справа №761/28471/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7482/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
19 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку частини шостої статті 193 КПК України відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000288 від 27 березня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в порядку частини шостої статті 193 КПК України.
Роз'яснено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав дві ідентичні за змістом та вимогами апеляційні скарги, які у даному випадку підлягають розгляду як одна.
В апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку частини шостої статті 193 КПК України відносно підозрюваного ОСОБА_8 без визначення розміру застави.
Уважає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме не досліджено обставини набуття статусу підозрюваного, обґрунтованості повідомлення про підозру та наявність ризиків, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що 18 жовтня 2024 року судове засідання відбулось без його участі та участі ОСОБА_8 , а захист останньому забезпечував захисник за призначенням - адвокат ОСОБА_10 , 01 листопада 2024 року адвокатом ОСОБА_7 укладено договір про надання правової допомоги з ОСОБА_8 та 06 листопада 2024 року на електронну адресу адвоката ОСОБА_7 надійшла копія оскаржуваної ухвали слідчого судді суду першої інстанції.
У мотивування скарги зазначає, що ОСОБА_8 ще 06 серпня 2022 року здійснив виїзд за межі території України через пункт пропуску «Порубне» (Чернівецька область) та не перебував на території України у червні 2024 року, що було достеменно відомо стороні обвинувачення.
Також посилається на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 та мобільний телефон НОМЕР_1 належить колишній дружині ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , з якою він розірвав шлюб 22 жовтня 2019 року; мобільний телефон НОМЕР_2 та електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 не використовувався ОСОБА_8 вже багато років; електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зазначена слідчим, не відповідає пошті ІНФОРМАЦІЯ_5, яка міститься на офіційному сайті його польської компанії за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ; повідомлення про підозру або повістки про виклик не було направлено за адресами, зазначеними на офіційному сайті польської компанії ОСОБА_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: «АДРЕСА_3 KRS НОМЕР_3 NIP НОМЕР_4 НОМЕР_5 (PL) ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Зауважує, що повістки та повідомлення у засобах масової інформації датовані після 20 червня 2024 року та жодного повідомлення або повістки про виклик ОСОБА_8 на 20 червня 2024 року для проведення процесуальної дії вручення повідомлення про підозру матеріали клопотання не містять.
Вказує, що оскільки у повідомленні про підозру ОСОБА_8 договір на поставку станкового обладнання був укладений між ТОВ «Ландшафт» та підприємством ОСОБА_8 у Республіці Польща «East European Pipeline Hub Ltd» 02 вересня 2021 року, а тому і кримінальну відповідальність за статтею 111-2 КК України (введено у квітні 2022 року) застосовувати до останнього безпідставно.
Уважає, що вказані стороною обвинувачення ризики в діях ОСОБА_8 є припущеннями, які не ґрунтуються на доказах, оскільки не враховано, що останній виїхав за межі України через військові дії за два роки до реєстрації цього кримінального провадження без мети ухилитися від відповідальності; всі свідки та учасники кримінального провадження вже допитані, а інші підозрювані - перебувають під вартою, стороною захисту готуються польські первинні господарські документи для долучення до матеріалів кримінального провадження, а знищити ті документи, що знаходяться в Україні, фізично неможливо.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно частини третьої статті 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 вирішувалось за його участі та участі його захисника ОСОБА_7 , у судовому засіданні 18 жовтня 2024 року захист підозрюваному забезпечував захисник за призначенням - адвокат ОСОБА_10 .
Як зазначає адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, 01 листопада 2024 року адвокатом ОСОБА_7 укладено договір про надання правової допомоги з ОСОБА_8 та 06 листопада 2024 року на електронну адресу адвоката ОСОБА_7 надійшла копія оскаржуваної ухвали слідчого судді суду першої інстанції.
З апеляційною скаргою захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 звернувся 11 листопада 2024 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи адвоката про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, уважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000288 від 27 березня 2024 року, за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, достеменно розуміючи, що інтегрований металургійний холдинг, до складу якого входить ТОВ «Загорський трубний завод» (ОДРН 1087746455719, Російська Федерація) та АТ «Уральська Сталь» (ОДРН: 1055607061498, зареєстроване за адресою: Російська Федерація) є постачальником продукції в 160 державних контрактах РФ, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в результаті чого буде завдана шкода основам національної безпеки України, використовуючи схему так званого перерваного транзиту, метою якого є документальне приховання фактичного отримувача товару, забезпечив експорт обладнання ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», зокрема, стану трубопрокатного агрегату-80 (ТПА-80) із технічною документацією та комплектуючими, стану для виготовлення насосно-компресорних труб (НКТ), а також вертикального одношпиндельного муфтонарізного верстату EMAG тип VSC 400 з території України до Російської Федерації, яке у свою чергу використовуються представниками держави-агресора для виготовлення безшовних труб та насосно-компресорних труб, які є товарами подвійного призначення, тим самим вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
20 червня 2024 року у зазначеному кримінальному провадженні слідчий 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), скоєних громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою.
