25.10.10.
25.10.10 позивач надав до канцелярії суду уточнення позовних вимог до позовної заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 1301894,90грн., з яких 355144,41грн. - заборгованість за контрактом на поставку лакофарбової продукції на 2009р. №85-юр від 16.02.09; 395175,17грн. - борг за реалізовану, але неоплачену позивачу, продукцію згідно договору комісії №84к-юр від 16.02.09; 504287,75грн. - заборгованість за контрактом на поставку лакофарбової продукції на 2010р.; та 47365,67грн. пені; стягнути з відповідача 13018,95грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ. Разом із уточненями були надані документи для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні призначеному на 25.10.10 було оголошено перерву до 03.11.10р.
03.11.10 представник відповідача надав через канцелярію господарського суду клопотання (вх.№29269) про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі 64/257-10 за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, 03.11.10 відповідач надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з можливістю вирішення спору мирним шляхом.
Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв уточнення позивача до позовної заяви від 25.10.10 як такі, що не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Враховуючи те, що, відповідно до ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, суд задовільнив клопотання відповідача (вх.№29269).
Ухвалою суду від 03.11.10 розгляд справи було відкладено на 15.11.10.
15.11.10 відповідач надав до канцелярії суду відзив на уточнені позовні вимоги, який був долучений до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача у судовому засіданні вказував зокрема на те, що позивач не має права вимагати від відповідача оплату грошових коштів за договором комісії №84-к/юр від 16.09.09, а повинен отримати товар.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством "ЕЛАКС" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС ГРУПП" (відповідач) були укладені Контракт на поставку лакофарбової продукції на 2009р. №85-юр від 16.02.09, (Договір 1), Договір комісії №84-к/юр від 16.02.09 (Договір 2) та Контракт на поставку лакофарбової продукції на 2010р. №46-юр від 05.01.10 (Договір 3).
Згідно п.1.1 Договору 1 та Договору 3, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти у власність та оплатити лакофарбову продукцію в порядку та на умовах дійсних Договорів.
Поставки лакофарбової продукції відповідачу здійснювалися окремими партіями на підставі належним чином оформлених видаткових накладних з обов'язковою вказівкою на номер та дату накладної, загальної суми продукції, яка поставлялася, та скріплені підписами та печатками відповідача та позивача.
Відповідно до п.1.1 Договору 2, відповідач зобов'язався за дорученням позивача від свого ім'я, але за рахунок позивача заключати угоди по реалізації лакофарбової продукції позивача третім особами, а позивач - виплатити комісійну винагороду відповідачу в порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.1.5 Договору 2, перехід права власності на продукцію до відповідача по дійсному Договору не відбувається, позивач володіє правом власності на продукцію до моменту її реалізації відповідачем третім особам (покупцям).
Згідно п. 1.7 Договору 2, моментом поставки продукції, що поставляється позивачем відповідачу є приймання продукції на складі відповідача та підписання останнім товаросупровідних документів, а саме: накладних на передачу на комісію, та товарно-транспортних накладних.
Передача продукції здійснюється шляхом доставки автомобільним транснспортом позивача або залученим позивачем на склад відповідача, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Аерофлотська,20 (п. 3.1 Договору 2).
Так, відповідно до положень п. 3.2 Договору 2, підписання товаросупровідних документів відповідачем або його вповноваженим представником є безспірним доказом виконання позивачем умов Договору у відношенні відповідної партії товару.
Як вбачається з матеріалів справи, кожна партія продукції поставлялася відповідачу на підставі належним чином оформлених накладних про передачу на комісію, з обов'язковою вказівкою на номер та дату накладної, загальної суми продукції, яка передавалася, та скріплені підписами та печатками відповідача та позивача, відповідно. В накладній на передачу на комісію вказується найменування, характеристика продукції, одиниця виміру, вид упаковки, кількість, маса, ціна за одиницю з урахуванням ПДВ.
Відповідно до розрахунків заборгованості по Договору 1, Договору 2 та Договору 3 станом на 31.08.2010р. (копії містяться в матеріалах справи) борг відповідача перед позивачем складав загальну суму у розмірі 1299599,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за договором 1 було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1193738,48грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними.
Відповідно до умов Договору 1 та Договору 3 поставка продукції здійснювалась позивачем автомобільним транспортом, залученим позивачем на умовах СРТ - м. Харків, вул. Аерофлотська, 20, згідно ІНКОТЕРМС 2000.
Згідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно умов Договору 1, відповідач здійснює оплату кожної партії продукції протягом строку вказаного в додатковій угоді до даного договору. Отже, відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору 1, строк для оплати поставленої продукції складає 45 днів.
В порушення умов договору 1, відповідачем вартість товару було оплачено лише частково в сумі 838594,07грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 355144,41грн.
На виконання договору 2, позивачем було передано відповідачу продукцію на комісію згідно відповідно накладних на передачу на комісію. Відповідно до розрахунку заборгованості та Звітів комісіонера за період з лютого 2009р. по листопад 2009р., відповідач реалізував продукцію передану на комісію у сумі 1676292,89 грн., проте перерахував на рахунок позивача лише 1236125,55грн. та повернув товар на суму 44992,17грн.
Відповідно до положень Договору 2 (п.2.1.8), відповідач зобов'язаний не пізніше одного банківського дня з моменту реалізації відповідачем продукції (що підтверджується пред'явленням позивачу Звіту комісіонера, де вказується сума на яку було реалізовано передану на комісію продукцію) перерахувати вказану суму на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно п. 2.1.3 Договору 2 Відповідач зобов'язаний надавати позивачу письмовий звіт про продаж продукції за поточний місяць не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за звітним.
Таким чином, за Договором 2 сума заборгованості відповідача перед Позивачем складає суму у розмірі 395175,17 грн.
На виконання умов Договору 3 позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 504287,75 грн., що підтверджується видатковими накладними.
Строк оплати відповідачем кожної партії продукції, поставленої згідно Договору 3, складає 25 календарних днів з моменту поставки (п.3.2 Договору 3).
В порушення умов Договору 3, відповідач не здійснив жодної оплати, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по Договору 3 становить 504287,75грн.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1254607,33грн. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 8.4. договору №46-юр від 05.01.10 встановлено, що у разі прострочення строків оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику неустойку в розмірі 0,3% від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.
Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з наданого розрахунку, пеня позивачем нарахована з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та арифметично обчислена вірно, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 47365,67грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд покладє судові витрати на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артекс Групп" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 22, код ЄДРПОУ 36373718, р/р 2600601010992 в ХФ ОАО "Кредобанк" м. Харків, МФО 350415) на користь Відкритого акціонерного товариства "Елакс" (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 87, код ЄДРПОУ 00204659, р/р 26008310886801 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209, ІПН 002046515540) 1254607,33грн. основного боргу, 47365,67грн. пені; 13019,73грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення складено 22 листопада 2010 року.