печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59573/24-к
18 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві, майора ДБР ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024 ОСОБА_3 ,
18.12.2024 старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві, майор ДБР ОСОБА_6 , за погодження прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження №62024100120000977 від 16.12.2024 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
З клопотання слідує, що Другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Київської міської прокуратури.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3 з листопада 2015 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції України та з листопада 2024 року перебуває на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Крім того, щонайменше з 16.11.2022 ОСОБА_3 наділений спеціальним правом керування транспортними засобами категорії «В», а тому з урахуванням здобутого досвіду водіння автомобілем, а також займаної посади, перебуваючи на якій він розслідує кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а отже на момент вчинення кримінального правопорушення володів у повній мірі вимогами законодавства, яке регламентує порядок забезпечення безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, та усвідомлював відповідальність за порушення його положень.
16.12.2024, приблизно о 19 годин 05 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, зухвало ігноруючи вимоги вказаних нормативно-правових актів, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи небезпечні властивості автомобільного транспорту як джерела підвищеної небезпеки, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, керуючи автомобілем FIAT LINEA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ділянці проїзної частини Гостомельського шосе, в адміністративних межах Оболонського району міста Києва, скоїв дорожньо-транспортну пригоду внаслідок допущених порушень вимог пунктів 1.3, 1.5, підпунктів «б» та «д» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пунктів 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), відповідно до яких:
п. 1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 11.3 - «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».
Порушення вищевказаних вимог ПДР з боку водія ОСОБА_3 виразилися у тому, що він 16 грудня 2024 року, приблизно о 19 годин 05 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем FIAT LINEA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною Гостомельського шосе в адміністративних межах Оболонського району міста Києва по напрямку від вулиці Міської у місті Києві до вулиці Садової в селищі Горенка чим порушував вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та створював потенційну загрозу безпеці дорожнього руху.
Діючи таким чином, ОСОБА_3 на ділянці дороги в районі електроопори № 78, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені одинарною переривчастою лінією білого кольору 1.5 горизонтальної дорожньої розмітки ПДР, був недостатньо уважним та всупереч вимогам пункту 11.3 ПДР виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 .
В результаті даного зіткнення транспортних засобів водій автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих травм загинув на місці пригоди.
Отже, порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпунктів «б» та «д» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пункту 11.3 ПДР з боку ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду:
Значна суворість покарання за тяжкий злочин, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України (позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років) цілком ймовірно може спонукати підозрюваного до спроб переховування від слідства та суду з метою ухилитися від передбаченої законом відповідальності.
2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:
Підозрюваний ОСОБА_3 , користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, отриманими під час перебування на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо дорожньо-транспортної пригоди.
Займаючи посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_3 орієнтується в порядку виявлення правопорушень та притягнення винних до відповідальності, у зв'язку з чим має спеціальні знання, які дозволяють йому володіти інформацією, які саме речі та документи мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та у разі їх знищення, ховання чи спотворення яких можливо запобігти доказуванню обставин вчиненого ним злочину.
Також, даний ризик є реальним зважаючи на те, що відносно вилученого під час досудового розслідування транспортного засобу на даний час не проведені відповідні експертизи, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_3 маючи зв'язки, можливо і позаслужбові, з експертами, зможе впливати на зроблені ними висновки.
3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні:
Так, перебуваючи на волі, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_3 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків та потерпілих, які вже допитані під час досудового розслідування та які можуть бути встановлені в ході проведення досудового розслідування. Свідки та потерпілі в кримінальному провадженні проживають на території м. Києва та Київської області, а тому для уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може використати тісні соціальні зв'язки, в тому числі з працівниками органів державної влади та правоохоронних органів.
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином:
Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, працюючи на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, будучи працівником правоохоронного органу на якого поширюється заборона використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу може намагатися уникнути відповідальності за вчинення тяжкого злочину та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим зручним та можливим для нього способом.
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також, підозрюваний ОСОБА_3 , будучи не ізольованим від суспільства, може вчинити тотожне або інше кримінальне правопорушення. Існують ризики введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, перешкоджання з'явленню свідка, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, суспільний інтерес, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 просив застосувати до підозрюваного домашній арешт, оскільки ризики, зазначені у клопотанні і на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необґрунтована та відсутні докази, що підозрюваний перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
17.12.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецьк, українець, громадянин України, з вищою освітою, працюючий на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди проведеного 16-17.12.2024 та фототаблицею до нього;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ,
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 010-4953;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують особу останнього, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, сімейний стан, характер діяння, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також суспільний інтерес викликаний інкримінованим ОСОБА_3 злочином.
Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_3 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну інтерес інкримінованого діяння, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки інкримінований злочин вчинено із застосуванням насильства.
Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024, а саме до 13.02.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1