Справа № 522/13464/24-Е
Провадження №2а/522/203/24
25 грудня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Веровським Олександром Володимировичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить: скасувати постанову № с/12884 від 02.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/12884 від 02.08.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн. Вважають, що вказану постанову винесено протиправно з порушенням приписів чинного законодавства і вона підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, виходячи з викладеного. В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.08.2024 не мав при собі військово-обліковий документ, документи щодо поважних підстав відсутності документів не надав. ОСОБА_1 02.08.2024 близько 12:30 було зупинено на АДРЕСА_1 (біля Дворца Спорту) для перевірки паспорту та військово-облікового документа. Після повідомлення ним про втрату військового квитка йому було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки, на що він погодився, і потім було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 де він пройшов ВЛК і визнаний придатним до військової служби, йому було повідомлено про мобілізацію з відправленням до місця проходження військової служби. А отже він сам особисто не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ. Крім того, зазначив, що відповідно до КУпАП (примітка до ст. 210 КУпАП) Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. ІНФОРМАЦІЯ_3 є відповідним органом, що має можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Про наявність отримання таких даних, зокрема, свідчить і військово-обліковий документ в електронній формі. Зазначив, що адміністративну відповідальність за втрату військово-облікового документа передбачено ст. 211 КУпАП «Зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності». Крім того, зазначив, що при винесені оскаржуваної постанови не було дотримано приписів КУпАП щодо провадження/розгляду справ про адміністративні правопорушення і зокрема, приписи ст. 268 КУпАП згідно якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі запропоновано відповідачу протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду відзив на позов та роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідченої копії постанови по справі про адміністративне правопорушення № С/12884 від 01.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн., а також всіх документів, на підставі яких винесено вказану постанову.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвала суду від 21.08.2024 була доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 21.08.2024 22:45:17.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210--1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В силу ч.1 ст.210-1 КУпАП Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення положень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та визначає підвищену відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.
Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-IX від 03.03.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до ч.6 якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абз.3 п.10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Як слідує з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки станом на 01.08.2024 ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документу. Документів щодо поважних причин відсутності документів не надав.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3633-IX від 11.04.2024) було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» затверджено нову форму військово-облікового документа.
В той же час, з матеріалів справи не вбачається, що на момент винесення спірної постанови у позивача були наявні при собі посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, або військово-обліковий документ в оновленій формі.
Долучений до матеріалів справи військово-обліковий документ ОСОБА_1 в електронній формі сформований лише 07.08.2024, тобто після винесення ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржуваної постанови № с/12884 від 02.08.2024.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обставини щодо відсутності у позивача військово-облікового документа визнаються ним і у позовній заяві, зокрема позивач вказує, що ним було повідомлено представників ІНФОРМАЦІЯ_2 про втрату військового квитка після його зупинки на АДРЕСА_1 для перевірки документів.
Жодних обставин, які перешкоджали вжити дії з метою відновлення втраченого військово-облікового документу, позивачем не наведено.
При цьому, відсутність під час дії особливого періоду при собі військово-облікового документу у позивача, який є громадянином України у віці 47 років охоплюються диспозицією ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Наведене свідчить підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН