Справа № 11-cc/824/7783/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 939/2977/24
19 грудня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року, -
за участю:
власника майна - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 12.11.2024 року задоволено клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024111120000227 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та накладено арешт на дров'яну деревину породи береза, вільха, сосна об'ємом 10м3, автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які були вилучені 08 листопада 2024 року в ході огляду місця події поблизу АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 12.11.2024 року в частині накладення арешту на автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та передати на відповідальне зберігання власнику вказаного майна - ОСОБА_6 з правом користування вказаним майном.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що він не був присутній в суді першої інстанції під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно, копію оскаржуваної ухвали він зміг отримати лише 18.11.2024 року.
Вказує, що в матеріалах справи № 939/2977/24 мається пояснення ОСОБА_6 від 08.11.2024 року, із якого вбачається, що він не має ніякого відношення до отримання деревини берези, вільхи, сосни об'ємом 10 м3, а лише був перевізником цієї деревини на прохання знайомого ОСОБА_8 , який попросив перевезти отримані в с. Забуяння Макарівського району дрова додому ОСОБА_9 , в с. Микуличі. Документи на цю деревину знаходяться у ОСОБА_10 .
Звертає апелянт увагу суду і на те, що арешт на автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 накладено передчасно та необґрунтовано, а тому, необхідно скасувати накладення арешту на них. Крім того, під час огляду місця події слідчим всі речові докази були докладно описані та сфотографовані, а тому ОСОБА_6 , як власник майна, не зможе якимось чином зашкодити слідству, отримавши вказане майно на відповідальне зберігання по місцю свого проживання.
В судове засідання прокурор не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час призначеного судового розгляду. Разом з тим направив клопотання, в якому просив проводити розгляд апеляційної скарги без його участі.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що власником майна ОСОБА_6 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 12.11.2024 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оскільки дана ухвала оскаржується тільки в частині, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних вимог апелянта, а щодо іншого майна на яке накладено арешт вказаною ухвалою, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту колегією суддів не вирішується.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що слідчим відділенням відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111120000227 від 08 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що 08 листопада 2024 року до чергової частини відділення поліції №2 (смт. Бородянка) Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від інспектора БПП в с. Чайки УПП в Київській області ОСОБА_11 про те, що 08 листопада 2024 року, в межах населеного пункту с. Микуличі Бучанського району Київської області по вул. Центральна, 4, виявлено транспортний засіб самоскид КАМАЗ 65115, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , який здійснював перевезення деревини породи береза, вільха, сосна об'ємом 10 м3, без відповідних дозвільних документів (ЄО 8534 від 08.11.2024)
Відповідно до ст. 233 КПК України, 08 листопада 2024 року, в період часу з 13 год. 30 хв. по 13 год. 58 хв. слідчим СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області проведено огляд загальнодоступної земельної ділянки, розташованої поблизу вул. Центральна, 4 в с. Микуличі Бучанського району Київської області, де знаходиться автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 кузов якого завантажений деревиною породи береза, вільха, сосна об'ємом 10 м3, під час якого виявлено та вилучено: дров'яна деревина породи береза, вільха, сосна об'ємом 10 м3, автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , яке запаковане до спецпакету №СRI1179579.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу право власності на автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано 22 травня 2009 року в ТСЦ 3247 РСЦ МВС в Київській області за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вилучені в ході огляду місця події дров'яна деревина породи береза, вільха, сосна об'ємом 10м3, автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , запаковане до спецпакету №СRI1179579, 08 листопада 2024 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024111120000227 від 08 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
11.11.2024 прокурор Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернулася до Бородянського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 12024111120000227 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, на дров'яну деревину породи береза, вільха, сосна об'ємом 10м3, автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які були вилучені 08 листопада 2024 року в ході огляду місця події поблизу вул. Центральна, 4 в с. Микуличі Бучанського району Київської області, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 12.11.2024 року вказане клопотання прокурора було задоволено у повному обсязі.
Проте, колегія суддів з таким висновком слідчого судді погодитись не може, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення: збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.
Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наданого до суду апеляційної інстанції, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111120000227 від 08 листопада 2024 року, здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Накладаючи арешт на транспортний засіб, а саме: автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які були вилучені 08 листопада 2024 року в ході огляду місця події поблизу АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, слідчий суддя не врахував негативні наслідки такого арешту.
Крім того, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вказане майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які зазначено у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що майно, на яке просив накласти арешт є предметом протиправної діяльності, об'єктом та знаряддям злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв'язку із чим постанова слідчого в частині визнання вищевказаного вилученого майна речовими доказами є формальною.
Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, прокурор, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.
Слід також звернути увагу, що вказаний транспортний засіб у встановленому порядку хоча і визнаний органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, однак така постанова на думку колегії судді є формальною, у зв'язку з чим в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч. 10 ст. 170 КПК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до остаточного висновку про те, що на вказаний стороною обвинувачення транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не може бути накладено арешт у вказаному кримінальному провадженні за наведених підстав. Не містить таких даних щодо обставин кримінального провадження і оскаржувана ухвала слідчого судді. Прокурором не було доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів, не вказано, у який спосіб та для з'ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе його використання.
Прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.
За положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вищевказане майно не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга власника майна ОСОБА_6 - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024111120000227 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України в частинні накладення арешту на автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які були вилучені 08 листопада 2024 року в ході огляду місця події поблизу АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024111120000227 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в частині накладення арешту на автомобіль КАМАЗ 65115 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які були вилучені 08 листопада 2024 року в ході огляду місця події поблизу АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_______________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4