Номер провадження 1-кп/754/694/24
Справа№754/2896/24
Вирок
Іменем України
19 грудня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100030000417 від 02.02.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канібадам Согдійської області республіки Таджикистан, таджика, громадянина республіки Таджикистан, із загальною освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: - прокурора ОСОБА_4 ,
за участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої: - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої: - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 13.12.2022 року приблизно o 21 годині 20 хвилин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, будучи власником, згідно ветеринарно-санітарного паспорту на тварину № НОМЕР_1 , собаки породи середньо азійська вівчарка на прізвисько « Оскар », білого окрасу, віком - 1 рік, яка, відповідно до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України № 1164 від 10.11.2021 віднесена до такої категорії собак, проявивши злочинну недбалість, яка виразилась у тому, що під час супроводження вказаної собаки у місці загального користування, не передбачаючи суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді спричинення шкоди здоров'ю іншій особі, хоча повинен був і міг їх передбачити, згідно вимог ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV, відповідно до якої особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана, між іншим, забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, та наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України, не забезпечив наявність повідка для здійснення вигулу та намордника на належній йому собаці порід, що включена до Переліку небезпечних порід собак, яка може становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного її утримання, залишив її без нагляду, внаслідок чого вищевказана собака, здійснила напад на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в результаті травматичної дії, внаслідок змикання щелеп (укусу) собаки, отримала тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: невизначеної форми синець на спинці та скатах носа, з переходом на повіки обох очей (більше зліва, 4x13(см)), в проекції якого на спинці носа в середній третині(1,3x0,3(см)), на лівому скаті носа в верхній третині(0,7x0,2(см)), на лівому крилі носа(0,5x0,2(см)), підочній ділянці зліва, з переходом на шкіру верхньої губи зліва по умовній дугоподібній лінії дугою (відкритій вліво, загально довжиною 5,5(см) - 6 полосоподібних саден (розмірами зверху-вниз відповідно 0,3x0,2(см), 0,3x0,2(см), 0,2x0,2(см),0,2x0,2(см), 0,6x0,2(см), 0,7x0,2(см)); переломи - тіла верхнєщелепної пазухи (в ділянці передньої стінки лівої гайморової пазухи та нижньої стінки лівої орбіти), перелом лобного відростку верхнєщелепної кістки (з кутовим зміщенням); перелом лівої носової кістки (які супроводжувалися набряком, емфіземоюпараорбітальних м'яких тканин зліва, наявністю рідини в лівій гайморовій пазусі), яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, а саме: як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини та показав суду, що 13.12.2022 року приблизно о 22 годині сидів з хлопцями у дворі, на деякий час залишив свого собаку - вівчарку «Оскара», без повідка та намордника. Коли повернувся, то побачив потерпілу із салфеткою біля обличчя, вона також гуляла із собакою. Розкаюється у скоєному, добровільно частково відшкодував завдану матеріальну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, та визнає його винуватим у скоєнні даного кримінального правопорушення.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наведені пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також думку потерпілої ОСОБА_6 щодо міри призначення покарання, яка просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду. За таких обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливі без ізоляції від суспільства, тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням.При цьому суд вважає, що призначення обвинуваченому даного виду покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні потерпілою ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов у кримінальному провадженні, в якому потерпіла просить стягнути з обвинуваченого на її користь завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення матеріальну шкоду, яка полягає у вартості придбаних лікарських засобів, консультації лікарів та проведення процедури металоостеосинтезу лівого нижньоорбітального краю та бокової стінки носа в загальному розмірі 55 533,80 грн. Крім того, ОСОБА_6 просить стягнути з обвинуваченого на її користь спричинену моральну шкоду, яку вона оцінює у 550.000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов в частині відшкодування матераільної шкоди визнав у повному обсязі, зазначив, що на даний час у добровільному порядку частково відшкодував потерпілій завданий збиток у розмірі 15 000,00 грн. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди обвинувачений визнав частково у розмірі 5 000,00 грн.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, судом встановлено таке.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
Згідно п. 16 вказаної Постанови, при визначенні суми, що підлягає стягненню з засудженого або з цивільного відповідача, мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна.
Як встановлено судом, неправомірними діями ОСОБА_3 , які виразилися у прояві злочинної недбалості під час супроводження собаки у місці загального користування, не передбачаючи суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді спричинення шкоди здоров'ю іншій особі, хоча повинен був і міг їх передбачити, не забезпечив наявність повідка для здійснення вигулу та намордника на належній йому собаці порід, що включена до Переліку небезпечних порід собак, яка може становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного її утримання, залишив її без нагляду, внаслідок чого вищевказана собака, здійснила напад на потерпілу, яка в результаті травматичної дії, внаслідок змикання щелеп (укусу) собаки, отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_6 була заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у понесенні потерпілою витрат на лікування, зокрема, у придбанні медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення, відвідування консультації лікарів та проведення процедури металоостеосинтезу лівого нижньоорбітального краю та бокової стінки носа, у розмірі 55 533,80 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що на даний час обвинуваченим ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 у добровільному порядку, у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, було здійснено виплати на загальну суму 15 000,00 грн., що в судовому засіданні підтвердила потерпіла ОСОБА_6 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 40 533,80 грн., що становить різницю між розміром завданої шкоди в сумі 55 533,80 грн. та добровільно відшкодованою обвинуваченим сумою збитків у розмірі 15 000,00 грн.
Що стосується позовних вимог цивільного позивача в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_11 моральної шкоди в розмірі 550 000,00 грн., судом встановлено таке.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, звернути увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди
повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
Згідно п. 3 даної Постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших
негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до пп. 3 п. 10 вказаної Постанови, при заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях з приводу ушкодження її здоров'я; у порушенні звичного способу життя потерпілої та необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, а також обставини, при яких потерпіла отримала тілесні ушкодження, ступінь їх тяжкості та глибину її страждань. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що ОСОБА_6 завдана моральна шкода, яку суд оцінює у 100 000,00 грн.
Речові докази у справі відсутні.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні (висновок № 042-883-2023 від 01.08.2023 року) в розмірі 6 013,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 40 533,80 грн., а також моральну (немайнову) шкоду у розмірі 100 000,00 грн., всього - 140 533,80 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в розмірі 6 013,00 грн.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1