79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.11.10 Справа№ 3/163(10)
Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: Комунального підприємства Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства, м. Новий Калинів
До відповідача: Самбірської квартирно -експлуатаційної частини району, м. Самбір
Про стягнення 986 611,71 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Максимів Р.Й. -представник
від відповідача: Турецька Г.І. -представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Комунального підприємства Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства до Самбірської квартирно -експлуатаційної частини району про стягнення 986 611,71 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 13.10.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, даних в судових засіданнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, повідомив про часткову сплату заборгованості, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині штрафних санкцій.
В судових засіданнях 13.10.2010 року та 20.10.2010 року оголошувалась перерва для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі.
В продовженому судовому засіданні 22.11.2010 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості та просить стягнути з Самбірської квартирно -експлуатаційної частини району 351 414,76 грн. основної заборгованості, 52 556,80 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 19 024,65 грн. трьох відсотків річних та 72 908,03 грн. -пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Представник відповідача проти уточненої суми основного боргу не заперечив, подав заяву про застосування строку позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, проти якої представник позивача заперечив повністю.
В судовому засіданні 22.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
15.10.2008 року та 15.10.2009 року між Комунальним підприємством Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства (Постачальник) та Самбірською квартирно -експлуатаційною частиною району (Споживач) було укладено угоду № 36 та угоду № 25 на постачання тепловою енергією, відповідно до умов яких Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності з встановленим планом теплопостачання, а Споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цими угодами.
Позивачем було надано Відповідачу послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді в період з 15 жовтня 2008 року по 15 квітня 2009 року та в період з 15 жовтня 2009 року по 15 квітня 2010 року. Однак, свої договірні зобов'язання відповідач по оплаті за надані послуги виконав частково.
Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 831 605,49 грн.
Однак, під час розгляду справи відповідачем погашено частково заборгованість в сумі 480 190,73 грн. У зв'язку з чим позивачем подано 22.11.10 р. заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Самбірської квартирно -експлуатаційної частини району 351 414,76 грн. основної заборгованості, 52 556,80 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 19 024,65 грн. трьох відсотків річних та 72 908,03 грн. -пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 25 угоди № 36 від 15.10.2008 р., п. 25 угоди № 25 від 15.10.2009 р. та згідно з ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за несплату пред'явлених рахунків за теплову енергію у встановлені строки позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення в сумі 72 908,03 грн. та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані збитки від інфляції в розмірі 52 556,80 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 19 024,65 грн., які просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов угод № 36 від 15.10.2008 року та № 25 від 15.10.2009 року позивач надав послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді, за період з 15 жовтня 2008 року по 15 квітня 2009 року та в період з 15 жовтня 2009 року по 15 квітня 2010 року. Однак, свої договірні зобов'язання відповідач по оплаті за надані послуги виконав частково, заборгувавши позивачу 351 414,76 грн.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 351 414,76 грн. та підлягає до стягнення.
Відповідно до п. 25 угоди № 36 від 15.10.2008 р., п. 25 угоди № 25 від 15.10.2009 р. та згідно з ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію позивачем нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, та становить 72 908,03 грн.
Що стосується заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій, то слід зазначити, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування, а не стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. З уточненого розрахунку пені, доданого до заяви позивача про зменшення позовних вимог, вбачається, що пеня нараховувалася протягом шести місяців від дня, коли повинна була бути проведена оплата за постачання теплової енергії, а отже в межах строку позовної давності. Відтак нарахована позивачем пеня в сумі 72 908,03 грн. підлягає до стягнення.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог три відсотки річних в сумі 19 024,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 55 556,80 грн. підлягають до сплати.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вище викладене, а також відсутність заперечень з боку відповідача щодо суми основного боргу, суд вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 9 866,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Уточнені позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Самбірської квартирно -експлуатаційної частини району (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Завокзальна, 13, код ЄДРПОУ 08060912) на користь Комунального підприємства Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, вул. Авіації, 24, код ЄДРПОУ 31164710) -351 414,76 грн. -основного боргу, 52 556,80 грн. - інфляційних втрат, 19 024,65 грн. три відсотки річних, 72 908,03 грн. -пені, 9 866,12 грн. -державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.11.2010 року.
Суддя