Справа № 161/23797/24
Провадження № 1-кс/161/6370/24
про застосування запобіжного заходу
м. Луцьк 26 грудня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Хмелівка Володимирського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Своє клопотання мотивує тим, що СВ УСБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030000000542 від 24.12.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
24.12 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, один з яких, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на обставини, які свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Заслухавши думку старшого слідчого та прокурора, кожного зокрема, які клопотання підтримали та просили його задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, кожного зокрема, які заперечували щодо задоволення даного клопотання, просили обрати домашній арешт, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ УСБУ у Волинській області перебуває кримінальне провадження № 12024030000000542 від 24.12.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
25.12.2024 року органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, при вирішенні даного клопотання, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цими злочинами, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Отже, оцінюючи надані стороною обвинувачення матеріали та встановленні в судовому засіданні обставини, слід прийти до висновку, що в своїй сукупності вони доводять наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Отже, встановлені обставини під час розгляду клопотання дійсно можуть свідчити про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно свідчить те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, за одне з яких, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до 10 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, та/або суду.
Наявність ризику, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження, оскільки, на даний час не встановлено місце знаходження та не вилучено усі засоби та знаряддя, що використовувалися підозрюваними при підготовці та під час вчинення даного кримінального правопорушення. Разом з цим, наразі не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення даних злочинів, зокрема, особу, яка запропонувала за грошову винагороду вчинити кримінальні правопорушення, у тому числі, не встановлено усіх осіб, які цьому сприяли, а тому, перебуваючи на волі, підозрюваний, з великою ймовірністю, зможе знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, що можуть мати важливе доказове значення у провадженні.
Про наявний ризик, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_5 , не будучи обмеженим у свободі, може вчинити спроби незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному проваджені. Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вручене йому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень базується, у тому числі, на показаннях свідків у даному кримінальному провадженні, він може впливати на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами впливу, з метою схиляння їх до зміни показань, чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого та повного розслідування у даному кримінальному провадженні.
Про на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, підозрюваний може затягувати проведення слідчих дій з його участю шляхом неявки в органи досудового розслідування та/або суду.
Про на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскількиОСОБА_5 , не має постійного джерела доходів, підозрюється у вчиненні злочину проти основ Національної безпеки, зокрема, з корисливих мотивів, а тому, є обгрунтовані підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може продовжувати займатися протиправною діяльністю.
Слідчий суддя, окрім цього, враховує характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, практику Європейського суду з прав людини - п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Слідчим суддею встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вплив на свідків, експертів, вчинення нових кримінальних правопорушень, становить саме суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує застосування до підозрюваного запобіжного заходу, саме у вигляді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливу на свідків, або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового розслідування.
Також, згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258-258-5, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-1, 258-258-5, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Станом на теперішній час воєнний стан триває.
Тобто, з огляду на положення ч.6 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258-258-5, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Виходячи із вищевикладеного та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання ОСОБА_5 затримано - 24.12.2024 о 18.26 год., а тому строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту його затримання.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, розмір застави у даному кримінальному провадженні, на підставі ч.4 ст.183 КПК України, не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197, 209 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Хмелівка Володимирського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 21 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , рахувати з 18 год. 26 хв. 24.12.2024 року, тобто з моменту фактичного його затримання.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя не визначає ОСОБА_5 розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст.205 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1