ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 58/517.11.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,
розглянувши справу№ 58/5
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірина»
доКомунального підприємства «Вітряні Гори»
проперерахунок нарахованих до сплати коштів за комунальні послуги
за участю представників сторін:
від позивача- Пічкорський О.І., Пічкорський І.Г.
від відповідача - Ющенко Р.С.
В судовому засіданні 17.11.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірина»(надалі -ТОВ «Ірина») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Вітряні Гори»(надалі -КП «Вітряні Гори») про зобов'язання КП «Вітряні Гори»зробити перерахунок нарахованих до сплати коштів за комунальні послуги та виключити з розрахунку послуги центрального опалення, які не надавалися.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, на думку позивача, неправомірно було нараховано ТОВ «Ірина»кошти до сплати послуг центрального опалення в загальному розмірі 18 651 грн. 15 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2010 року порушено провадження у справі № 58/5 та призначено розгляд справи на 14 вересня 2010 року з викликом представників сторін, яких зобов'язано виконати певні дії.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судових засіданнях представником позивача було зазначено про те, що площа приміщення ТОВ «Ірина»є неопалювальною, оскільки на ній відсутні елементи системи центрального опалення.
Враховуючи відсутність в приміщенні позивача елементів системи центрального опалення, у Відповідача, на думку представника Позивача, були відсутні правові підстави для нарахування Позивачу до сплати коштів за послуги центрального опалення, які Позивачу не надавалися.
Представник відповідача -КП «Вітряні Гори»проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником відповідача було зазначено про те, що внаслідок обстеження нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Межова, 18, яке належить на праві приватної власності позивачу, представником АК «Київенерго»було складено акт, яким зафіксовано, що прилади опалення в приватному нежитловому приміщенні зняті самовільно без проектно-технічної документації.
У зв'язку з викладеним, представник відповідача покликався на те, що у зв'язку з порушенням позивачем вимог чинного законодавства, а саме -недотримання порядку окремих об'єктів від мереж централізованого теплопостачання, -у відповідача були відсутні правові підстави не нарахувати Позивачу плату за централізоване теплопостачання, яке надається будинку по вул. Межовій, 18, АК «Київенерго».
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 12.11.2010 р. від позивача надійшли уточнення позовних вимог відповідно до яких позивач просив суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованих до сплати коштів за комунальні послуги та виключити з розрахунку послуги центрального опалення, які не надавалися.
Також, через канцелярію Господарського суду міста Києва 15.11.2010 р. від позивача надійшли обгрунтування позовних вимог.
В судове засідання 17.11.2010 р. представники сторін з'явились.
Представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 17.11.2010 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
8 серпня 2008 року між КП «Вітряні Гори»(Постачальник) та ТОВ «Ірина»(Замовник) було укладено Договір № 31 про надання комунальних послуг для забезпечення експлуатації будинку/приміщення/ по Межовій, 18 (надалі -також «Договір № 31»).
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 31 предметом даного договору є надання комунальних послуг Постачальником Замовнику для забезпечення експлуатації будинку (приміщення) по вул. Межова, 18.
Згідно з частиною 4 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
1 жовтня 2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та КП «Вітряні Гори»укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1010002, предметом якого є тепло забезпечення житлового будинку по вул. Межова, 18.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено права та обов'язки споживача в правовідносинах у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу.
Пунктом 1.2 Договору № 31 визначено, що Замовник відшкодовує Постачальнику вартість отриманих комунальних послуг згідно цін і тарифів, які встановлені відповідними комунальними підприємствами для орендарів, та банківські послуги.
Зі змісту наявного в матеріалах справи Акту розрахунків між КП «Вітряні Гори»та Магазин «Ірина»м. Києва по вул. Межова, 18 станом на 01 серпня 2010 року, Судом встановлено наступне:
- За 2008 рік Відповідачем на ім'я ТОВ «Ірина»нараховано кошти на сплату
Ц/опалення в сумі 5 062, 90 грн., Г/вода -1 164,28 грн. Всього -6 227, 18 грн. Сплата -0.
- За 2009 рік Відповідачем на ім'я ТОВ «Ірина»нараховано кошти на сплату
Е/витрати 8 414,64 грн., В/сміття -307,48 грн., Ц/опал. -2 872,73 грн. Всього -18 305,88 грн. Сплата -14 790,26 грн.
- За 2010 рік Відповідачем на ім'я ТОВ «Ірина»нараховано кошти на сплату
Е/витрати 4 011,84 грн., В/сміття -2 152,36 грн., Ц/опал. -8 027,75 грн. Всього -14 191,95 грн. Сплата -4 403,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що згідно з Актом розрахунків між КП «Вітряні Гори»та Магазин «Ірина»м. Києва по вул. Межова, 18 станом на 01 вересня 2010 року, за ТОВ «Ірина»обліковується наступний розмір заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг:
- За 2008 рік -6 227,18 грн.;
- За 2009 рік -3 515,62 грн.;
- За 2010 рік -8 908,35 грн.
Всього -18651,15 грн.
Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування кошів за сплату послуг централізованого теплопостачання неправомірними, посилаючись на те, що в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Межова, 18 відсутні елементи системи центрального опалення, а тому фактично, на думку Позивача, вказані послуги ТОВ «Ірина»не надавалися, а, отже, у Відповідача були відсутні підстави для нарахування коштів за вказані послуги.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, теплозабезпечення будинку по вул. Межова, 18, здійснюється від джерел АЕК «Київенерго»за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 жовтня 2008 року № 1010002, укладеним між АЕК «Київенерго»та КП «Вітряні Гори».
