печерський районний суд міста києва
757/56148/24-к
1-кс-47744/24
24 грудня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023000000000106 від 30.01.2023,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 у справі № 757/54743/24-к у кримінальному провадженні № 42023000000000106 від 30.01.2023.
У судове засідання особа, яка подала клопотання, не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином. Разом з тим, 24.12.2024 до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду.
У судове засідання прокурор/слідчий, за клопотанням якого накладався арешт, не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяви або клопотання, письмові заперечення не надходили, про причини неявки суду не повідомлено.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 7 КПК України, частини першої статті 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Частиною першою статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи вище викладені обставини, приймаючи до уваги заяву адвоката ОСОБА_3 про залишення клопотання без розгляду, що фактично полягає у тому, що заявник не підтримує вимоги клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, враховуючи положення статті 26 КПК України, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки кримінальним процесуальним законодавством не передбачено залишення клопотання про скасування арешту без розгляду.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Керуючись статтями 7, 26, 174, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1