Справа № 11-cc/824/7581/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер 761/42170/24
19 грудня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon» апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою, із визначенням розміру застави не менше 10 000 (десяти тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та продовжено строк тримання під вартою до 09.01.2025 року включно, із визначенням розміру застави у межах 8 000 (вісім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 24 224 000 (двадцять чотири мільйони двісті двадцять чотири тисячі) гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ечміадзина Республіки Вірменія, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 263 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що твердження сторони обвинувачення про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є необґрунтованими та надуманими. Відсутні будь-які фактори вважати, що ОСОБА_7 буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчим у клопотанні не наведено жодного конкретного мотиву та доказу, який би свідчив про те, що в разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_7 буде ухилятися від слідства або чинити тиск на свідків.
Характеризуючи особу підозрюваного зазначає, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Що стосується інкримінованої ОСОБА_7 підозри, то апелянт вважає її повністю необґрунтованою, оскільки жодного підтвердження в матеріалах справи на підтвердження пред'явленої підозри не має і не може бути навіть виходячи з посилань прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, з внесеними доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000563 від 20.06.2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ст. 368-5 КК України.
16.08.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.
17.08.2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 діб, тобто до 13.10.2024 року включно.
23.09.2024 року ухвалою Київського апеляційного суду залишено без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
02.10.2024 року постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжено до 15.11.2024 року включно.
10.10.2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначено заставу у сумі 605 600 грн. в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.11.2024 року включно.
11.10.2024 року за підозрюваного ОСОБА_7 внесено заставу.
29.10.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України.
31.10.2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва змінено запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 на тримання під вартою в межах досудового розслідування, а саме до 15.11.2024 року включно, та визначено заставу у розмірі 30 280 000 грн.
07.11.2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 15.04.2025 року включно.
11.11.2024 року (клопотання датоване 08.11.2024 року) старший слідчий в особливо важливих справах 4 відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про продовження строку тримання під вартою, щодо ОСОБА_7 із визначенням розміру застави не менше 10 000 (десяти тисяч) прожиткових мінімумів, в межах строку досудового розслідування.
11.11.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва частково задоволено клопотання старшого слідчого та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 09.01.2025 року включно, із визначенням розміру застави у межах 8 000 (вісім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 24 224 000 (двадцять чотири мільйони двісті двадцять чотири тисячі) гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Крім цього, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто про існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_7 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 09.01.2025 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Тобто законодавець визначив можливість застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави і щодо злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 .
Тому колегія суддів вважає законним рішення слідчого судді, щодо можливості визначення ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що не буде суперечити чинному Кримінально-процесуальному кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заставу у межах 8 000 (вісім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 24 224 000 (двадцять чотири мільйони двісті двадцять чотири тисячі) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою, із визначенням розміру застави не менше 10 000 (десяти тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та продовжено строк тримання під вартою до 09.01.2025 року включно, із визначенням розміру застави у межах 8 000 (вісім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 24 224 000 (двадцять чотири мільйони двісті двадцять чотири тисячі) гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4