ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/44012.11.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київодоканал»
ДоАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»
Прозобов'язання вчинити дії
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Матвеєва В.П. -дов. № Д07/2010/01/04-2 від 04.01.2010 року; Комісар С.П. -дов. № Д07/2010/01/04-8 від 04.01.2010 року;
Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київодоканал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»про зобов'язання вчинити дії.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно вимагає від позивача підписати акти наданих послуг і сплатити кошти за Договором № 1 про надання послуг з підвищення тиску холодної води від 01.07.2005 року, так як вважає, що Договір не припинив свою дію, оскільки є пролонгованим у відповідності до норм чинного законодавства.
Ухвалою від 24.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 18.10.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 18.10.2010 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.10.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2010 року підтримав раніше подане через канцелярію суду заперечення на відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 29.10.2010 року представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову.
В судовому засіданні 29.10.2010 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.11.2010 року.
Представник позивача в судове засідання 12.11.2010 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового зсідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 12.11.2010 року представники відповідача надали усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, Господарський суд міста Києва, -
01 липня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанією «Київводоканал»(далі-замовник, позивач) та Акціонерною енергопостачальною компанію «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» (далі - виконавець, відповідач) укладено договір № 1 про надання послуг з підвищення тиску холодної води (далі -Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг замовнику з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями згідно з переліками, погодженими обома сторонами (Додаток № 1 до Договору), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги згідно з умовами даного Договору.
Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість послуг за цим Договором з підвищення тиску холодної води врахована в діючому тарифі на централізоване водопостачання та водовідведення по усім споживачам Києва у становить 3,3% від вартості цих послуг включно з ПДВ із розрахунку на місяць згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2001 року № 1680.
Відповідно до пункту 6.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2005 року.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з вимогою про зобов'язання відповідача припинити будь - які дії та вимоги до позивача, пов'язані з виконанням умов Договору № 1 від 01.07.2005 року про надання послуг з підвищення тиску холодної води, мотивуючи свої вимоги тим, що вказаний договір припинив свою дію, однак відповідач регулярно безпідставно виставляє акти про надані послуги, чим порушує права позивача.
Дослідивши матеріали справи та додатково надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зазначеними правовими нормами не передбаченого такого способу захисту права та інтересу, як зобов'язання відповідача припинити будь -які дії та вимоги.
Крім того, у відповідача відсутнє договірне чи законодавчо встановлене зобов'язання щодо не вчинення дій, які на думку позивача порушують його права, яке б давало суду підстави та можливість для задоволення позову.
Також, позивачем нормативно не доведено яке саме його право порушене, а обраний ним спосіб захисту не забезпечить реальний захист прав та можливість виконання рішення суду.
Викладена правова позиція знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 № 10/732, у п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", у п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" і п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
22.11.2010 року