91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.11.10 Справа № 19/306
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області
до Підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Жемчужина”, м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 21277 грн. 46 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача -представник не прибув.
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 11066,21 грн., пені у сумі 10055,58 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 38,24 грн., 3% річних у сумі 117,43 грн.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.10.2010 правильною назвою відповідача є Підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина".
Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні 18.11.2010, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, постачальник) та Підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" (відповідач, споживач) 30.05.2002 був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 223, за умовами якого постачальник прийняв на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
На виконання умов договору позивач поставив теплову енергію в гарячій воді в період з січня 2010 року по червень 2010 року на суму 11066,21 грн. За поставлену теплову енергію були виставлені рахунки: за січень 2010 року від 16.02.2010, за лютий 2010 року від 11.03.2010, за березень 2010 року від 13.04.2010, за квітень 2010 року від 12.05.2010 та за червень 2010 року від 12.05.2010, які отримані відповідачем нарочно (а.с.14-18).
Згідно до п.п.4.2.2 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
В п.6.5 договору сторони домовились, що якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Відповідач взяті на себе зобов”язання по оплаті послуг не виконав, у зв”язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 11066,21 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 16-20-92 від 17.03.2010, № 16-20-193 від 19.04.2010, № 16-20-244 від 17.05.2010, № 16-20-349 від 19.07.2010 (отримані відповідачем нарочно), які залишені відповідачем без відповіді (а.с.21-25).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В п.7.2.3 договору сторони домовились, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Тобто позивачем обгрунтовано нарахована відповідачу пеня за період з 24.02.2010 по 24.08.2010 у сумі 10055,58 грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Отже позивачем правомірно нараховані 3% річних у сумі 117,43 грн. та сума інфляційних нарахувань у розмірі 38,24 грн.
З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
У судовому засіданні 18.11.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", Луганська область, м.Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, б.22, код 21804317 на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, код 00131050 заборгованість у сумі 11066 грн. 21 коп., пеню у сумі 10055 грн. 58 коп., інфляційні нарахування у сумі 38 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 117 грн. 43 коп., державне мито у сумі 212 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 23.11.2010.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова