Запорізької області
17.11.10 Справа № 17/160/10-25/269-20/30/10
Суддя
За позовом Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” (01032,м.Київ,
вул. Комінтерну, 15) в особі Енергодарської філії Відкритого акціонерного товариства
Банку “БІГ Енергія” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 46)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве
підприємство промислового залізничного транспорту” (02092, м. Київ, вул. Алма-
Атинська, б. 37) в особі Енергодарської філії Відкритого акціонерного товариства “Київ-
Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (71503,
Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, б. 29, кв. 12)
про стягнення 686 415,61 грн.
Суддя: Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Гулівець О.В. (довіреність №9 від 01.03.2010р.);
Від відповідача -Галька Н.О. (довіреність б/н від 15.06.2010р.);
Заявлений позов про стягнення з ВАТ “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” на користь ВАТ Банку “БІГ Енергія” заборгованості за договором кредитної лінії від 29.08.2006р. №14/15-08-2006 за основним боргом (кредит та відсотки) в розмірі 546959,28 грн., 55586,56 грн. пені, 24986,25 грн. штрафу, 46376,96 грн. інфляційних втрат, 12506,56 грн. з відсотків річних, всього 686 415,61 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2010р. справу №17/160/10, порушену за вказаним позовом, було передано за підсудністю до господарського суду м.Києва.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2010р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.2009р. скасовано, справу направлено до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 20.09.2010р. №711 справа передана на розгляд судді Гандюковій Л.П.
Ухвалою суду від 20.09.2010р. справу прийнято до розгляду, присвоєно №17/160/10-25/268-20/30/10, судове засідання призначено на 20.10.2010р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався, у судовому засіданні 04.11.2010р. оголошено перерву до 17.11.2010р.
17.11.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги та просить задовольнити позов на підставі договору кредитної лінії №14/15-08-2006 від 29.08.2006р., ст.ст.526, 527, 610, 611, 624, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232, 345 Господарського кодексу України. У судовому засіданні 04.11.2010р. позивачем надано заяву щодо уточнення позовних вимог, яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду. Відповідно до заяви позивач просить стягнути з відповідача в межах ціни позову 499725грн. заборгованості за кредитом, 39 916грн.75 коп. заборгованості за процентами за кредит, 55 349грн.93 коп. пені, 24 986грн. 25 коп. штрафу (згідно з п.5.5 кредитного договору), 56 968грн. 65 коп. інфляційних втрат (по кредиту), 9 469,03 грн. -3% річних частково, згідно з розрахунком). Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту, процентів, оформлення страхування фінансових ризиків.
Відповідач позов не визнав з наступних підстав. Наказом від 26.04.2006р. за №396 було реорганізовано ВАТ “Енергодарське МППЗТ” шляхом приєднання до ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”. 19.08.2006р. було завершено реорганізацію, утворилась Енергодарська філія ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”. Виписуючи довіреність від 19.08.2006р. щодо укладення кредитного договору на директора Енергодарської філії, ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” знаходилось на стадії реорганізації та не мало правових підстав видавати довіреність, оскільки знаходилось на стадії реорганізації, не було включено до ЄДРПОУ, а включено тільки з 15.01.2007р. Таким чином, відповідач вважає, що договір підписано неуповноваженою особою. Разом з тим, він не заперечує підписання додаткових угод до договору вже уповноваженою особою. Крім того, звертає увагу, що договором не встановлено термін сплати кредитного зобов'язання, і відповідно у розрахунку пені, інфляційних втрат, 3% річних позивач виходить з неіснуючої дати. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29.08.2006р. між Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ Енергія” в особі Енергодарської філії (Банк, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі виконуючого обов'язки директора Енергодарської філії (Позичальник, відповідач) був укладений договір кредитної лінії №14/15-08-2006 (далі- договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит в формі безвідкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 500 000 грн. та зі сплатою 23% відсотків річних за користування кредитом. Термін повного повернення кредиту Позичальником Банку “28” серпня 2007 року. Метою кредитування є поповнення обігових коштів. (п.п.1.1, 1.2.).