Зазначене повідомлення ОСОБА_8 та повістки про його виклик опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуск від 21 червня 2024 року №126.
Також, повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_8 та повістки про його виклик у статусі підозрюваного 20 червня 2024 року вручено керівнику ОСББ «Статус» ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_4.
Окрім того, повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_8 , повістки про його виклик у статусі підозрюваного, а також пам'ятка про права та обов'язки скеровані за номерами мобільного телефону: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідно до відповіді на доручення, отриманої від 5 управління Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму ДЗНД СБ України №8/5/2-5799 від 17 липня 2024 року, громадянин України ОСОБА_8 06 серпня 2022 року здійснив виїзд за межі території України через пункт пропуску «Порубне» (Чернівецька область) та станом на 17 липня 2024 року на територію України не повертався.
Постановою старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 від 22 липня 2024 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року у справі №761/32898/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000288 від 27 березня 2024 року до 6 (шести) місяців, тобто до 20 грудня 2024 року.
06 серпня 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку частини шостої статті 193 КПК України відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 27 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000288.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в порядку частини шостої статті 193 КПК України.
Роз'яснено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно пункту 9 частини другої статті 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом частин першої, шостої статті 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до пункту «с» частини першої статті 5 Конвенції законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_8 у порядку частини шостої статті 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
На підставі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів установила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, відсутність його за місцем реєстрації та місцем свого проживання, у зв'язку з чим останній був оголошений у державний, міждержавний та міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яких він підозрюється, оскільки досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі (розшукові) дії, а також те, що на цей час вторгнення Російської Федерації на територію України продовжується.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки при розгляді клопотання, поданого у порядку частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Крім того, слідчим суддею враховано, що згідно наявних у матеріалах судового провадження відомостей, ОСОБА_8 06 серпня 2022 року виїхав за межі України, на територію України не повертався та місцезнаходження останнього на даний час не відоме, у зв'язку з чим 22 липня 2024 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
З наведеного убачається, що слідчим суддею при розгляді клопотання у порядку частини шостої статті 193 КПК України, враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю та конкретними ознаками інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину є безпідставними.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Посилання захисника підозрюваного в апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах справи достатніх даних на підтвердження дотримання порядку повідомлення ОСОБА_8 про підозру є надуманими.
Згідно частини першої статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру згідно вимог частини першої статті 278 КПК України вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення, передбачено статтею 135 КПК України, згідно частини першої якої, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як убачається з матеріалів судового провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_8 та повістки про його виклик опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуск від 21 червня 2024 року №126.
Також, повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_8 та повістки про його виклик у статусі підозрюваного 20 червня 2024 року вручено керівнику ОСББ «Статус» ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_4.
Окрім того, повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_8 , повістки про його виклик у статусі підозрюваного, а також пам'ятка про права та обов'язки скеровані за номерами мобільного телефону: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Самого факту виїзду ОСОБА_8 за межі України 06 серпня 2022 року не є достатнім для висновків про те, що він змінив своє місце проживання, згідно із законодавством України, а також про те, що повідомлення про підозру та виклики до слідчого ОСОБА_8 мало бути направлено виключно у спосіб, передбачений частиною сьомою статті 135 КПК.
Таким чином, органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого шляхом направлення повідомлення про підозру, повісток про виклик ОСОБА_8 для допиту в якості підозрюваного всіма можливими способами, у зв'язку з чим ОСОБА_8 у повній відповідності до частини першої статті 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування дотримано вимоги статей 135, 278 КПК України та вжито відповідних заходів для повідомлення ОСОБА_8 про підозру у кримінальному провадженні №22024000000000288 від 27 березня 2024 року у спосіб, передбачений КПК України, для вручення повідомлень, а тому посилання апелянта у цій частині є необґрунтованими.
Порушень органом досудового розслідування встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_8 у розшук, у тому числі міжнародний розшук, колегією суддів не встановлено.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують та не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_3