Актом «Енергозбут Київенерго»Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»СВП № 301/724 від 30 січня 2010 року та Актом СВП «Енергозбут Київенерго»Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»№ 303/765 від 30 березня 2010 року, -зафіксовано факт несанкціонованої реконструкції системи опалення з виконанням видимого роз'єднання на трубопроводах у приміщеннях власника ТОВ «Ірина»від централізованої системи теплопостачання будинку без відповідної погоджувальної проектно-технічної документації.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про теплопостачання»основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, врегульовано Правилами надання послуг з води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі -також «Правила»).
Вказаними Правилами врегульовано порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Відповідно до пункту 24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил).
Пунктом 26 Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання»схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Витрати, пов'язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем (пункт 27 Правил).
Відповідно до пункту 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі -ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП, є Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року (надалі -також «Порядок»).
Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії (склад комісії наведено в додатку 1).Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць (пункт 1.2 Порядку).
Пунктом 2.1 Порядку визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові (пункт 2.2 Порядку).
Відповідно до підпункту 2.2.2 Порядку підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку.
Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку. Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у десятиденний строк (підпункт 2.2.3 Порядку).
Згідно з пунктом 2.3 Порядку отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.
Разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються: проектні рішення щодо опалення місць загального користування у будинку; технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільних трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, теплолічильників тощо; теплові навантаження місць загального користування; розраховані теплові навантаження будинку; технічні рішення з перерахунку та заміни внутрішньобудинкових систем газо- та електропостачання (залежно від типу нагрівачів) (підпункт 2.4.1 Порядку).
Пунктом 2.5 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у міжопалювальний період.
По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (пункт 2.6 Порядку).
Згідно з пунктом 2.7 Порядку Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що чинним законодавством України встановлено чіткий імперативний порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проекто-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.
В той же час, як передбачено підпунктом 2.2.3 Порядку, у випадку, якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право взагалі не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.
В спірних правовідносинах судом встановлено, що у приміщенні ТОВ «Ірина»відсутні елементи системи централізованого теплопостачання. Вказана обставина підтверджується також поясненнями представника Позивача.
Згідно наявних в матеріалах справи Актів № 301/724 від 30 січня 2010 року та № 303/765 від 30 березня 2010 року, -в спірних правовідносинах зафіксовано факт несанкціонованої реконструкції системи опалення з виконанням видимого роз'єднання на трубопроводах у приміщеннях власника ТОВ «Ірина»від централізованої системи теплопостачання будинку без відповідної погоджувальної проектно-технічної документації.
В той же час, представник позивача покликався на те, що ТОВ «Ірина»не здійснювалося жодних дій щодо несанкціонованої реконструкції системи опалення.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу на наступне.
Як підтверджується Договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 8 серпня 2008 року, укладеним між Відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та ТОВ «Ірина», позивачем було придбано у власність нежилі приміщення з № 1 по № 10, дві вітрини (групи приміщень № 67) -Магазин (в літ. А), загальною площею 256,20 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Межова, 18.
Юридичний аналіз змісту даного договору купівлі-продажу свідчить про те, що жодних фактів відсутності елементів системи централізованого опалення в договорі не обумовлено.
Не обумовлено вищевказаної обставини і в Акті № 94 прийняття-передачі від 23 вересня 2008 року.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими посилання представника Позивача на те, що Позивачем не здійснювалися дії щодо несанкціонованої реконструкції елементів системи централізованого опалення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до підпунктів 2 пункту 1.1 Договору № 31, сторонами встановлено вартість центрального опалення -згідно Табуляграм АК «Київенерго», гарячого водопостачання -згідно Табуляграм АК «Київенерго».
Суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на вчинене власноручно закреслення в підпункті 3 пункту 1.1 Договору № 31, оскільки таке закреслення не є юридичною формою внесення змін до договору, так як не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо внесення змін до договору чи виправлення помилок.
Доказів на підтвердження факту внесення змін до Договору № 31 чи прийняття додатків до нього, як це передбачено чинним законодавством, представником Позивача не надано, а Судом не встановлено.
Між тим, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що за наявності імперативно визначеної Порядком процедури відключення споживача від системи централізованого опалення, лише відповідні юридичні факти є підставою для припинення вчинення дій постачальником щодо нарахування плати за відповідні комунальні послуги.
Так, в спірних правовідносинах, таким юридичним фактом є затвердження постійно діючою міжвідомчою комісією з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП акту про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП.
Лише за наявності вищевказаного юридичного факту, відповідач, в силу вимоги пункту 2.7 Порядку, зобов'язаний переглянути умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Доказів на підтвердження існування вищевказаного юридичного факту Суду надано не було.
Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що позивачем у спірних правовідносинах порушено вимоги чинних нормативно-правових актів (Правил та Порядку) щодо порядку відключення від системи централізованого опалення.
Враховуючи вищезазначене, суд звертає увагу на те, що у відповідача були відсутні підстави не нараховувати позивачеві плату за централізоване теплопостачання.
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та невідповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим в позові слід відмовити.
У відповідності до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.Є. Блажівська
Повне рішення складено: 22.11.2010 р.