25 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/76/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Вижницької міської ради про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльність та встановлення відсутності повноважень, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (позивач) до Вижницької міської ради (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним рішення 27 ceciї VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій";
визнати діяльність Вижницької міської ради щодо прийняття рішення 27 ceciї VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій" протиправним;
встановити відсутність повноважень Вижницької міської ради на прийняття рішення 27 ceciї VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій".
Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення, згідно якого здійснювався видобуток піщано-гравійної суміші загальнодержавного значення, в обхід отримання спеціального дозволу на користування надрами, з порушеннями вимог статей 16,19,23 та 24 Кодексу України про надра.
Ухвалою суду від 25.01.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що вибірка ґрунту (гравійно-піщана суміш), яка відбувалась на відведеній території старостинського округу с. Чорногузи по вул. Сонячна, проводилась виключно в інтересах жителів (громадян) вказаного населеного пункту з метою проведення ремонтних та відновлювальних робіт на дорогах для засипки вибитих ям й вирівнювання дорожнього полотна, запобігання настання дорожньо-транспортних пригод, збереження життя та здоров'я громадян які проживають на території старостинського округу с. Чорногузи. Вибраний ґрунт (гравійно-піщана суміш) не використовувався в будь яких інших цілях, не проводилась його реалізація чи продаж комерційним структурам з метою отримання прибутку, весь видобутий ґрунт був використаний на покращення умов проживання та соціально-побутового стану інфраструктури для місцевих жителів, які є громадянами України й власниками надр, як передбачає діюче законодавство.
Разом з цим, відповідач звертав увагу на те, що рішенням 33 сесії VIII скликання Вижницької міської ради № 251-33/23 від 22 листопада 2023 року "Про одноразову вибірку корисних копалин місцевого значення для господарських і побутових потреб громади на території села Чорногузи" Вижницька міська рада вирішила припинити здійснення вибору корисних копалин місцевого значення на території с. Чорногузи по вул. Сонячній Вижницького району Чернівецької області з 10 грудня 2023 року, тобто вибірка корисних копалин місцевого значення була припинена.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 19.02.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, - відмовлено.
Зважаючи на відсутність інших клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд продовжив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
27 ceciєю VІII скликання Вижницької міської ради прийнято рішення №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій" (а.с. 22), яким погоджено вибір земельної ділянки для одноразової вибірки гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб, глибиною розробки до 2 (двох) метрів, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області.
Окрім цього, вирішено звернутись до Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА (ОДА) з запитом щодо одноразового вибору гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб та про погодження місця розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області з необхідним пакетом документів.
Визначено, на пленарному засіданні сесії Вижницької міської ради розглянути матеріали з Управління екології та природніх ресурсів Чернівецької ОВА (ОДА), за результати розгляду запиту.
Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань сільськогосподарського виробництва, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.
Як вбачається з матеріалів справи, окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023266110000017 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, досудове розслідування у якому проводиться СВ Вижницького РВП ГУ НП в Чернівецькій області за фактом того, що службові особи Вижницької міської ради, зловживаючи службовим становищем, підготували та подали на розгляд сесії міської ради документацію для прийняття рішення на погодження вибору земельної ділянки для одноразової вибірки гравійно-піщаної суміші в с. Чорногузи, Вижницького району по вул. Сонячна, орієнтовною площею 0,60 га, в обхід отримання спеціального дозволу.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено огляд місця події - земельної ділянки для вибірки піщано-гравійної суміші, під час якої відібрані зразки ґрунту для проведення експертизи.
Згідно висновку експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 22.09.2023 №СЕ-19/126-23/7899-ФХД надані зразки ґрунту, які згідно постанови про призначення судової експертизи були вилучені 30.08.2023 під час проведення ОМП в спеціальному сейф пакеті НПУ із серійним номером PSP 2172620 із місця вибірки суміші в с. Чорногузи по вул. Сонячній, Вижницького району, є слабо карбонатним піщаним ґрунтом, тобто піщано-гравійною сумішшю з кількісним вмістом гравію - 42,26 % (а.с. 15-18).
03.10.2023 Вижницька окружна прокуратура зверталась до Державної служби геології та надр України з листом №50-104-2581вих-23, в якому просила надати до окружної прокуратури відомості про отримані спеціальні дозволи на користування надрами Вижницькою міською радою (а.с. 23).
Листом від 10.10.2023 №6000/03-4/2-23 Державною службою геології та надр України повідомлено Вижницьку окружну прокуратуру про те, що відповідно до відомостей введених до бази даних виданих дозволів, інформація щодо наявності спеціальних дозволів на користування надрами у Вижницької міської ради відсутня (а.с. 24).
Листами №50-104-2905вих-23 від 09.11.2023 та №50-104-258вих-23 від 04.10.2023 Вижницькою окружною прокуратурою повідомлено Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та з'ясовано питання щодо реалізації наданих законом повноважень у сфері надрокористування, проведених та запланованих перевірок, намірів на відповідне реагування на порушення природоохоронного законодавства (а.с. 25, 28-29).
