22.11.10 Справа № 14/131-10.
За позовом: Приватного підприємства «Олеандр», м. Суми
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамітекс», м. Суми
про виділення частки з майнового комплексу, визнання права власності та проведення державної реєстрації
СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.
пРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Подопригора С.В.
Від відповідача: не з'явився
За участю секретаря судового засідання Малюк Р.Б.
Суть спору: позивач просить суд:
1) виділити склад № 4, зазначений на технічному плані під літерою «Б-2», загальною площею 1125,8 кв.м. та склад № 2-3, загальною площею 1273,2 кв.м., зазначений на технічному плані під літерою «Б-1», що входять до цілісного майнового комплексу нежилих приміщень, розташованих за адресою: смт. Низи, Сумський район, вул. Цукровиків, 1, як окрему цілу частку з нежилих приміщень цілого майнового комплексу та надати їм окрему юридичну адресу;
2) визнати право власності ПП «Олеандр» на склад № 4, зазначений на технічному плані під літерою «Б-2», загальною площею 1125,8 кв.м. та склад № 2-3, загальною площею 1273,2 кв.м., зазначений на технічному плані під літерою «Б-1», що входять до цілісного майнового комплексу нежилих приміщень, розташованих за адресою: смт. Низи, Сумський район, вул. Цукровиків, 1, на земельній ділянці Низівської селищної ради;
3) провести державну реєстрацію складу № 4, зазначеного на технічному плані під літерою «Б-2», загальною площею 1125,8 кв.м. та складу № 2-3, загальною площею 1273,2 кв.м., зазначеного на технічному плані під літерою «Б-1», що входять до цілісного майнового комплексу нежилих приміщень, розташованих за адресою: смт. Низи, Сумський район, вул. Цукровиків, 1, на земельній ділянці Низівської селищної ради.
22.11.2010 року позивач заявою уточнив свої вимоги і просить суд визнати за Приватним підприємством «Олеандр» право власності на склад № 4, зазначений на технічному плані під літерою «Б-2» та склад № 2-3, зазначений на технічному плані під літерою «Б-1», виділивши їх як окрему цілу частку, що входять до цілісного майнового комплексу нежилих приміщень, розташованих за адресою: Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Цукровиків,1, з наданням їм окремої юридичної адреси та проведенням реєстрації зазначених будівель в органах технічної інвентаризації.
Відповідач, згідно поданого відзиву, не заперечує проти визнання за позивачем права власності на нерухоме майно зазначене у позовній заяві, однак, заперечує проти того, що відповідач зобов'язаний виділити частку з майнового комплексу та здійснити державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки цей обов'язок покладений на власника нерухомого майна, яким є позивач.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем по даній справі 19.10.2010 року був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов якого продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача) нерухоме майно - нежитлові приміщення (склад № 4 під літ. «Б2» - цегла, загальною площею 1125,8 м.кв. та склад № 2-3 під літ. «Б1» - цегла, загальною площею 1273,2 м.кв.), що знаходяться за адресою: Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Цукровиків, 1, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього загальну суму договору в розмірі, строк та в порядок, що визначені в розділі 2 даного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.10.2010 року загальна сума договору становить 39420 грн.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що оплата загальної суми договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом двох календарних днів з моменту підписання цього договору. Право власності на вищевказане нерухоме майно переходить з моменту укладання цього договору та його державної реєстрації.
Платіжним дорученням № 2 від 19 жовтня 2010 року позивачем сплачено 39420,00 грн. на рахунок відповідача за склад №4 та склад №2-3 згідно видаткової накладної ЛНА-00012 від 12.10.2010 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 51).
Відповідно до листа Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» № 13-141/12274 від 21.10.2010 року адресованому директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» призначення платежу по платіжному дорученню №2 від 19.10.2010 року на суму 39420,00 грн.: за склад №4, склад №2-3 згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.10.2010 року.
Згідно акту прийому-передачі майна до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19 жовтня 2010 року відповідач передав позивачу нерухоме майно - нежитлові приміщення: склад № 4 під літ. «Б2» - цегла, загальною площею 1125,8 м.кв. та склад № 2-3 під літ. «Б1» - цегла, загальною площею 1273,2 м.кв., що знаходяться за адресою: Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Цукровиків, 1. Крім того, позивачу передано копії технічної документації та копію договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 24.06.2008 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Висіканцевою Т.С., на підтвердження того, що на момент передачі нерухомого майна ТОВ «Керамітекс» є єдиним законним власником цього майна.
Згідно п.п. 3.3.1 та 3.3.4 Договору продавець зобов'язаний передати покупцю майно у стані, придатному для подальшого його цільового використання, згідно з актом приймання-передачі протягом 5 робочих днів з моменту оплати покупцем вартості майна за цим договором та передати документацію, необхідну для експлуатації та використання майна за цільовим призначенням, а пунктом 3.2.3 Договору встановлений обов'язок покупця з моменту укладення цього договору вирішити самостійно питання переоформлення документів на право користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Як зазначає позивач, оформити договір купівлі-продажу нотаріально позивачу та відповідачу неможливо, так як необхідно надати кадастровий номер на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти відчуження. Оскільки склади знаходяться на земельній ділянці, що належить Низівській селищній раді, то необхідно надати договір оренди, якого не існує у відповідача. Тому процес надання кадастрового номеру на земельну ділянку до нотаріату позивачу та відповідачу не представляється можливим. До того ж предмет договору - склади, входять до цілісного майнового комплексу, який складається з 55 об'єктів, які розташовані в різних місцях смт. Низи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача та взявши до уваги позицію відповідача по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 4 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного нерухомого майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а частина 1 статті 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Однак, частина 2 статті 220 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Суд вважає, що в даному випадку сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.10.2010р., що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та відбулось повне виконання даного договору, що підтверджується платіжним дорученням, яким позивач сплатив повну вартість нерухомого майна та актом прийому - передачі майна, підписаному з обох сторін.
Однак, враховуючи те, що в даній справі не ставиться питання про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.10.2010 року, укладеного між сторонами, дійсним, суд вважає, що даний договір, фактично повністю виконаний сторонами, є належною підставою для набуття права власності позивачем на нерухоме майно: склад № 4, зазначений на технічному плані під літерою «Б-2» та склад № 2-3, зазначений на технічному плані під літерою «Б-1», що розташоване за адресою: Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Цукровиків, 1.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1, 2 ст. 319 вказаного Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, з метою закріплення права власності позивача на нерухоме майно та недопустимістю його порушення чи обмеження, вбачається необхідним виділення даного майна як окремої цілої частки з цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Цукровиків,1.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5) державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. (Пункт 1.2).
Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно. (Пункт 1.3).
Переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, який є додатком до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, встановлено, що правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема, є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, зазначене у позові, повинна бути проведена КП «Сумське МБТІ» на підставі даного рішення.
Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Олеандр» є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати за Приватним підприємством «Олеандр» (40034, м. Суми, пр. Лушпи, буд. 47, кв. 72; ід. код 32462018) право власності на склад № 4, зазначений на технічному плані під літерою «Б-2» та склад № 2-3, зазначений на технічному плані під літерою «Б-1» з виділенням їх як окремої цілої частки, що входять до цілісного майнового комплексу нежилих приміщень, розташованих за адресою: Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Цукровиків, 1, з наданням їм окремої юридичної адреси та проведенням державної реєстрації зазначених будівель.
Суддя