25 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/3386/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Боднар Павло Васильович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 02 травня 2024 року №7684/6/24-13-24-09;
зобов'язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області відновити з 01 січня 2024 року відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що категорично не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Посилалась на те, що перевірка суб'єкта підприємницької діяльності-платника єдиного податку, на предмет дотримання ним вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не може бути предметом камеральних перевірок, а може проводитись в рамках проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків у відповідності до норм Податкового кодексу України.
Окрім цього, позивач посилався на невідповідність результатів камеральної перевірки фактичним обставинам справи, зокрема вказувала, що 10.11.2021 між нею (суборендодавець) та ТОВ "Лізинг фармація" (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №10/11-21С. 01.11.2023 між ТОВ "Лізинг Фармація" та нею було укладено Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №1. Відповідно до умов вказаного Договору позики, ФОП ОСОБА_1 отримала від ТОВ "Лізинг Фармація" позику у розмірі 50000,00 грн двома траншами: 1-й - у розмірі 25000,00 грн. - до 30.11.2023; 2-й - у розмірі 25000,00 грн - до 31.12.2023. Позика є безпроцентною. Термін повернення позики - не пізніше 10.04.2024.
Позивач наголошував на тому, що вказану суму позики вона отримала від ТОВ "Лізинг Фармація" двома траншами: 1-й - у розмірі 25000,00 грн - 10.11.2023; 2-й - у розмірі 25000,00 грн - 08.12.2023, що підтверджується платіжними інструкціями від 10.11.2023 та від 08.12.2023.
Однак, як зазначав позивач, перераховуючи їй дані грошові кошти, працівники бухгалтерії ТОВ "Лізинг Фармація" помилково вказали у платіжних інструкціях від 10.11.2023 та від 08.12.2023 в якості призначення платежу наступну інформацію: "Оренда приміщення за листопад /грудень 2023 року, зг. дог. 10/11-21 С от 10.11.2021 г.".
Внаслідок цього, її бухгалтер помилково включила в її дохід вище вказану суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 50000,00 грн та відобразила дані відомості у звітній податковій декларації ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік. Проте, виявивши у платіжних інструкціях, в частині призначення платежу, помилки бухгалтери ТОВ "Лізинг Фармація" відповідним листом повідомили про це її.
Зазначала, що 03.04.2024 вона повернула ТОВ "Лізинг Фармація" поворотну фінансову допомогу у розмірі 50000,00 грн 04.04.2024 позивачем подано відповідачу уточнену податкову декларацію, а 05.04.2024 отримано від відповідача акт перевірки.
Позивач посилалась на те, що 17.04.2024 нею було направлено на адресу відповідача письмові заперечення на Акт про результати камеральної перевірки із викладенням вище перелічених аргументів.
З огляду на викладене позивач вважає, що відповідачем порушено умови та порядок прийняття оскаржуваного рішення та незаконно виключено з реєстру платників єдиного податку, а тому, на думку позивача, рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 02.08.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якій посилався на те, що п. 291.4 ст. 291 ПК України встановлено, що обсяг доходу для платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в 2023 році він становив 7818900,00 грн. Водночас, відповідно до п. п. 9 1.4.3 Підрозділу 8 "Перехідні положення" ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п.291.4 ст.291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Вказував, що п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, у випадках та в строки, зокрема: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів)), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Відповідач наголошував на тому, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом (ч. 3 п. 293.8 ст. 293.8 Кодексу).
Звертав увагу суду на те, що ФОП ОСОБА_1 з 01.08.2023 перебуває на 3 групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 5% доходу, максимальний розмір доходу, платника єдиного податку 3 групи за серпень - грудень 2023 року становить 3257875 грн. (7818900 грн. :12*5).
Вказував, що за результатами перевірки встановлено, що за 4 квартали 2023 року згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (для третьої групи - квартал, місяць №9373257690 від 16.01.2024, ФОП ОСОБА_1 задекларовано обсягу доходу у розмірі, що перевищує суму, визначену в підпункті 91,4.1 пп.91.4 п.91 підрозділ 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме задекларований обсяг доходу, згідно декларації платника єдиного податку 3 групи за 4 квартали 2023 року 3298826,99 грн, тобто перевищення на 40951,99 грн.
У зв'язку з цим, прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Щодо посилань позивача на невідповідність матеріалів камеральної перевірки фактичним обставинам справи, відповідач зазначав, що лист, яким ТОВ "Лізинг Фармація" повідомило позивача про те, що в платіжних дорученнях "призначення" слід вважати "надання фінансово допомоги", без нумерації та без дати реєстрації.
При цьому, зазначав, що платником не надано банківську виписку по розрахунковому рахунку, де було б вказано призначення платежу, який надходив від ТОВ "Лізинг Фармація".
Відповідач зазначав, що позивачем не надано оригінали документів, які підтверджують достовірності зазначених відомостей, а також встановлено, що згідно відомостей ЦБД за 2023 рік ФОП ОСОБА_1 від ТОВ "Лізинг Фармація" щомісяця нараховувались та перераховувались суми по 157 ознаці.
Вказував, що відомості щодо наданої поворотної фінансової допомоги ТОВ "Лізинг Фармація" відображено в уточнюючому розрахунку 4 ДФ за 4 квартал 2023 05.04.2024, після отримання ФОП ОСОБА_1 акта про результати камеральної перевірки щодо порушених платником єдиного податку вимог перебування спрощеній системі оподаткування №3578/5/24-13-24-09 від 02.04.2024.
З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 14.11.2024 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Боднар Павло Васильович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення адміністративного, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
На підставі п. 299.16 ст. 299 ПК України, Кельменецьким відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку фізичної особи-підприємця платника єдиного податку ОСОБА_1 щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування.
За результатами камеральної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 02.04.2024 №3578/ж5/24-13-24-09.
Перевіркою встановлено, що платником єдиного податку порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: встановлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до п.п.9-1.43 п.п.9-1.4 п.9-1 підрозд. 8 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення, за які передбачено анулювання відповідно: п.п.9-1.43 п.п.9-1.4 п.9-1 підрозд. 8 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України (а.с. 45).
Листом від 02.04.2024 №5778/6/24-13-24-09 Головне управління ДПС у Чернівецькій області повідомило позивача про надсилання на її адресу акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 02.04.2024 №3578/ж5/24-13-24-09 (а.с.46).
Не погоджуючись з актом про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 02.04.2024 №3578/ж5/24-13-24-09, 17.04.2024 позивачем подано до відповідача заперечення на акт камеральної перевірки.
До вказаного заперечення, позивачем додано копію акта податкової перевірки від 02.04.2024 №3578/ж5/24-13-24-09; копію договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги №1 від 01.11.2023; копію повідомлення про надсилання матеріалів ДПС від 02.04.2024 вих. 5778/6/24-13-24-09; копію повідомлення ТОВ "Лізинг Фармація"; копію платіжного доручення №65 від 03.04.2024 (а.с. 47-48).
Листом від 18.04.2024 №6794/6/24-13 Головне управління ДПС у Чернівецькій області повідомило позивача про те, що розгляд його заперечення від 17.04.2024 відбудеться 24.04.2024 о 11:00 год. в приміщенні Головного управління ДПС у Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, громадська приймальня (а.с. 51 на звороті).
Листом від 26.04.2026 №7378/6/24-13-24-04 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області повідомлено позивача про те, що порушення, викладені в акті про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування є обґрунтованими та таким, що відповідають вимогам податкового законодавства (а.с. 20-21).
02.05.2024 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №7684/6/34-13-24-09.
Підставою для анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку є перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році) (абз.3 п.п.299.10 ст.299 та абз. 1, 2, 3 п.298.2 ст.298 ПК України (а.с. 22).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно із п.291.4 ст.291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
Відповідно до пп.3 п.291.4 ст.291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно із положеннями Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6 700 грн.
Відповідно до абз.2 п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п.202.1 ст.202 цього Кодексу).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст.294 ПК України).
Абзацом першим пункту 299.1 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;
10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Як випливає з матеріалів цієї справи, у спірному рішенні відповідачем як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено абз.1 п.299.11 ст.299 ПК України.
Абзацом 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України обумовлено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Водночас, приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, як платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.
За результатами камеральної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 02.04.2024 №3578/ж5/24-13-24-09.
Перевіркою встановлено, що платником єдиного податку порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: встановлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до п.п.9-1.43 п.п.9-1.4 п.9-1 підрозд. 8 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 02.05.2024 №7684/6/24-13-24-09 було прийняте на підставі акту камеральної перевірки про наявність підстав анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Суд зазначає, що згідно із п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним пп.41.1.2 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
З аналізу наведених положень ПК України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, яка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Вказане свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а отже, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
З наведеного слідує, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.76 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Наслідки проведених перевірок відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Згідно з п.86.2. ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 40 Кодексу.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому пп.78.1.5 п.78.1 статті 78 ПК України), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а та від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16.
Надалі вказаний висновок неодноразово підтверджувався, зокрема постановою Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19, в якій зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом; при цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, з огляду на наведене, суд зазначає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів.
Проте, належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав.
Тому, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.
Оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавство, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 02.05.2024 №7684/6/24-13-24-09 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зауважує та звертає увагу на те, що суд не надає правову оцінку підставі для анулювання реєстрації, як платника єдиного податку, оскільки відповідачем порушено процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку-фізичної особи, що є основною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління ДПС у Чернівецькій області відновити з 01 січня 2024 року відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.п. 299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2024.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність оскаржуваного у даній справі рішення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн.
Зважаючи викладене вище, судовий збір в сумі 6056,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Боднар Павло Васильович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 02 травня 2024 року №7684/6/24-13-24-09.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області відновити з 01 січня 2024 року відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6056,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Представник позивача - адвокат Боднар Павло Васильович (58013, вул. Головна, 122-А, м. Чернівці, РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58022, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя В.О. Григораш