04 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу керівника першого відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року у справі № 761/37197/24 (провадження № 1-кс/761/24758/2024).
Таке рішення слідчий суддя мотивувала тим, що ухвала слідчого судді від 16 жовтня 2024 року викладена у відповідності до вимог ст. 372 КПК України, з посиланням на норми чинного процесуального закону, і резолютивна частина ухвали, постановленої у справі № 761/37197/24 (провадження № 1-кс/761/24758/2024) за результатом розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 18 вересня 2024 року, викладена чіткими зрозумілими реченнями в однозначній формі, без наявності підстав для її подвійного сприйняття, із зазначенням уповноваженої особи органу досудового розслідування, який зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а доводи слідчого щодо роз'яснення змісту ухвали слідчого судді від 16 жовтня 2024 року фактично зводяться до роз'яснення порядку виконання ухвали, однак вказана обставина не є підставою для роз'яснення судового рішення, оскільки ухвала слідчого судді від 16 жовтня 2024 року викладена у зрозумілій формі і _________________________________________
Справа №11-сс/824/7676/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Категорія: ст. 380 КПК України Доповідач ОСОБА_1
не потребує роз'яснення, оскільки не викликає труднощів при її виконанні, а тому прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року.
В апеляційній скарзі керівник першого відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та зобов'язати слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва роз'яснити судове рішення - ухвалу слідчого судді ОСОБА_9 від 16 жовтня 2024 року у справі № 761/37197/24 та порядок її виконання.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 26 вересня 2024 року за вх. № 3181зкп надійшла заява від 18 вересня 2024 року координатора юридичного видання «Конфлікти і Закони» ОСОБА_8 щодо порушень антикорупційного законодавства прокурором відділу Офісу Генерального прокурора, яка листом від 03 жовтня 2024 року № 3181зкп/10-2-02-01-12669/24 скерована до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора для організації розгляду в межах компетенції.
Таким чином, Державне бюро розслідувань не розглядало вказану заяву по суті, а скерувало її за належністю, і вже працівники Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора повинні розглянути вищевказану заяву по суті й в порядку ст. 214 КПК України, чи вжити інших заходів реагування на можливі порушення антикорупційного законодавства.
Разом з тим, слідчий суддя не взяв до уваги ці обставини та ухвалив рішення, яким задоволено скаргу та зобов'язано уповноважену особу ДБР внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою, у зв'язку з чим орган досудового розслідування просив роз'яснити порядок виконання ухвали слідчого судді, але у задоволенні такої заяви було безпідставно відмовлено.
Вважає, що для належного виконання ухвали слідчого судді та дотримання норм кримінально-процесуального законодавства, слідчий суддя повинен роз'яснити вказане судове рішення з урахування вищезазначених обставин.
Роз'яснення судового рішення є по суті одним із способів усунення його недоліків. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладені помилки під час застосування закону при прийнятті судового рішення, залишення поза увагою нерозгляд по суті звернення з боку ДБР, а передання його до іншого органу, ухвала слідчого судді від 14 листопада 2024 року є явно незаконною, а відтак підлягає безумовному скасуванню.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що представникДБР був присутній під час розгляду слідчим суддею заяви про роз'яснення, але останнім при виході із нарадчої кімнати не було оголошено прийняте рішення, а натомість, направлене на адресу ДБР тільки 21 листопада 2024 року.
Будучи повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, учасники провадження в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили і ніяких клопотань про відкладення розгляду не подавали, при цьому в апеляційній скарзі керівник відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 висловив прохання про її розгляд без його участі, а тому, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Пропущений строк, згідно положень ст. 399 КПК України, підлягає поновленню, якщо суд апеляційної інстанції, за заявою особи, знайде підстави для цього.
На ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року керівником відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу 21 листопада 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Враховуючи ті обставини, що копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року була направлена на адресу Державного бюро розслідувань 21 листопада 2024 року, а надані суду матеріали не містять відомостей про те, що уповноважені особи Державного бюро розслідувань могли дізнатися про результат розгляду їх заяви про роз'яснення судового рішення раніше ніж 21 листопада 2024 року, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Що стосується апеляційних вимог керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , то колегія суддів враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Зрозумілість рішення полягає у тому, що воно є допустимим для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності іншого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінювати форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє у роз'ясненні рішення. При цьому у ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
З матеріалів провадження вбачається, що до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 звернулася зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 18 вересня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року вказану скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 задоволено та зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали слідчого судді, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене в заяві ОСОБА_8 від 18 вересня 2024 року, яку було отримано відповідною посадовою особою органу досудового розслідування 26 вересня 2024 року відповідно, розпочати розслідування та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
23 жовтня 2024 року керівник відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді із заявою в порядку ст. 380 КПК України, в якій просив роз'яснити порядок виконання ухвали слідчого судді від 16 жовтня 2024 року з урахуванням того, що уповноважені особи не розглядали по суті заяву від 18 вересня 2024 року координатора юридичного видання «Конфлікти і Закони» ОСОБА_8 щодо порушень антикорупційного законодавства прокурором відділу Офісу Генерального прокурора, а скерували її до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора для організації розгляду в межах компетенції, останні з яких вже забезпечують її розгляд по суті й прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 про роз'яснення судового рішення від 16 жовтня 2024 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивувала тим, що з тексту ухвали слідчого судді від 16 жовтня 2024 року, вбачається, що її викладено у відповідності до вимог ст. 372 КПК України, з посиланням на норми чинного процесуального закону і резолютивна частина ухвали, постановленої у справі № 761/37197/24 (провадження № 1-кс/761/24758/2024) за результатом розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 18 вересня 2024 року, викладена чіткими зрозумілими реченнями в однозначній формі, без наявності підстав для її подвійного сприйняття, із зазначенням уповноваженої особи органу досудового розслідування, який зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із зазначеним рішенням погоджується й колегія суддів, оскільки ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року, постановлена за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, є зрозумілою, однозначною і такою, що виключає її подвійне тлумачення, в тому числі і щодо її виконання, а отже, підстав для її роз'яснення не має.
Доводи апеляційної скарги керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , як і мотиви його заяви про роз'яснення судового рішення, колегією суддів до уваги не приймаються з тих підстав, що вони в цілому зводяться до необхідності роз'яснення саме способу виконання судового рішення, а не його змісту, виходячи з ряду обставин, які, на його думку, не були враховані під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , зокрема того, що уповноважені особи ДБР не розглядали по суті заяву від 18 вересня 2024 року координатора юридичного видання «Конфлікти і Закони» ОСОБА_8 щодо порушень антикорупційного законодавства прокурором відділу Офісу Генерального прокурора, а скерували її до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора для організації розгляду в межах компетенції, останні з яких вже забезпечують її розгляд по суті й прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, - що свідчить про намагання керівника органу досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб оскаржити ухвалу від 16 жовтня 2024 року та змінити її зміст, що суперечить приписам ст. 380 КПК України.
До того ж, як встановлено вище, зміст ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року є однозначним і зрозумілим, в тому числі і в частині, що стосується її виконання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді від 14 листопада 2024 року про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, як про це йдеться в апеляційній скарзі керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , тому залишає ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
поновити керівнику відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року у справі № 761/37197/24 (провадження № 1-кс/761/24758/2024), - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ ____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3