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу за результатом розгляду листа Вижницької окружної прокуратури №50-104-258вих-23 від 04.10.2023, листом від 10.10.2023 повідомлено окружну прокуратуру, що заходи державного нагляду за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Вижницькою міською радою не проводила перевірки, висвітлені у листі, та не здійснювала заходи в судовому порядку щодо зобов'язання Вижницьку міську раду Вижницького району Чернівецької області скасувати рішення 27 ceciї VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій".
Поряд з цим, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу повідомлено окружну прокуратуру про те, що, у разі наявності підстав, інспекція не заперечує проти здійснення прокуратурою заходів представницького характеру в інтересах держави в особі Інспекції з питань визнання в судовому порядку зобов'язання Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області скасувати рішення 27 ceciї VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій" (а.с 27).
У зв'язку з цим, керівник Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області звернувся до суду із цим позовом.
Окрім цього, судом встановлено, що рішенням 33 сесії VIII скликання Вижницької міської ради №251-33/23 від 22.11.2023 "Про одноразову вибірку корисних копалин місцевого значення для господарських і побутових потреб громади на території села Чорногузи" Вижницька міська рада вирішила припинити здійснення вибору корисних копалин місцевого значення на території с. Чорногузи по вул. Сонячній Вижницького району Чернівецької області з 10 грудня 2023 року, тобто вибірка корисних копалин місцевого значення була припинена.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
З цього приводу у рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 4 цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Зі змісту наведеної норми Закону вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
Таке "нездійснення захисту" полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Водночас, "здійснення захисту неналежним чином" полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Проте "неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у ст. 23 Законі України "Про прокуратуру".
Відтак, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.014.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18, від 04.11.2022 у справі №420/18905/21, від 01.12.2022 у справі №360/4969/21 та від 14.02.2023 у справі №580/1374/22.
Так, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України та Закон №1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави.
Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила ч.3 ст.53 КАС України та ч.1 ст.24 Закону № 1697-VII.
Аналогічний висновок сформовано в постанові судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №580/8729/21.
У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Обґрунтовуючи позовну заяву, керівник Вижницької окружної прокуратури вказував на те, що у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення на території старостинського округу с. Чорногузи по вул. Сонячна здійснювався видобуток піщано-гравійної суміші загальнодержавного значення, в обхід отримання спеціального дозволу на користування надрами. В той же час, Державна екологічна інспекція Карпатського округу, до повноважень якої віднесено контроль за використанням та охороною довкілля, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля не здійснює заходів на захист державних інтересів, зокрема щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про неналежне виконання своїх повноважень.
Таким чином, як зазначено у позовній заяві, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку є пасивна поведінка Державної екологічної інспекції Карпатського округу, а саме її бездіяльність.
Щодо доводів керівника Вижницької окружної прокуратури щодо порушення Вижницькою міською радою вимог ст. 16, 19, 23 та 24 Кодексу України про надра, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Згідно ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Відповідно до ст. 2 Кодексу України про надра завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Відповідно до ст. 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, законами України "Про адміністративну процедуру", "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
Частиною 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
Згідно ч. 1 ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра надра надаються у користування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ).
Згідно ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів). Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Часиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра визначено, що право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
В свою чергу, відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов'язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.
Статтею 1 Закону України "Про охорону земель" від 09.06.2003 №962-IV визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Як встановлено судом, 27 ceciєю VІII скликання Вижницької міської ради прийнято рішення №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій", згідно якого вирішено:
1. Погодити вибір земельної ділянки для одноразової вибірки гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб, глибиною розробки до 2 (двох) метрів, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області.
2. Звернутись до Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА (ОДА) з запитом щодо одноразового вибору гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб та про погодження місця розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області з необхідним пакетом документів.
3. На пленарному засіданні сесії Вижницької міської ради розглянути матеріали з Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА (ОДА), за результати розгляду запиту.
4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань сільськогосподарського виробництва, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення керівник Вижницької окружної прокуратури посилався на те, що згідно вказаного рішення на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області здійснювався видобуток піщано-гравійної суміші загальнодержавного значення, в обхід отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що таким лише погоджено вибір земельної ділянки для одноразової вибірки гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб, глибиною розробки до 2 (двох) метрів, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області, та рекомендовано звернутись до Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА (ОДА) з запитом щодо одноразового вибору гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб та про погодження місця розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області з необхідним пакетом документів, а також вирішено на пленарному засіданні сесії Вижницької міської ради розглянути матеріали з Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА (ОДА), за результати розгляду запиту.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу керівника Вижницької окружної прокуратури та те, що оскаржуваним рішенням Вижницькою міською радою жодного дозволу на одноразову вибірку гравійно-піщаної суміші місцевого чи загальнодержавного значення для власних господарських і побутових потреб не надано, на що помилково посилається керівник окружної прокуратури звертаючись до суду з цим позовом.
Відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про припинення дії такого дозволу.
При цьому, суд наголошує на тому, що прийняттю того чи іншого рішення передує ряд необхідних процедур, які передбачені нормам чинного законодавства.
