79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.10.10 Справа№ 32/125
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Бережанської міської ради, м.Бережани Тернопільська область.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофуд”, с.Розвадів Миколаївський район Львівської області.
Про стягнення 50 362,32 грн. з яких 43 871,71 грн. основний борг та 6 490,61 грн. пеня.
За участю представників сторін:
Від позивача: Загнійна І.В. -юрисконсульт (довіреність №848 від 12.05.2010р.).
Від відповідача: Савчин В.З. -представник (довіреність б/н від 09.12.2008р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Бережанська міська рада, м.Бережани Тернопільська область звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофуд”, с.Розвадів Миколаївський район Львівської області, м.Бережани Тернопільська область про стягнення стягнення 44 892,91 грн. з яких 39 107,19 грн. основний борг та 5 785,72 грн. пеня. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 50 362,32 грн. з яких 43 871,71 грн. основний борг та 6 490,61 грн. пеня.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог вих. №04.10.2010р. (вх. №05.10.2010р.), в якій просить стягнути з відповідача 36 510,42 грн. з яких 27 454,17 грн. основний борг та 9 056,25 грн. пеня. Позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав, просив позов задоволити за уточненою сумою повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав вказаних у відзиві вх. №26914 від 21.09.2010р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд,
встановив:
17.07.2006р. між Бережанською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофуд” (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір) згідно якого орендодавець на підставі рішень Бережанської міської ради №819 від 15.12.2005р. та №47 від 01.06.2006р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд консервного заводу (код згідно УКЦВЗ -1.10.5.), яка знаходиться в м.Бережани, вул. Лепких -42/а.
Згідно п.2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2561 га (42561 кв.м), в тому числі 4,2561 га землі промисловості. Цільовим призначенням земельної ділянки, згідно п.16. договору є обслуговування будівель та споруд консервного заводу (код згідно УКЦВЗ -1.10.5.).
За умовами п.9., п.10. та п.11. договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в такі строки пропорційно до 1 числа кожного місяця.
17.07.2006р. між Бережанською міською радою (орендодавець) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофуд” (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір) згідно умов якого орендодавець на підставі рішень Бережанської міської ради №819 від 15.12.2005р. та №47 від 01.06.2006р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд консервного заводу (код згідно УКЦВЗ -1.10.5.), яка знаходиться в м.Бережани, вул. Лепких -42/а.
Згідно п.2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1988 га (1988 кв.м), в тому числі 0,1988 га землі промисловості. Цільовим призначенням земельної ділянки, згідно п.16. договору є обслуговування очисних споруд консервного заводу (код згідно УКЦВЗ -1.10.5.).
Відповідно до п.9., п.10. та п.11. договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в такі строки пропорційно до 1 числа кожного місяця.
Відповідач користуючись землями промисловості, що є комунальною власністю, несвоєчасно та не в повному розмірі сплачував орендну плату, чим порушив умови договорів оренди від 17.07.2006р., відтак за первісними розрахунками позивача борг становив 44 892,91 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2010р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 27 454,17 грн. основного боргу
Крім того, позивач на підставі п.14. договорів, за прострочення оплати нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку до заяви про уточнення позовних вимог, становить 9 056,25 грн.
Позивач просить стягнути 36 510,42 грн. з яких 27 454,17 грн. основний борг та 9 056,25 грн. пеня.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 93 Земельного Кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Земельні ділянки площею 4,2561 га та 0,1988 га орендовані відповідачем є комунальною власністю, та знаходяться за адресою: м.Бережани, вул. Лепких -42/а.
Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до п.9. договорів орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач сплачував орендну плату несвоєчасно та не у повному розмірі, відтак борг по орендній платі становить 27 454,17 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак основний борг в сумі 27 454,17 грн. підлягає до стягнення.
Щодо позовних вимог про стягнення нарахованої позивачем пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ч.1 ст.36 Закону України «Про оренду землі»у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Пунктами 14 договорів оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, справляється пеня в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.
Проте, слід зазначити, що Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»регулює саме договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»вказує на те, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відтак, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»обмежує розмір нарахування пені, яка вказується сторонами у договорі.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Відтак, враховуючи вищевказані норми, суд провів перерахунок суми пені згідно вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якого пеня становить 2 884,56 грн.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 27 454,17 грн. основного боргу, 2 884,56 грн. пені.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.1,13 Закону України «Про оренду землі», ст. 2 Закону України «Про плату за землю», ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 627-629 ЦК України, ст.ст.193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофуд” (юр. адреса: 81634, Львівська область, Миколаївський район, с.Розвадів, вул.Сагайдачного, 72; фактична адреса: 47501, Тернопільська область, м.Бережани, вул.Лепких, 42а, код ЄДРПОУ 30061167) на користь Бережанської міської ради (47501, Тернопільська область, м.Бережани, пл.Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04058491) 27 454,17 грн. основного боргу та 2 884,56 грн. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофуд” (юр. адреса: 81634, Львівська область, Миколаївський район, с.Розвадів, вул.Сагайдачного, 72; фактична адреса: 47501, Тернопільська область, м.Бережани, вул.Лепких, 42а, код ЄДРПОУ 30061167) в дохід Державного бюджету 303,38 грн. держмита, 196,10 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В частині стягнення 6 171,69 грн. пені відмовити.
5. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя