83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.11.10 р. Справа № 43/220
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко
При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Приватного підприємства “Ротор”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка
про стягнення заборгованості у розмірі 259336,67грн.
В судовому засіданні приймав участь:
від позивача: Гущина Г.В. за довіреністю без номеру від 09.04.2009р.
від відповідача: Ткачова О.М. за довіреністю №714/0109 від 01.11.2010р.
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 10.11.2010р. по 18.11.2010р.
Суд перебував у нарадчій кімнаті 18.11.2010р. з 10:45 год. до 11:00 год.
Приватне підприємство “Ротор”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка, про стягнення заборгованості у розмірі 259336,67грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем господарського та цивільного законодавства України щодо оплати виконаних робіт з модернізації блоку розподілу повітря, технічного обстеження блоку розподілу повітря КТК-35-3 №2, пусконалагоджувальних робіт після модернізації блоку розподілу повітря КТК-35/3 №2, з технічного діагностування БРВ КТК-35-3 СТ.№2, технічного діагностування блоку розподілу КТК-35-3 СТ№2, а також акти прийомки виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-2в) №1 за серпень 2008р. у сумі 22582,98грн., №1 за серпень 2008р. у сумі 18157,70грн., №2 за серпень 2008р. у сумі 107640,74грн., №3 за серпень 2008р. у сумі 109774,15грн., №4 за серпень 2008р. у сумі 1181,10грн., довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-3) за 2008р. у сумі 22582,98грн., за серпень 2008р. у сумі 18157,70грн., за 2008р. у сумі 107640грн., за 2008р. у сумі 109774,15грн., за серпень 2008р. у сумі 1181,10грн., рахунки-фактури №СФ-0000884 від 29.08.2008р. у сумі 22582,98грн., №СФ-0000942 від 29.08.2008р. у сумі 18157,70грн., №СФ-0000988 від 30.09.2008р. у сумі 107640,74грн., №СФ-0000989 від 30.09.2008р. у сумі 109774,15грн., №СФ-0000943 від 29.08.2008р. у сумі 1181,10грн., податкові накладні №921 від 29.08.2008р., №990 від 29.08.2008р., №991 від 29.08.2008р., №1040 від 30.09.2008р., №1041 від 30.09.2008р., повідомлення про вручення поштового відправлення №823483, фіскальний чек №7950 від 22.07.2010р., вимогу №184 від 21.27.2010р.
Ухвалою суду від 15.10.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/220.
Відповідач 08.11.2010р. надав суду відзив на позовну заяву №586/0144, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що роботи здійснені позивачем на виконання договору №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2007р. та оплачуватись вони повинні в порядку, передбаченому сторонами в пункті 4.2. договору, а саме: оплата замовником виконаних робіт проводиться поетапно (щомісячно) протягом 45 днів від дати підписання замовником актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 на підставі наданих позивачем рахунків та податкових накладних. Позивачем до позовної заяви не були надані докази надіслання рахунків та податкових накладних відповідачу, тому зобов'язання, що є предметом позову, не може вважатись порушеним з вини відповідача, оскільки до теперішнього часу не вичерпано строк його виконання.
Позивач 10.11.2010р. надав суду письмові пояснення без номеру, в яких вказав, що договір №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2008р. між сторонами не укладався, роботи у сумі 259336,67грн. виконані позивачем на замовлення відповідача поза межами договору №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2007р. та підставою їх оплати є акти КБ-2в та довідки КБ-3 наявні в матеріалах справи, строк оплати був встановлений вимогою №184 від 21.07.2010р., отриманою відповідачем 26.07.2010р.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив.
В ході судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -
Причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з відповідача боргу у сумі 259336,67грн., який виник внаслідок несплати відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт.
Між ЗАТ “Макіївський металургійний завод” (замовник) та ПП „Ротор” (підрядник) був укладений договір №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2007р., згідно якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах договору роботи з модернізації блоку розділу повітря КТК 35-3№2 ЗАТ „ММЗ” у відповідності з кошторисами №937к, 272-1к, 272к, 839к, 286к, 286-1к, 287-1к, 287к та Технічним завданням на модернізацію, які є невід'ємними частинами договору, замовник в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплати виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором (пункти 1.1., 1.2. договору).
Пунктом 15.3. договору визначено, що договір вступає в силу з 1 червня та діє до 31 грудня 2007р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідно до пункту 15.4. договору всі зміни та доповнення до договору є невід'ємними його частинами та діють лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмові формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, договір №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2007р. підписаний сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, зокрема, додаткової угоди щодо продовження строку дії цього договору.
Таким чином строк дії договору №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2007р. закінчився 31.12.2007р.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на договір №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2008р. та неналежне виконання позивачем умов пункту 4.2. цього договору.
Позивач стверджував, що договір №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2008р. сторонами не укладався та між ними виникли фактичні взаємовідносини з виконання робіт, прийнятих в подальшому відповідачем згідно актів КБ-2в та довідок КБ-3 (копії, а.с. 6-7, 10-11, 14-17, 20-22, 25-26).
В матеріалах справи відсутній договір №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2008р., тому, наразі відповідачем не доведено факту його укладання між сторонами.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ст.33 ГПК України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ “Макіївський металургійний завод” та ПП „Ротор” виникли фактичні взаємовідносини з виконання робіт з модернізації блоку розподілу повітря, технічного обстеження блоку розподілу повітря КТК-35-3 №2, пусконалагоджувальних робіт після модернізації блоку розподілу повітря КТК-35/3 №2, з технічного діагностування БРВ КТК-35-3 СТ.№2, технічного діагностування блоку розподілу КТК-35-3 СТ№2.
У серпні 2008р. позивачем було виконано перелічені вище роботи загальною вартістю 259336,67грн. Роботи були прийняті відповідачем без заперечень, що підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. (типової форми №КБ-2в) №1 у сумі 22582,98грн., №1 у сумі 18157,70грн., №2 у сумі 107640,74грн., №3 у сумі 109774,15грн., №4 у сумі 1181,10грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. (типової форми КБ-3) у сумі 22582,98грн., у сумі 18157,70грн., у сумі 107640грн., у сумі 109774,15грн., у сумі 1181,10грн.
У звязку з підписанням вказаних актів та довідок відповідач повністю погодився з обсягами та вартістю виконаних позивачем робіт.
Під час судового розгляду справи нарікань на якість та обсяги виконаних робіт від відповідача також не надходили.
Посилання в актах та довідках на договір №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2008р. судом досліджувались та за відсутності належного підтвердження продовження строку дії договору №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2007р., відсутності належного погодження сторонами виконання робіт, прийнятих за цими актами та довідками, в межах договору №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2007р., зокрема, шляхом підписання відповідних додаткових угод; відсутності в матеріалах справи договору №07-ССЦ-98/1525/07 від 06.08.2008р., суд зробив висновок, що твердження позивача про існування між сторонами фактичних взаємовідносин з виконання робіт є переконливими.
Позивачем 21.07.2010р. направлено відповідачеві вимогу №184 про оплату наявної заборгованості у сумі 259336,67грн. за виконані у серпні 2008р. роботи, в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України. Відповідачем 26.07.2010р. було отримано вказану вимогу згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №823483, однак досі виконані роботи залишаються несплаченими.
Відповідно до вимог частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно норм статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Вимогами пункту 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, в матеріалах справи є наявною вимога позивача про сплату заборгованості на підставі пункту 2 статті 530 ЦК України, що отримана представником відповідача 26.07.2010р. та залишена ним без задоволення, суд дійшов висновку, що заборгованість у сумі 259336,67грн. є доведеною.
Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати боргу у вказаній сумі відповідач до матеріалів справи не надав. Тому, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню.
Згідно до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають віднесенню на відповідача.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.205, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства “Ротор”, м. Дніпропетровськ до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення заборгованості у розмірі 259336,67грн. у повному обсязі.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Металургійна, 47; ідентифікаційний код 33185989; п/р 260023107491/980 в АКБ „Юнекс”, м. Київ, МФО 322539) на користь Приватного підприємства “Ротор” (49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 61/12; ідентифікаційний код 13430357; п/р 2600030133871 в ПАТ Промінвестбанк філія „Відділення Промінвестбанку у м. Дніпропетровськ”, МФО 305437) заборгованість у сумі 259336,67грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 2593,36грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 18.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя
Повний текст рішення за правилами
ст.84 ГПК України підписано 22 листопада 2010р.
Надруковано 3 прим.:1 - позивачу; 1- відповідачу, 1- у справу.