Номер провадження 3/754/6228/24
Справа №754/16950/24
Іменем України
24 грудня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Шмигельський Д.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 25.11.2024 року приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував розправою, кидався у бійку, вдарив рукою у обличчя, тим самим завдав останній фізичної і психологічної шкоди, чим порушив п. 14, п. 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 провину у вчиненні правопорушення категорично заперечував та пояснив, що ОСОБА_2 не є його співмешканкою, а просто знайомою. 25.11.24 року ОСОБА_2 прийшла до нього у стані алкогольного сп'яніння, після чого він її вигнав.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що вона не є співмешканкою ОСОБА_1 25.11.2024 року вона прийшла додому до останнього, між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 врадив її в лице, після чого вона викликала працівників поліції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Як встановлено судом, матеріали справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, зокрема того, що вони є особами, які спільно проживають або проживали однією сім'єю. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично заперечують той факт, що вони є співмешканцями. За таких обставин, наявність лише протоколу про адміністративне правопорушення не може бути визнано беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого нормами КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що до повноважень суду не належить перекваліфікація дій особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, після надходження справи на розгляд до суду, дані повноважень є дискреційними повноваженнями органу, який складає протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1732 ч. 1, ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Д.І. Шмигельський