Запорізької області
11.11.10 Справа № 27/171/10-16/258/10
За позовом закритого акціонерного товариства “Інженерно-комерційний центр”, с. Малишівка Запорізького району Запорізької області
до відповідача публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт”, м.Київ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташова Тамара Михайлівна, м.Запоріжжя
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача - Ботов М.Г. (керівник, протокол загальних зборів № 1-06 від 15.05.2006)
від відповідача - Горбунова О.Г. (дов.150 від 18.08.2010)
від третьої особи - не з'явився
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 24.09.2010 № 722 справу № 27/171/10 за позовом ЗАТ “Інженерно-комерційний центр” до ПАТ “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт” передано на розгляд судді Ніколаєнку Р.А.
Ухвалою господарського суду від 24.09.2010 вказану справу прийнято до розгляду з присвоєнням справі номеру 27/171/10-16/258/10 та призначенням судового засідання на 21.10.2010. Ухвалою від 21.10.2010 до участі у справі залучено приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташову Т.М. третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи відкладено до 11.11.2010. В засіданні 11.11.2010 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ЗАТ “Інженерно-комерційний центр” заявлено позов про усунення перешкод у користуванні об'єктами нерухомого майна, що належить ЗАТ “Інженерно-комерційний центр” та знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Малишівка, вул.Жовтнева, 2-а, шляхом зобов'язання ВАТ “АБ “Бізнес Стандарт” виключити з державного реєстру іпотек запис, зареєстрований 26.02.2008 за № 6669802 (РПВН 10748969), про обтяження на підставі іпотечного договору № ДЗ 137-07 від 25.12.2007, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ЗРНО Запорізької області Карташовою Т.М. за реєстровим № 9851, та про визнання недійсним іпотечного договору № ДЗ 137-07 від 25.12.2007, укладеного між ЗАТ “Інженерно-комерційний центр” та ВАТ “АБ Бізнес Стандарт” в особі ЗФ ВАТ “АБ Бізнес Стандарт”.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, заснований ним на положеннях ст.ст.98, 203, 207, 209, 215, 220 Цивільного кодексу України, Законі України “Про іпотеку”, Законі України “Про господарські товариства”. Позивач вважає, що оспорюваний ним договір іпотеки є недійсним, оскільки, по-перше не відповідає встановленій формі правочину. Так, з боку відповідача договір скріплений печаткою Запорізької філії АБ “ТАС-Бізнесбанк”, поточне керівництво якою здійснює її керівник, і при цьому підписаний гр. ОСОБА_1 який діяв як громадянин, але не як посадова особа Банку. За таких обставин, на думку позивача, договір не можна вважати підписаним і, як наслідок - нотаріально посвідченим. По-друге, зазначив позивач, іпотечний договір не відповідає волевиявленню учасника правочину, оскільки рішення про передачу майна в іпотеку прийнято на засіданні правління, але таке рішення за приписами ст.98 Цивільного кодексу України могло прийматися виключно загальними зборами товариства, оскільки вартість переданого в іпотеку майна -574400,34 грн. перевищує 50% всього майна товариства та складає 83,76%. Також позивач зазначив, що внаслідок недійсності договору іпотеки з державного реєстру іпотек має бути виключений запис про реєстрацію обтяження на підставі такого договору, оскільки це перешкоджає реалізації прав власника. Позивач просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив. На доводи позивача щодо непідписання оспорюваного договору повноважною особою зазначив, що Запорізька філія АБ “ТАС-Бізнесбанк” є одним з відокремлених підрозділів Банку і пунктом 1.6 Положення про Запорізьку філію АБ “ТАС-Бізнесбанк” визначено, що філія -це банківська установа, яка не є юридичною особою, діє згідно з цим Положенням і від імені Банку, працює на єдиному кореспондентському рахунку з Банком і здійснює банківські операції, передбачені Положенням. Директор філії діє на підставі довіреності, одержаної від Банку, і укладає всі угоди та контракти з юридичними і фізичними особами від імені Банку в межах наданих йому повноважень (п.1.8 Положення). Іпотечний договір був підписаний ОСОБА_1 не як