Відповідно до п.п.3.3.1, 3.3.2 Банк зобов'язався відкрити позичковий рахунок №20620002000307 для надання кредиту Позичальнику. Надати кредит протягом одного банківського дня з моменту набрання чинності договором. Кошти кредиту надаються Позичальнику шляхом оплати з позичкового рахунку платіжних доручень, наданих позичальником Банку, або перерахуванням суми кредиту (частини суми кредиту) за реквізитами, зазначеними в письмовій заяві Позичальника. При цьому загальна сума основної заборгованості Позичальника перед Банком за цим договором у кожний конкретний момент часу не повинна перевищувати ліміт кредитування, зазначений в п.1.1 договору.
У подальшому до договору сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 31.07.2007р., №2 від 28.08.2007р., №3 від 27.08.2008р.
Згідно з п.п.1.1, 1.3., 1.4, в редакції додаткової угоди №3, термін повного повернення кредиту Позичальником Банком встановлено 26 серпня 2009р. Відсотки за користування кредитними ресурсами нараховуються Банком на фактичний залишок заборгованості за кредитом протягом терміну кредитування, тобто з 29 серпня 20006р. по 25 серпня 2009р. включно, в останній робочий день місяця. Нараховані відсотки за користування кредитними ресурсами Позичальник сплачує (перераховує) на рахунок №20686002000307 в Енергодарській філії ВАТ Банку “БІГ Енергія” не пізніше п'яти банківських днів місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п.п.3.1, 3.5.2, 3.5.3, 3.5.5 договору Позичальник зобов'язався неухильно виконувати всі положення цього договору. Повністю повернути кредитні ресурси Банку не пізніше 26 серпня 2009р., своєчасно сплатити Банку відсотки на рахунок і в строки, передбачені п.1.4. У разі несвоєчасного погашення кредиту та (або) відсотків за його користування сплатити Банку пеню згідно з пунктом 5.1 договору.
Кредит повертається на позичковий рахунок №20620002000307, а відсотки по ньому на рахунок №20686002000307 в Енергодарській філії ВАТ Банку “БІГ Енергія” МФО 313764. Платіжний документ повинен містити призначення платежу з вказівкою номера і дати кредитного договору (п.7.2).
Згідно з п.6.1 договору термін його дії -з дати підписання до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань згідно з усіма умовами цього договору.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії, відкривши відповідачу позичковий рахунок №20620002000307 та надавши йому обумовлені договором грошові кошти шляхом оплати платіжних доручень відповідача, що підтверджується випискою про рух грошових коштів по позичковому рахунку відповідача з дати відкриття до 03.11.2010р., відомістю нарахованих процентів, згідно з якими заборгованість неповернутих відповідачем кредитних коштів склала 499 725 грн. Згідно з випискою з рахунку №20686002000307 та розрахунку заборгованості розмір непогашених відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009р. по 26.08.2009р. складає 36 842,74 грн.
У зв'язку з неповерненням кредитних коштів у встановлений кінцевий термін та несплатою відсотків, 21.01.2010р. відповідачу було вручено вимогу вих.№08/151 від 20.01.2010р. про погашення простроченої заборгованості та сплату штрафних санкцій, 29.03.2010р. направлено претензію вих.№08/809. Одержання претензії підтверджується листом відповідача №1261 від 21.05.2010р.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань та погашення заявленої до стягнення суми заборгованості по поверненню коштів, отриманих за договором кредитної лінії та відсотках за користування кредитом не надав.
Перевіривши розрахунок заборгованості за кредитом, прострочених відсотків, судом встановлено, що він відповідає умовам договору та письмовим доказам, які надані позивачем і містяться у матеріалах справи. Разом з тим, згідно з заявою про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути 499 725грн. заборгованості за кредитом і 39916грн.75 коп. заборгованості за відсотками, тоді як згідно з розрахунком заборгованість за кредитом становить 499 725грн., а заборгованість за відсотками - 36842,74 грн. за період 01.05.2009р. по 26.08.2009р. У розрахунку вказано, що сума 3074,01грн. погашена 30.06.2009р.
Таким чином, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по кредиту 499 725 грн., суми 36 842 грн. 74 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом заснованими на договорі, законі та такими, що підлягають задоволенню. У частині стягнення 3074,01грн. відсотків позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 3987 грн. 78 коп. пені за прострочені відсотки за період з 03.06.2009р. по 26.02.2010р. та 51 362 грн. 15 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 27.08.2009р. по 26.02.2010р., а також 24 986 грн. 25 коп. штрафу на підставі п.5.5 договору.
Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пунктах 5.1, 5.5 договору встановлено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту та (або) відсотків за його використання Позичальник виплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. При розрахунку пені приймається фактична кількість днів в місяці і році. У разі порушення Позичальником умов п.п. 2.2, 3.5 -сплачує штраф у розмірі 5% від суми кредиту.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що за рахунок Позичальника оформлюється страхування фінансових ризиків непогашення кредиту та відсотків.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, заявлені до стягнення сума 24 986 грн. 25 коп. штрафу, та пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 51 362 грн. 15 коп. за період з 27.08.2009р. по 26.02.2010р. розраховані позивачем вірно, з урахуванням умов договору та вимог закону та підлягають стягненню у повному обсязі. Разом з тим, перевіривши розрахунок пені за прострочені відсотки в сумі 3987 грн. 78 коп. за період з 03.06.2009р. по 26.02.2010р., судом встановлено, що допущено технічні помилки (за період з 08.06.2009р. по 07.12.2009р. на суму 9761,75грн. пеня 1033,14грн.; за період з 08.07.2009р. по 07.01.2010р. на суму 9446,86грн. пеня 984,16грн.; за період з 10.08.2009р. по 09.02.2010р. на суму 9761,75грн. пеня 1003,72грн.), підлягає стягненню пеня в сумі 3882,20грн. Таким чином, всього позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 55244,35грн.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Відповідно до ст.267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки відповідач не заявив про пропуск спеціальної позовної давності до стягнення неустойки, позовна давність судом не застосовується.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховано 56968 грн. 65 коп. інфляційних втрат за прострочку плати суми кредиту за період з вересня 2009р. по вересень 2010р. та 4289грн. 25 коп. за прострочку сплати процентів за період з травня 2009р. по вересень 2010р., а також 17702 грн. 59 коп. 3% річних, нарахованих (з 27.08.2009р. по 01.11.2010р.) на суму простроченого кредиту та 1514 грн. 63 коп. 3% річних (з 10.11.2008р. по 01.11.2010р.) -на суму процентів. (Розрахунки долучено до матеріалів справи).
Разом з тим, відповідно до заяви щодо уточнення позовних вимог позивач просить стягнути в межах ціни позову лише 56968,65грн. інфляційних втрат по кредиту та 9469,03-3% річних частково. Оскільки відповідно до ст.22 ГПК України, ст.20 ЦК України визначення предмету позову є правом позивача, суд розглядає позов в цій частині в межах заявлених вимог.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, перевіривши розрахунки позивача, суд визнає вимоги про стягнення суми 56968грн.65 коп. втрат від інфляції за прострочку сплати суми кредиту за період з вересня 2009р. по вересень 2010р. та суми 9469грн.03 коп. -3% річних за прострочку сплати суми кредиту за період з 27.08.2009р. по 15.04.2010р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Заперечення відповідача не спростовують висновки суду у зв'язку з наступним.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Зважаючи на наведене, саме відповідач мав довести той факт, що позивач знав і не міг не знати про встановлені обмеження повноважень в.о. керівника філії.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Із матеріалів справи сліду, що кредитний договір виконувався сторонами, у тому числі відповідач користувався кредитними коштами, сплачував проценти за користування. Відповідач не заперечив підписання додаткових угод до договору, і підтвердив, що їх підписувала уповноважена особа. Доказів визнання недійсним кредитного договору відповідач не надав, зустрічний позов також не заявив.
Ствердження відповідача щодо невстановлення терміну сплати кредитного зобов'язання спростовуються умовами кредитного договору та, зокрема, його правової природи, оскільки кредит був виданий у формі безвідкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 500 000 грн.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (02092, м.Київ, вул..Алма-Атинська, буд.37, код ЄДРПОУ 04737111) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” (01032, м.Київ, вул.Комінтерну, 15, код ЄДРПОУ 20023463) суму 499 725 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, суму 36842 грн. 74 коп. заборгованості за відсотками, суму 55 244 грн. 35 коп. пені, суму 24 986 грн. 25 коп. штрафу, суму 56 968 грн.65 коп. втрат від інфляції за прострочку сплати суми кредиту, суму 9 469 грн. 03 коп. -3% річних за прострочку сплати суми кредиту, 6 832 грн. 37 коп. витрат на державне мито, суму 234 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Гандюкова Л.П.
Рішення підписано у повному обсязі 22 листопада 2010 р.