справа №752/13545/21 головуючий у суді І інстанції Мазур Ю.Ю.
провадження № 22-з/824/1874/2024 суддя-доповідач у суді ІІ Інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
25 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справіза апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня2024 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про участь у вихованні дитини одного із батьків, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини,-
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про участь у вихованні дитини одного із батьків.
У липні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено ОСОБА_3 способи участі у вихованні та спілкуванні із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановивши їй наступний графік спілкування, виховання та проведення часу з донькою:- кожного ІІ та ІV тижня місяця з 9.00 години понеділка до 9.00 години наступного понеділка - донька проводить час з матір'ю, в тому числі за її місцем проживання, без присутності батька; - під час літніх канікул, щороку у парні роки з 9.00 години першого червня до 20.00 години шістнадцятого липня дитина проводить з матір'ю за її місцем проживання, у непарні роки - з 9.00 години сімнадцятого липня до 20.00 години тридцять першого серпня дитина проводить з матір'ю за її місцем проживання. Під час перебування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 матір ОСОБА_3 має право на необмежене спілкування з донькою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку враховуючи час навчання та відпочинку дитини. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року залишено без змін.
ОСОБА_1 17 грудня 2024 року подав заяву про роз'яснення судового рішення. Просить роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року щодо виконання вказаної постанови, з огляду на те, що дитина за рішенням суду проживає з ОСОБА_3 .
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, заслухавши думку ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5 колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Згідно із положеннями частини третьої статті 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі
№ 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі
№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні рішення.
Судове рішення, яке просить роз'яснити ОСОБА_1 , є постановою суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року.
На думку колегії суддів, постанова апеляційної суду від 11 грудня 2024 року, про роз'яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою, чіткою і зрозумілою, тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення.
Судове рішення апеляційної інстанції не підлягає примусовому виконанню, воно не допускає кілька варіантів тлумачення, у ньому викладені мотиви його ухвалення, наведено правовий висновок з посиланням на відповідні норми права, який не є незрозумілим, а тому відсутні підстави для його роз'яснення.
У даній справі Київський апеляційний суд переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, залишив його без змін, визнавши його відповідність вимогам матеріального і процесуального закону, тобто власного судового рішення по суті предмету спору не ухвалював, а відтак у суду апеляційної інстанції відсутні процесуальні підстави як для роз'яснення власної постанови, так і для роз'яснення рішення суду першої інстанції, про що фактично порушує питання заявник.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 25 грудня 2024 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.