громадянином, а як посадовою особою Банку -начальником кредитного управління Запорізької філії АБ “ТАС-Бізнесбанк”, діючою на підставі відповідної довіреності № ЗФ-17 від 26.10.2007. Щодо доводів позивача про невідповідність іпотечного договору волевиявленню учасника правочину відповідач зазначив, що ні Закон України “Про заставу”, ні Закон України “Про іпотеку” не передбачає такого правового наслідку, як недійсність іпотечного договору через відсутність рішення загальних зборів. Зауважив, що Статут позивача не містить обмежень щодо суми угоди, у разі перевищення якої має дотримуватися процедура її затвердження загальними зборами. Вказав на те, що згідно зі Статутом позивача Правління є виконавчим органом товариства, яке здійснює керівництво всією поточною діяльністю товариства та до компетенції якого віднесено прийняття рішень про придбання, відчуження та заставу майна, балансова вартість якого на дату прийняття такого рішення не перевищує суму, яка визначається за рішенням Наглядової ради товариства. Перед укладенням оспорюваного позивачем договору Банку було надано протокол № 1-06/НР засідання Наглядової ради позивача від 03.01.2006, відповідно до якого вирішено, що Правління позивача має право укладення та підпису договорів застави та укладення інших правочинів на суму, що не перевищує 2500000 грн. без додаткового узгодження з наглядовою радою, загальними зборами акціонерів позивача. Також було надано протокол засідання Правління позивача № 1-06 від 21.02.2006, згідно з яким позивач вирішив виступити майновим поручителем перед відповідачем за виконання ПП ОСОБА_2. своїх зобов'язань за кредитним договором шляхом укладення договору застави майна, що йому належить та доручив голові Правління Ботову М.Г. підписати вказаний договір. Також відповідач звернув увагу на свою думку про те, що вимоги ст.98 Цивільного кодексу України, на які спирається позивач, стосуються відчуження майна та не розповсюджуються на передачу майна в заставу чи іпотеку. Крім того, зауважив, що після укладення іпотечного договору позивачем був схвалений факт такого укладення, про що свідчить адресований Банку лист позивача вих.№ 01-07/08 від 01.07.2008, яким позивач підтвердив, що по питанню поруки за зобов'язаннями ОСОБА_1 загальні збори акціонерів не проводилися. На твердження позивача щодо неправомірності накладення заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, що були передані в іпотеку, відповідач зазначив, що така заборона накладена цілком правомірно та на підставі п.6.7 іпотечного договору, яким сторони обумовили, що з моменту нотаріального посвідчення договору накладається заборона на відчуження предмету іпотеки. Відповідач вбачає метою звернення позивача з позовом до суду лише ухилення від виконання договірних зобов'язань, оскільки питання про визнання договору іпотеки недійсним порушено ним лише після заявлення Банком іпотечної вимоги. Відповідач вважає підстави для визнання договору іпотеки недійсним відсутніми, просить в позові відмовити.
Третьою особою -приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М. суду подані пояснення, згідно з якими нотаріус вважає оспорюваний позивачем договір іпотеки укладеним з дотриманням вимог діючого законодавства, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
25.12.2007 між акціонерним банком “ТАС-Бізнесбанк”, правонаступником якого внаслідок реорганізацій є публічне акціонерне товариство “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт” (далі - Банк, позивач), як іпотекодержателем, та ЗАТ “Інженерно-комерційний центр” (ЗАТ “Інкомцентр”, відповідач) - іпотекодавцем укладено іпотечний договір № ДЗ 137-07.
Згідно з п. 1.1 вказаного іпотечного договору № ДЗ 137-07 ЗАТ “Інкомцентр” забезпечило іпотекою виконання усіх, у тому числі тих, що можуть виникнути у майбутньому, зобов'язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -позичальника Банку за кредитним договором № КР 97-2007 від 25.12.2007, включаючи погашення кредиту, розмір якого не буде перевищувати 580000,00 дол.США, а також сплату передбачених кредитним договором процентів, комісій, пені, штрафу, витрат на утримання, збереження і страхування предмета іпотеки, сум можливих збитків.
З метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком, визначених в п. 1.1 іпотечного договору № ДЗ 137-07, ЗАТ “Інкомцентр” передало в іпотеку об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Малишівка, вул.Жовтнева, 2-а, а саме: адміністративно-виробнича будівля А-2, ангар-склад Б, будівля сторожа В, виробнича будівля Г, адміністративно-виробнича будівля Д-2, будівля лісопилки Ж, вбиральня З, виробнича будівля Т, виробнича будівля Ф, виробнича будівля Х, навіс П.
За вимогами ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, між іншим ч.1 ст.203 цього Кодексу
є підставою недійсності правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.
Згідно зі ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, якими являються загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі Статутом ЗАТ “Інкомцентр” органами його управління є загальні збори акціонерів, правління товариства, наглядова рада товариства та ревізійна комісія (п.13.1 Статуту).
Відповідно до ст.41 Закону України “Про господарські товариства”, ст.159 ЦК України вищим органом товариства є загальні збори товариства, з чим узгоджується п.13.2 Статуту позивача.
Ст.41 Закону України “Про господарські товариства” та ст.159 ЦК України також визначений перелік питань, вирішення яких віднесено до виключної компетенції загальних зборів.
Ст.159 ЦК України, крім того, встановлює, що до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесене вирішення інших питань. При цьому питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
В п.13.2.14 Статуту позивача також застережуться, що питання, віднесені законом до компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути переданими для вирішення іншим органам товариства.
Частиною 2 ст.98 ЦК України встановлено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом, а рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки іпотека, як забезпечувальне зобов'язання, передбачає наслідком відчуження майна іпотекодавця, між іншим шляхом переходу у власність іпотекодержателя, продажу третій особі від імені іпотекодержателя, то безумовно вимоги ч.2 ст.98 ЦК України щодо договорів іпотеки розповсюджують свою дію.
Згідно з п.1.3 договору іпотеки № ДЗ 137-07 балансова вартість переданого в іпотеку майна ЗАТ “Інкомцентр” станом на 20.11.2007 становить 574400,34 грн.
Відповідно до представленої суду бухгалтерської довідки позивача від 31.05.2010 № 31/05-10 станом на 25.12.2007 -день укладення оспорюваного договору іпотеки балансова вартість об'єкту іпотеки склала 570426,98 грн.
Представлений баланс ЗАТ “Інкомцентр” на 25.12.2007 свідчить про те, що загальна вартість майна товариства на цей день склала 681,0 тис. грн.
Таким чином, за оспорюваною угодою позивачем на користь Банку в іпотеку було передано майно, вартість якого значно перевищила п'ятдесят відсотків загальної вартості майна товариства, а тому в силу наведених вище правових норм та Статуту позивача рішення про укладення такої угоди мало прийматися виключно загальними зборами.
В зв'язку з тим, що у Статуті ЗАТ “Інкомцентр” пряме зазначення про необхідність погодження укладення угод про відчуження майна вартістю понад п'ятдесяти відсотків від загальної вартості загальними зборами (не менш як 3/4 голосів) відсутнє, суд зауважує, що таке зазначення не є обов'язковим, оскільки таке прямо та імперативно встановлено законом, а, як вже зазначалося вище, питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
Матеріалами справи встановлено, що укладенню оспорюваної угоди передувало рішення Правління ЗАТ “Інкомцентр”, оформлене протоколом № 1-07 від 15.10.2007, згідно з яким було вирішено виступити майновим поручителем перед АБ “ТАС-Бізнесбанк” за виконання ПП ОСОБА_2. зобов'язання з повернення кредиту в сумі 600000,00 дол.США, що буде наданий АБ “ТАС-Бізнесбанк” ПП Стежкіну С.І., для чого укласти договір іпотеки майна, що належить ЗАТ “Інкомцентр” та розташоване за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Малишівка, вул.Жовтнева, 2-а та доручено голові Правління підписати вказаний договір.
Про вказане рішення Правління зазначає Банк, стверджуючи про правомірність оспорюваної угоди.