Так, як слідує з матеріалів справи, та доводів представника відповідача, приймаючи оскаржуване рішення, відповідно до рекомендацій постійної комісії з питань сільськогосподарського виробництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, 16.03.2023 комісією з числа працівників апарату Вижницької міської ради та депутатів Вижницької міської ради було проведено обстеження земельної ділянки по вул. Сонячній в с. Чорногузи, про що свідчить Акт обстеження земельної ділянки від 16.03.2023.
В подальшому питання щодо погодження вибору земельної ділянки для одноразової вибірки гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб, глибиною розробки до 2 (двох) метрів, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи по вул. Сонячній Вижницького району Чернівецької області було винесено на розгляд постійної комісії з питань сільськогосподарського виробництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Вижницької міської ради, як профільної комісії, до компетенції якої, відповідно до регламенту входить розгляд земельних питань.
Після розгляду на профільній комісії, дане питання вносилось на погодження Погоджувальної ради.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, перш-ніж приймати оскаржуване рішення, такий проект рішення був погоджений та рекомендований до розгляду на засіданні сесії Вижницької міської ради, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно п. 34 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що Вижницька міська рада приймаючи рішення №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій" за результатами розгляду клопотання старости с. Чорногузи Вижницької міської ради №113 від 07.03.2023 про надання дозволу на одноразову вибірку гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб глибиною розробки до 2 (двох) метрів, на території старостинського округу с. Чорногузи, вулю Сонячна, орієнтовною площею 0,60 га не порушила вимог чинного законодавства.
Окрім цього, суд зазначає, що клопотання старости с. Чорногузи Вижницької міської ради №113 від 07.03.2023 про надання дозволу на одноразову вибірку гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб глибиною розробки до 2 (двох) метрів, на території старостинського округу с. Чорногузи, вул. Сонячна, орієнтовною площею 0,60 га не можна співвідносити із змістом оскаржуваного рішення, та відповідно, автоматично вважати його таким, яким надано такий дозвіл.
Суд наголошує на тому, що оскаржуваним рішенням 27 ceciї VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій" лише погоджено вибір земельної ділянки для одноразової вибірки гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб, глибиною розробки до 2 (двох) метрів, орієнтовною площею 0,60 га на території с. Чорногузи, вул. Сонячна, Вижницького району Чернівецької області, і таким рішенням не було надано дозволу на одноразову вибірку гравійно-піщаної суміші.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що таке рішення не породжує жодних негативних наслідків, які б могли завдати шкоди природному середовищу, суспільним інтересам громадян та державі в цілому.
Таким чином, суд вважає, що керівник Вижницької окружної прокуратури дійшов помилкового висновку про те, що рішення 27 ceciєю VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій" є рішенням про надання дозволу на одноразову вибірку гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб.
У зв'язку з цим суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно та з посиланням на відповідні норми права, визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99).
Проте, з огляду на викладене, керівником Вижницької окружної прокуратури не обґрунтовано як саме оскаржуване рішення №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій" порушує інтереси держави.
Поряд з цим суд також зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, рішенням 33 сесії VIII скликання Вижницької міської ради № 251-33/23 від 22 листопада 2023 року "Про одноразову вибірку корисних копалин місцевого значення для господарських і побутових потреб громади на території села Чорногузи" Вижницька міська рада вирішила враховуючи сезонність здійснення робіт по вибору корисних копалин та ремонтних, будівельних робіт, припинити здійснення вибору корисних копалин місцевого значення на території с. Чорногузи по вул. Сонячній Вижницького району Чернівецької області з 10 грудня 2023 року.
Отже, вибірка корисних копалин місцевого значення для господарських і побутових потреб громади на території села Чорногузи з 10.12.2023 припинена, тобто до звернення до суду з даним позовом керівника окружної прокуратури (03.01.2024).
Таким чином, фактичне припинення вибірки корисних копалин місцевого значення на території с. Чорногузи по вул. Сонячній Вижницького району Чернівецької області виключає наявність спірних відносин.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що керівник Вижницької окружної прокуратури звернувся до суду з даним позовом вже після того, як вибірка корисних копалин місцевого значення на території с. Чорногузи по вул. Сонячній Вижницького району Чернівецької області була припинена рішенням 33 сесії VIII скликання Вижницької міської ради № 251-33/23 від 22 листопада 2023 року "Про одноразову вибірку корисних копалин місцевого значення для господарських і побутових потреб громади на території села Чорногузи".
Відтак суд зазначає, що вимога про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування, яке не є рішенням про надання дозволу на одноразову вибірку гравійно-піщаної суміші місцевого значення для власних господарських і побутових потреб, є неефективним способом захисту інтересів держави.
Враховуючи наведене суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправним рішення 27 ceciї VІII скликання Вижницької міської ради №62/4-27/23 від 22.03.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань установ та організацій".
Враховуючи встановлені обставини справи, надаючи оцінку доводам учасників справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення й інших заявлених у даній справі позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Вижницької міської ради про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльність та встановлення відсутності повноважень, - відмовити.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Прокуратура - керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук Олександр Іванович (вул. Гагаріна, 3-А, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 02910120);
Позивач - Державна екологічна інспекція Карпатського округу (вул. Ак. Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 42702233);
Відповідач - Вижницька міська рада (вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04062096).
Суддя В.О. Григораш