ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/41314.10.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водполімер»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»
Про стягнення 4129751,76 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Федоренко А.В. (за дов.)
від відповідача не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Водполімер»до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» про стягнення 4129751,76 грн. за договором купівлі-продажу № 11/11 від 11.11.2009 р., а саме: 3375353,70 грн. основного боргу, трьох процентів річних в розмірі 72622,26 грн., 185523,68 грн. інфляційних, 496252,12 пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено за товар, поставлений позивачем за договором купівлі-продажу № 11/11 від 11.11.2009 р..
Ухвалою суду 06.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/413, розгляд справи призначено на 27.09.2010 р.
У судове засідання 27.09.2010 р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на підставі ст. 77 ГПК України.
Розгляд справи було відкладено на 14.10.2010 р..
Відповідач відзиву на позов не надав, представники в судове засідання не з'явилися повторно, про день та час проведення судового засідання був повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
11.11.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Водполімер»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №11/11 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця товари, визначені в специфікації до Договору, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти зазначений товар та оплатити його вартість.
Згідно з п. 2.1 Договору ціна на товари визначається у накладних, або специфікаціях.
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за партію товару здійснюється покупцем в термін не пізніше 10-ти календарних днів з дня отримання останньої партії товару, визначеної у Специфікації .
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна покупцю, є відповідна накладна, яка підписується в день отримання покупцем товару.
На виконання умов Договору продавцем було поставлено покупцю товар на суму 3375353,70 грн., що підтверджується підписаними покупцем накладними, наданими в матеріали справи.
Покупець за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 3375353,70 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3375353,70 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 3375353,70 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 7.6. Договору у випадку прострочення умов оплати товару покупцем він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення протягом одного року.
За розрахунком позивача, який судом приймається як вірний, пеня, що підлягає стягненню, становить 496252,12 грн..
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, який судом приймається як вірний, інфляційна складова становить 185523,68 грн. (борг з урахуванням встановленого індексу інфляції -3560877,38 грн.), три відсотки річних, що підлягають стягненню, становлять 72622,26 грн..
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» (02094, м. Київ, вул. Краківська, 11 літ. А, код 32959795) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Водполімер»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька 10, код 35712054) 3560877,38 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 72622,26 грн. трьох відсотків річних, 496252,12 грн. пені, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 23.11.2010 р.