Також Банк спирається на рішення Наглядової ради позивача, оформлене протоколом № 1-06 /НР/ від 03.01.2006, згідно з яким Правлінню надано право на укладання договорів застави та інших правочинів на суму, що не перевищує 2500000,00 грн. без додаткового узгодження з наглядовою радою, загальними зборами акціонерів ЗАТ “Інкомцентр”.
Однак, згадане рішення Правління ЗАТ “Інкомцентр”, оформлене протоколом № 1-07 від 15.10.2007, за рішенням господарського суду Запорізької області від 08.07.2010 у справі № 7/149/10, яке набрало законної сили, визнано недійсним.
Статут ЗАТ “Інкомцентр” (п.13.4.4) містить положення про те, що до компетенції Правління товариства належить, між іншим, прийняття рішень про придбання, відчуження та заставу майна, балансова вартість якого на дату прийняття такого рішення не перевищує суму, яка визначається за рішенням Наглядової ради товариства, але таке положення в будь-якому разі має застосовуватися в межах закону. Іншими словами, рішення як Наглядової ради, так і Правління мають бути прийнятими з врахуванням обмежень, встановлених законом. Вихід за рамки закону є неправомірним.
Виходячи з викладеного вище слід визнати, про при укладенні сторонами іпотечного договору № ДЗ 137-07 вимоги законодавства не дотримані, договір укладено в порушення прав позивача, внаслідок чого вказаний іпотечний договір слід визнати недійсним, позов в цій частині задовольнити.
Зазначається, що при розгляді справи судом не взяті до уваги доводи позивача щодо непідписання оспорюваного договору уповноваженою особою з боку Банку та непосвідчення договору нотаріально, оскільки таке спростовується фактичними обставинами. Договір від відповідача підписано
уповноваженою на те особою за довіреністю № ЗФ-17 від 26.10.2007, Запорізька філія АБ “ТАС-Бізнесбанк” при укладенні договору діяла у відповідності до наданих статутними документами повноважень. 25.12.2007 договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ЗРНО Запорізької області Карташовою Т.М. за реєстровим № 9851. Підставою недійсності договору є його укладення в порушення вимог закону, про що також заявляв позивач.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи, про які наведено вище.
Вимога позивача про усунення перешкод у користуванні об'єктами нерухомого майна, що належить ЗАТ “Інженерно-комерційний центр” та знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Малишівка, вул.Жовтнева, 2-а, шляхом зобов'язання ВАТ “АБ “Бізнес Стандарт” виключити з державного реєстру іпотек запис, зареєстрований 26.02.2008 за № 6669802 (РПВН 10748969), про обтяження на підставі іпотечного договору № ДЗ 137-07 від 25.12.2007 задоволенню не підлягає внаслідок такого.
Порядок внесення та вилучення записів про обтяження майна регламентується Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у відповідності до яких належною та достатньою підставою для вилучення записів з державних реєстрів обтяжень, у тому числі і з Державного реєстру іпотек, є адресована держателю чи реєстратору інформаційної системи Міністерства юстиції України заява обтяжувача про припинення публічного обтяження та вилучення відповідного запису, подана добровільно, на письмову вимогу боржника або на виконання рішення суду.
Заявлена у визначеному позивачем вигляді вимога щодо усунення перешкод у користуванні майном не співвідноситься з визначеним законом порядком вилучення записів з державних реєстрів обтяжень.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі (170,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на сторони в рівних долях. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 203,00 грн. судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Іпотечний договір № ДЗ 137-07 від 25.12.2007, укладений між ЗАТ “Інженерно-комерційний центр” та Акціонерним банком “ТАС-Бізнесбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт”, визнати недійсним.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт” (04070, м.Київ, вул.Куренівська, 15-а, код ЄДРПОУ 09806443) на користь закритого акціонерного товариства “Інженерно-комерційний центр” (70412, с. Малишівка Запорізького району Запорізької області, вул.Жовтнева, 2-а, код ЄДРПОУ 13608418) 203 грн. 00 коп. судових витрат. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлене та підписане 16.11.2010.